ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 11/347
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
відповідача Козачук О.А. – дов. від 22.03.2004 року
розглянувши у відкритому Кременчуцької об’єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції
касаційну скаргу
на постанову від 20.01.2004 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 11/347 господарського суду Полтавської
області
за позовом Дочірнього підприємства “Т-Сервіс”
комунального підприємства “Теплоенерго”
до Кременчуцької об’єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним рішення від 18.04.2003 року
№ 430/23-400/31998330/7023
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року Дочірнє підприємство “Т-Сервіс” комунального
підприємства “Теплоенерго” звернулося до господарського суду
Полтавської області з позовом до Кременчуцької об’єднаної
державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення
вказаної Інспекції від 18.04.2003 року
№ 430/23-400/31998330/7023 в частині застосування штрафних
(фінансових) санкцій в розмірі 1 700 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.10.2003
року (суддя Штофель Т.В.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2004
року (судді: Лащенко Л.Д., Бабакова Л.М., Погребняк В.Я.), позов
задоволено: визнано рішення Кременчуцької об’єднаної державної
податкової інспекції від 18.04.2003 року
№ 430/23-400/31998330/7023 в частині застосування до Дочірнього
підприємства “Т-Сервіс” комунального підприємства “Теплоенерго”
податкового зобов’язання у вигляді штрафу 1 700,00 грн.
недійсним.
Стягнуто з Кременчуцької об’єднаної державної податкової
інспекції на користь Дочірнього підприємства “Т-Сервіс”
комунального підприємства “Теплоенерго” 85 грн. витрат по сплаті
державного мита та 118 грн. судових витрат на інформаційно
технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди виходили з того, що
застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій до
Дочірнього підприємства “Т-Сервіс” комунального підприємства
“Теплоенерго” на підставі статті 17 Закону України “Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо порушення позивачем встановлених правил
торгівлі, є неправомірним.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Кременчуцька об’єднана
державна податкова інспекція звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 20.01.2004 року, в якій
просить рішення та постанову у справі скасувати, в задоволенні
позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами
про неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, а саме вимог статей 4-3, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
положень Закону України “Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рўшеннў та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції, а саме.
Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією
прийнято оспорюване рішення від 18.04.2003 року
№ 430/23-400/31998330/7023 про застосування до Дочірнього
підприємства “Т-Сервіс” комунального підприємства “Теплоенерго”
на підставі статті 17 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
штрафних
(фінансових) санкцій в сумі 1 700,00 грн. за порушення пункту 21
Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями ( 854-96-п ) (854-96-п)
,
затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від
30.07.1996 року № 854 та пункту 9 Інструкції про порядок
позначення роздрібних цін на товари народного споживання в
підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування
( z0004-97 ) (z0004-97)
затвердженої наказом Міністерства зовнішніх
економічних зв'язків і торгівлі України № 02 від 04.01.1997 року
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.1997 року за
N 4/1808. Рішення прийняте на підставі акту перевірки від
27.03.2003 року № 000345.
Судом першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що
магазин позивача “Мрія” із кафетерійним відділом є підприємством
громадського харчування і має прейскурант цін на алкогольні
напої, затверджений наказом директора Дочірнього підприємства
“Т-Сервіс” комунального підприємства “Теплоенерго” № 7 від
03.06.2002 року “Про створення прейскуранта цін на товари у
магазині “Мрія” із кафетерійним відділом.
У відповідності до пункту 6 Інструкції про порядок позначення
роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах
роздрібної торгівлі та громадського харчування ( z0004-97 ) (z0004-97)
затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків
і торгівлі України № 2 від 04.01.1997 року зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 20.01.1997 року за N 4/1808 всі
суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, які
здійснюють торгівельну діяльність у сфері роздрібної торгівлі на
території України, повинні інформувати покупців про роздрібні
ціни на товари, за допомогою таких засобів: ярликів цін
(цінників), прейскурантів алкогольних напоїв, меню та
прейскурантів цін на куповані товари в підприємствах
громадського харчування.
Відповідно до пункту 25 Правил роздрібної торгівлі алкогольними
напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від
30.07.1996 року № 854 ( 854-96-п ) (854-96-п)
, підприємства громадського
харчування повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де
зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за
50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України.
Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та
бухгалтером суб'єкта господарської діяльності, скріплюються
печаткою і повинні бути доступні для ознайомлення споживача.
З цією нормою кореспондується частина 3 пункту 9 Інструкції про
порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання
в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування (
z0004-97 ) затвердженої наказом Міністерства зовнішніх
економічних зв'язків і торгівлі України № 2 від 04.01.1997 року
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.1997 року за
N 4/1808 а саме у підприємствах громадського харчування меню та
прейскуранти на алкогольні напої і тютюнові вироби підписуються
керівником підприємства та бухгалтером (калькулятором) і
завіряються печаткою суб'єкта господарювання.
Статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва
і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
фінансові санкції у
вигляді штрафів застосовуються до суб'єктів підприємницької
діяльності у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями з
порушенням встановлених правил торгівлі ними, у межах
компетенції органом, визначеним законодавством.
Пунктом 10 Інструкції про порядок застосування фінансових
санкцій органами державної податкової служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України
від 17.03.2001 року N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 23.03.2001 року за N 268/5459 зазначено, у разі
порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм,
передбачених Законом України “Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, органи державної
податкової служби застосовують фінансові санкції у вигляді
штрафів у межах їх компетенції.
Таким чином суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли
висновку, що застосування податковим органом штрафних
(фінансових) санкцій до Дочірнього підприємства “Т-Сервіс”
комунального підприємства “Теплоенерго” на підставі статті 17
Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо порушення позивачем
встановлених правил торгівлі, є неправомірним.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення та
постанова у справі прийнятті у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 05.10.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 20.01.2004 року у справі № 11/347 господарського суду
Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції – без
задоволення.