ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 12/25
м. Київ
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді
судді
розглянувши Закритого акціонерного товариства
касаційну скаргу “Українсько-бельгійське спільне
підприємство “Ф”
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 27.01.2004р.
у справі № 12/25 господарського суду Полтавської
області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна фінансово-промислова
нафтова компанія “У”
до Закритого акціонерного товариства
“Українсько-бельгійське спільне
про підприємство “Ф”
визнання недійсним протоколу № 4 засідання
правління від 27.12.1999р.
За участю представників:
ЗАТ “Українсько-бельгійське спільне підприємство “Ф”
ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “У”
ВСТАНОВИЛА:
Закрите акціонерне товариство “Транснаціональна фінансово-
промислова компанія “У” (далі – компанія “У”) звернулося до
господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого
акціонерного товариства “Українсько-бельгійське спільне
підприємство “Ф” (далі – ЗАТ СП “Ф”) про визнання недійсним
рішення правління ЗАТ СП “Ф” від 27.12.1999р. (протокол № 4).
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що
рішення Правління ЗАТ СП “Ф” від 27.12.1999р. протирічить
чинному законодавству, а саме ст. 33 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
. Так, компанія вважає, що
до закінчення трьохмісячного терміну відповідач запропонував до
продажу несплачений компанією ЗАТ “У” пакет акцій та уклав
відповідну угоду з фірмою “А”, чим порушив права позивача щодо
можливості придбання ним пакету акцій.
Відповідач у відзиві на позов заявлені вимоги не визнав,
оскільки вважає, що вони не є обгрунтованими.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
02.10.2003р. у задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення
мотивоване тим, що повноваження Правління ЗАТ СП “Ф” визначені
Статутом акціонерного товариства та Положенням про його
Правління, тому посилання позивача на неправомірність дій і
рішення Правління є безпідставним, оскільки оспорюване рішення
не протирічить вимогам чинного законодавства.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. рішення суду першої інстанції від 02.10.2003р.
скасовано та визнано недійсним рішення від 27.12.1999р.
(протокол № 4) Правління ЗАТ СП “Ф”. Постанова апеляційного
інстанції мотивована тим, що відповідач неналежним чином вніс до
Статуту зміни про збільшення статутного фонду та не мав права
згідно вимог Статуту і чинного законодавства реалізувати
додатково випущені акції до закінчення трьохмісячного терміну.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ЗАТ СП “Ф”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою та просить скасувати постанову, а рішення господарського
суду Полтавської області від 02.10.2003р. залишити в силі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
При вирішенні даного спору по суті судом першої інстанції та
перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судом
апеляційної інстанції встановлено, що згідно з установчими
документами ЗАТ СП “Ф” (в редакції від 09.09.1999р.) акціонерами-
засновниками товариства були фірма “А” s.а. (Бельгія) та
компанія “У”, яким належало по п’ять тисяч простих іменних акцій
номінальною вартістю десять гривень кожна.
Загальними зборами акціонерів ЗАТ СП “Ф”, що відбулися
15.12.1999р. (протокол № 1) прийняті наступні рішення щодо:
- збільшення розміру статутного фонду товариства до одного
мільйона гривень шляхом додаткового випуску дев’яноста тисяч
простих іменних акцій номінальною вартістю десять гривень кожна
на загальну суму дев’ятсот тисяч гривень;
- внесення змін до Статуту та Установчого договору про створення
ЗАТ СП “Ф”;
- затвердження рішення про випуск акцій ЗАТ СП “Ф” у формі
протоколу;
- укладення з компанією “У” та фірмою “А” s.а. (Бельгія)
договорів придбання акцій ЗАТ СП “Ф” додаткового випуску по
45.000 простих іменних акцій кожним засновником номінальною
вартістю 10 гривень кожна; встановлено строк оплати акцій
додаткового випуску – 10 календарних днів з дня укладення
договору придбання акцій ЗАТ СП “Ф”.
На виконання зазначених рішень ЗАТ СП “Ф” 15.12.1999р. з
акціонерами-засновниками укладено договори, відповідно
№ 05Ф/99-209 та 05Ф/99-210 щодо придбання останніми по 45.000
простих іменних акцій товариства на суму 450.000 грн. зі строком
оплати акцій протягом десяти днів з моменту укладення договору.
Кошти за прості іменні акції додаткового випуску від фірми “А”
s.а. надійшли 23.12.1999р. відповідно до меморіального ордеру №
0205 в сумі 90.000,0 доларів США, або 474,804,0 грн., що
підтверджується актом Контрольно-ревізійного управління в
Полтавській області перевірки фінансово-господарської діяльності
ЗАТ СП “Ф” за період з 07.05.1992р. по 01.09.2001р., проведеної
на виконання постанов від 20.10.2002р. та 12.11.2002р. слідчих
прокуратури Полтавської області.
Розпорядженням № 1580-р від 20.12.1999р. виконавчого комітету
Кременчуцької міської ради зареєстровані зміни та доповнення до
Статуту підприємства “Ф”, що пов’язані зі збільшенням статутного
фонду товариства, і зокрема, внесено зміни до пункту 7.6., який
у редакції Статуту від 09.09.1999р. передбачав: “При несплаті за
акції додаткового випуску протягом трьох місяців після
встановленого строку платежу підприємство має право їх
реалізувати в порядку, встановленому Правлінням”, термін три
місяці із зазначеного пункту було виключено.
Компанія “У” протягом строку, встановленого договором від
15.12.1999 року, акцій не сплатила, тому Правління ЗАТ СП “Ф”,
виконуючи рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ СП “Ф” від
15.12.1999р., прийняло рішення від 27.12.1999р. (оформлене у
вигляді протоколу № 4) про направлення фірмі “А” s.а. пропозиції
укласти з ЗАТ СП “Ф” договір на придбання 45.000 простих іменних
акцій підприємства “Ф” додаткового випуску номінальною вартістю
10 гривень кожна на загальну суму 450.000 гривень з оплатою
акцій грошовими коштами в доларах США в сумі, що складає
еквівалент 450.000 гривень по курсу НБУ на день оплати, шляхом
прямого банківського переказу на рахунок ЗАТ СП “Ф”.
28.12.1999 року між підприємством “Ф” та фірмою “А” s.а.
укладено договір № 05Ф/99-212 щодо придбання останньою решти,
тобто 45.000, простих іменних акцій товариства, вартість яких
була оплачена 10.01.2000 року згідно з меморіальним ордером
№ 0208 в сумі 90.000 доларів США, або 469,746,0 гривень, що
підтверджується вищезазначеним актом перевірки Контрольно-
ревізійного управління в Полтавській області.
Скасовуючи рішення господарського суду Полтавської області,
апеляційна інстанція виходила з того, що, на її думку,
виконавчий комітет Кременчуцької міської ради не мав права
реєструвати своїм розпорядженням № 1580-р від 20.12.1999 р.
зміни до пунктів 6.1, 6.2 та 7.6 Статуту закритого акціонерного
товариства “Українсько-бельгійське спільне підприємство “Ф”,
оскільки, реалізацію додатково випущених акцій відповідачем
завершено тільки 10.01.2000 р., а частина 5 статті 38 Закону
України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
передбачає
державну реєстрацію таких змін до статуту тільки після
реалізації додатково випущених акцій.
З огляду на наведене, Харківський апеляційний господарський суд,
враховуючи вимоги частини 2 статті 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
прийняв до уваги наявність державної реєстрації змін до Статуту
товариства та дійшов до висновку, що Правління товариства
27.12.1999 р. не мало права реалізовувати додатково випущені
акції, оскільки на даний час пункт 7.6 Статуту товариства діяв в
редакції від 09.09.1999 р. і, відповідно, надавав Правлінню
право реалізувати додатково випущені, але не сплачені акції
тільки після закінчення трьохмісячного терміну після
встановлення строку їх платежу.
Даний висновок апеляційного суду є помилковим, оскільки
грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального
права України.
Так, ст. 7 Закону України № 576-ХП від 19.09.1991 р. “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
встановлено, що зміни, які
сталися в установчих документах товариства і які вносяться до
державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж
правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що товариство зобов'язане
у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про
зміни, які сталися в установчих документах, для внесення
необхідних змін до державного реєстру, а частиною 4 ст. 16
визначено, що рішення товариства про зміни розміру статутного
фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного
реєстру.
Таким чином, оскільки загальні збори ЗАТ СП “Ф” відбулися
15.12.1999 р., відповідно до вказаної вище норми Закону,
товариство повинно було до 20.12.1999 р. повідомити орган
державної реєстрації про зміни, які відбулися в її установчих
документах.
Як вже зазначалося, 20.12.1999 р. виконавчим комітетом
Кременчуцької міської ради були зареєстровані зміни до пунктів
6.1, 6.2 та 7.6 Статуту ЗАТ СП “Ф”, при цьому, зміни до пунктів
6.1 та 6.2 пов'язані саме із збільшенням статутного фонду
товариства, а зміни до пункту 7.6 відноситься до загальних
питань діяльності товариства.
Отже, якщо навіть погодитися з висновком апеляційного суду, що
виконавчий комітет Кременчуцької міської ради не мав права щодо
реалізації додатково випущених акцій (до 10.01.2000 р., коли
повністю були сплачені кошти за акції) реєструвати зміни до
Статуту товариства, які пов'язані із збільшенням статутного
фонду, то ця заборона повинна стосуватися саме реєстрації змін
до пунктів 6.1 та 6.2 Статуту і розпорядження про реєстрацію має
бути визнаним недійсним саме в частині реєстрації цих пунктів. В
той же час, апеляційний суд не навів жодного обґрунтування, чому
він визнав незаконною реєстрацію змін до пункту 7.6 Статуту
товариства, який стосується загальних питань діяльності
товариства, та визнав і в цій частині незаконним розпорядження
органу державної реєстрації, що в подальшому призвело до
визнання недійсним рішення Правління товариства від 27.12.1999р.
Окрім того, сам висновок апеляційного суду, що виконавчий
комітет Кременчуцької міської ради не мав права до реалізації
додатково випущених акцій реєструвати зміни до Статуту
товариства, які пов'язані із збільшенням статутного фонду, та
посилання при цьому на частину 5 статті 38 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
є незаконним, оскільки
також ґрунтується на неправильному застосуванні цієї норми.
Так, зазначеною нормою дійсно передбачено, що зміни статуту,
пов'язані із збільшенням статутного фонду, повинні бути
зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного
товариства, після реалізації додатково випущених акцій.
В той же час, частиною 2 цієї ж статті встановлено, що
збільшення статутного фонду акціонерного товариства здійснюється
в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку. Зазначена норма щодо покладання саме на ДКЦПФР
обов'язку встановлення порядку випуску та обігу акцій
кореспондується з іншими нормами законодавства, а саме:
- ст. 27 цього Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
, якою визначено, що акціонерне
товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог,
встановлених ДКЦПФР;
- Законом України № 448/96-ВР від 30.10.1996 р. “Про державне
регулювання ринку цінних паперів в Україні” ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
, яким
встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів, під
ким розуміється здійснення державою комплексних заходів щодо
упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх
похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері,
здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
(ст. 1, 5 Закону ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
), при цьому завдання та
повноваження ДКЦПФР, перелічені в статтях 7, 8 цього Закону
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
;
- Законом України № 1201-XII від 18.06.1991 р. “Про цінні папери
та фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, яким передбачено, що порядок
реєстрації випуску облігацій підприємств і акцій, а також
інформації про їх випуск визначається Державною комісією з
цінних паперів та фондового ринку (частина 1 ст. 22 Закону
( 1201-12 ) (1201-12)
), а також визначено, що ДКЦПФР і її територіальні
відділення здійснюють контроль за випуском та обігом цінних
паперів, за винятком приватизаційних (частина 1 ст. 38 Закону
( 1201-12 ) (1201-12)
).
У відповідності до наданих їй повноважень, ДКЦПФР 12.02.1998 р.
прийняла Рішення за № 41, яким було затверджене “Положення про
порядок реєстрації випуску акцій закритими акціонерними
товариствами” ( vr041312-98 ) (vr041312-98)
(07-06/98). Пунктом 4 зазначеного
Положення було передбачено перелік документів, які акціонерне
товариство зобов'язане подати для реєстрації акцій, серед них,
зокрема:
а) заява про реєстрацію випуску акцій згідно з додатком № 1;
б) рішення про випуск акцій, що оформлено протоколом відповідно
до вимог статті 6 Закону України “Про цінні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, із зазначенням наявності збитків, форми
випуску акцій, засвідчене підписами та печаткою емітента;
в) нотаріально засвідчена копія статуту емітента або змін до
статуту емітента, пов'язані із змінами розміру статутного фонду
(номінальної вартості або кількості акцій).
Між тим, у підпункті “в” пункту 4 цього Положення, не було чітко
вказано, чи повинні зміни до статуту емітента, на час подання їх
до ДКЦПФР, бути зареєстровані органом державної реєстрації
суб'єктів підприємницької діяльності.
Утім, на час прийняття зазначеного Положення, діяло Роз'яснення
ДКЦПФР № 21 від 21.01.1997 р. (прийняте на засіданні Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку 21.01.1997 року,
протокол № 2) “Про порядок застосування статті 38 Закону України
“Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
щодо збільшення
статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3”, в
якому ДКЦПФР вказала, що після розміщення додатково випущених
акцій акціонерне товариство повинно подати документи для
реєстрації випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів
та фондового ринку. Для реєстрації випуску акцій подаються, крім
інших документів, зареєстровані зміни статуту, пов'язані зі
збільшенням статутного фонду.
Аналіз зазначених документів ДКЦПФР свідчить про те, що на час
прийняття відповідачем рішення про збільшення статутного фонду
товариства (15.12.1999 р.) і здійснення відповідної державної
реєстрацўї цих змін виконавчим комітетом Кременчуцької міської
ради (20.12.1999 р.), законодавець не чітко вказав на те, чи
повинні зміни до статуту, які пов'язані із збільшенням
статутного фонду на час подання їх до ДКЦПФР, вже бути
зареєстровані органом державної реєстрації, а також чи повинні
подаватися ще незареєстровані статутні документи, проте, для
реєстрації випуску акцій передбачав подання саме зареєстрованих
змін до статуту.
В той же час, у своєму Рішенні № 44 від 08.04.1998 р, яким
затверджено “Положення про порядок збільшення (зменшення)
розміру статутного фонду акціонерного товариства” (із змінами і
доповненнями, внесеними рішенням ДКЦПФР від 14.09.2000 року №
125 та наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку від 16.10.2000 року № 158 ( z0753-00 ) (z0753-00)
), ДКЦПФР, при
незмінній редакції диспозиції частини 5 ст. 38 Закону України
“Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, вже чітко визначено
послідовність дій для закритих акціонерних товариств при
збільшенні ними розміру статутного фонду вказавши, що така
процедура має відбуватися у наступній послідовності:
а) прийняття рішення про збільшення розміру статутного фонду
акціонерного товариства та оформлення протоколу згідно з чинним
законодавством України;
б) розподіл акцій додаткового випуску;
в) прийняття загальними зборами акціонерів рішення щодо
внесення до статуту товариства змін, пов'язаних зі збільшенням
розміру статутного фонду;
г) реєстрація змін до статуту акціонерного товариства,
пов'язаних.зі збільшенням розміру статутного фонду;
ґ) реєстрація випуску акцій;
д) оформлення та депонування нового глобального сертифіката
випуску акцій (у разі бездокументарної форми випуску акцій);
е) внесення інформації до системи реєстру власників іменних
цінних паперів (у разі документарної форми випуску акцій);
є) виготовлення бланків та видача акціонерам сертифікатів акцій
(у разі документарної форми випуску акцій).
Також, Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку № 167 ( z0587-02 ) (z0587-02)
від 11.06.2002 року, яке зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 16.07.2002 р. за № 587/6875, було
затверджене нове “Положення про порядок реєстрації випуску акцій
закритих акціонерних товариств” та визнано таким, що втратило
чинність “Положення про порядок реєстрації випуску акцій
закритими акціонерними товариствами (07-06/98)”
( vr041312-98 ) (vr041312-98)
, затверджене рішенням ДКЦПФР № 41 від 12.02.98.
Новим Положенням ДКЦПФР чітко встановила, що не пізніше 60
календарних днів з дати державної реєстрації статуту або змін до
статуту товариства, пов'язаних із зміною розміру статутного
капіталу, товариство повинно подати до реєструвального органу
документи для реєстрації випуску акцій (пункт 2.1 Положення).
Наведене свідчить, що між частиною 2 статті 38 Закону України
“Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, яка встановлює, що
“збільшення статутного фонду здійснюється в порядку,
встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку”, самим порядком який встановлено ДКЦПФР, частиною 4
статті 16 цього Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
, якою передбачено, що
“рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає
чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру” та
частиною 5 статті 38 наведеного Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
, яка
визначає, що “зміни статуту, пов'язані із збільшенням статутного
фонду, повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував
статут акціонерного товариства, після реалізації додатково
випущених акцій”, відсутні внутрішні протиріччя, оскільки, під
терміном “реалізація додатково випущених акцій” (ч. 5 ст. 38
Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
) законодавець мав на
увазі здійснення підписки для акцій відкритого акціонерко
товариства, або розподілення акцій між засновниками для закритих
акціонерних товариств (частина 1 статті 25 цього Закону
( 1576-12 ) (1576-12)
), а не отримання коштів за ці акції.
Стаття 29 названого Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
, яка має назву
“Розповсюдження акцій”, визначає, що при створенні акціонерного
товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої
підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або
розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних
товариствах).
Встановлюючи певні вимоги щодо здійснення часткової оплати за
акції при відкритій підписці на них, як при створенні
акціонерного товариства (статті 30, 31, 33 Закону ( 1576-12 ) (1576-12)
),
так і при підписці на додатково випущені акції (частина 3 статті
38), законодавець застосовує саме термін “підписка на акції”, що
свідчить про те, що дані вимоги стосуються саме відкритих
акціонерних товариств. В той же час, оскільки у відношенні
розповсюдження акцій закритих акціонерних товариств
застосовується термін “розподіл”, слід констатувати, що
зазначений Закон не містить вимоги до акціонерів закритого
акціонерного товариства здійснювати будь-яку попередню оплату за
акції при додатковому випуску акцій.
Конституцією України встановлено, що правовий порядок в Україні
ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст.
19), а норми Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є
нормами прямої дії (частина 3 статті 8).
Таким чином, оскільки своєю постановою від 27.01.2004 р. у
справі № 12/25 Харківський апеляційний господарський суд
фактично поклав на ЗАТ СП “Ф”, не передбачений законодавством
обов’язок при розподілі додатково випущених акцій, здійснення до
державної реєстрації відповідних змін до статутних документів,
отримати від акціонера оплату цих акцій і тільки після цього
здійснювати державну реєстрацію змін до статуту, зазначена
постанова с незаконною і підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-
11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Українсько-бельгійське спільне підприємство “Ф” задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. у справі № 12/25 скасувати, а рішення
господарського суду Полтавської області від 02.10.2003р.
залишити в силі.