ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.04.2004                                      Справа N 12/500
                 (залишено без змін постанову ВГСУ)
 
Судова палата у господарських справах Верховного  Суду  України  у
складі:
 
Головуючого судді,
Суддів;
 
за участю представників:
 
ЗАТ "ХХХ" - присутні,
Компанії "YYY"  - присутній;
 
розглянувши касаційну скаргу Компанії  "YYY"  (США)  на  постанову
Вищого  господарського  суду  України  від  19 листопада 2003р.  у
справі за  позовом  ЗАТ  "XXX"  до  Компанії  "YYY"  про  усунення
перешкод у користуванні майном,
 
                           встановила:
 
У жовтні  2002  року  ЗАТ  "XXX"  звернулося з позовом до Компанії
"YYY" про усунення перешкод у користуванні майном.  Позовні вимоги
мотивовані  тим,  що 27.07.1999 року між позивачем (заставодавцем,
Товариством,  що  є  правонаступником  ТОВ  Компанія   "XXX")   та
відповідачем (заставодержателем,  Компанією) було укладено договір
застави майнового комплексу підприємства позивача.  Заставою  було
забезпечено  повернення позивачем відповідачу кредиту за кредитною
угодою № ТОU/JUL99/001 від 16.07.1999 року з  терміном  повернення
кредиту 30.09.2000 року.
 
Як посилався  позивач,  кредитних  коштів  за зазначеною кредитною
угодою ним отримано не було, що підтверджено банком АБ "SSS", який
обслуговує Товариство; анулюванням Управлінням Національного банку
України реєстраційного свідоцтва на право  отримання  кредиту  від
Компанії, у зв'язку з ненадходженням кредиту.
 
Однак, за  договором  застави,  посвідченим  приватним  нотаріусом
Н-ського міського нотаріального округу А.А.А., заставлене нерухоме
майно внесено до Єдиного реєстру відомостей про накладені заборони
відчуження та  арешту  об'єктів  нерухомого  майна,  рухоме  майно
внесено до Державного реєстру застав рухомого майна.
 
Компанія позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.
 
Рішенням господарського суду м. Н-ська від 11.02.2003 року позовні
вимоги задоволені  частково:  усунуто  перешкоди  у   користуванні
позивачем належним йому майном;  визнано недійсним договір застави
від 27.07.1999р.;  виключено майно Товариства  з  Єдиного  реєстру
відомостей  про  накладені  заборони відчуження та арешту об'єктів
нерухомого майна та  Державного  реєстру  застав  рухомого  майна;
знято  арешт із рахунків Товариства в установах банків;  скасовано
будь-які  постанови  про  накладення  арешту  на  кошти  та  майно
позивача, що випливають із взаємовідносин між сторонами справи.
 
Рішення мотивовано  тим,  що  відповідачем не виконані умови угоди
щодо надання коштів  позивачу,  тому  угода  є  неукладеною,  і  у
зв'язку з цим договір застави визнано недійсним.
 
Постановою Н-ського апеляційного господарського  суду  від  18.04.
2003 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
 
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2003  року
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від 18.04.2003
року залишена без змін.
 
11 березня 2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою
Компанії  порушено  провадження  з перегляду в касаційному порядку
постанови Вищого господарського суду України від 19 листопада 2003
року  з  мотивів  неправильного застосування норм матеріального та
процесуального  права,  невідповідність   оскаржуваної   постанови
рішенням  Вищого господарського суду України з питань застосування
норм матеріального права та положенням Конституції України.
 
Заслухавши доповідь  судді-доповідача,   пояснення   представників
сторін,  перевіривши  матеріали  справи і рішення,  які приймалися
судами в процесі її розгляду,  Судова палата вважає,  що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно до  п.  1  статті  111-18 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата Верховного Суду України
за  результатами  розгляду  справи  має,  зокрема,  право залишити
постанову Вищого господарського суду України без  змін,  а  скаргу
без задоволення.
 
Касаційна скарга  залишається без задоволення,  коли Судова палата
визнає,  що  постанова  суду  касаційної  інстанції   ухвалена   з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
 
В даному  випадку,  Судова палата не вбачає підстав для скасування
чи зміни оскаржуваної постанови касаційного суду.
 
Враховуючи   наведене, керуючись   статтями    111 - 17 - 111 - 20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата
 
                          постановила:
 
Касаційну скаргу Компанії "YYY" залишити без задоволення.
 
Постанову Вищого господарського  суду  України  від  19  листопада
2003р. залишити без змін.
 
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.