ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 11/249
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенка м. М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Косенко В.О. (довіреність від 01.04.2004р.
№ 01-04-04);
від відповідача – Самойленко А.А. (довіреність від 21.11.2003р.
№ 03/2711),
розглянувши матеріали Управління Пенсійного фонду України
касаційної скарги м. Прилуки
на постанову від 24.11.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 11/249
господарського суду Чернігівської області
за позовом АТ Тютюнова компанія
“В.А.Т.-Прилуки”
до Управління Пенсійного фонду України
м. Прилуки
про визнання недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
АТ Тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” м. Прилуки заявлено позов
до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки
Чернігівської області про визнання недійсним рішення від
21.05.2003 № 101 про застосування штрафних санкцій за неподачу
розрахунку зобов’язання зі сплати збору на обов’язкове державне
пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, та
зобов’язання його відкликати повідомлення № 165 від 21.05.2003
про застосування штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
09.10.2003 у справі № 11/249 позов задоволено.
На підставі п.п. 3 п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000
№ 2181-ІІІ визнано правомірним застосування позивачем звітності,
встановленої Порядком сплати збору на обов’язкове державне
пенсійне страхування із вироблених в Україні тютюнових виробів,
затв. постановою КМ України від 03.11.1998 № 1740 ( 1740-98-п ) (1740-98-п)
.
При цьому суд визнав обгрунтованим застосування позивачем 5%
розміру ставки цього збору від вартості вироблених чи
імпортованих тютюнових виробів, встановлених Законом України
“Про внесення змін до Закону України “Про збір на обовЎЇязкове
державне пенсійне страхування” ( 967-14 ) (967-14)
від 15.07.1999
№ 967-ХІV.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.11. 2003р. рішення господарського суду першої інстанції
залишено без змін з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України
в м. Прилуки просить скасувати рішення та постанову зазначених
судових інстанцій як такі, що ухвалені з порушенням норм
матеріального права, а саме Закону України “Про внесення змін до
Закону України “Про збір на обовЎЇязкове державне пенсійне
страхування” ( 2452-14 ) (2452-14)
від 24.05.2001 № 2452-ІІІ, яким
встановлено, що збір повинен сплачуватись не від вартості
вироблених та імпортованих тютюнових виробів, а від їх кількості
– 1,5 грн. за 1000 шт. сигарет без фільтру та 2,5 грн. за 1000
шт. сигарет з фільтром. Скаржник зазначає, що строк дії цього
Закону не обмежений.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Відповідно з п. 8 Закону України “Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування” ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
(зі змінами та
доповненнями) від 26.06.1997 № 400/97-ВР суб’єкти
підприємницької діяльності (у т.ч. нерезиденти) – виробники та
імпортери тютюнових виробів є платниками збору на обов’язкове
державне пенсійне страхування.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону
України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”
( 967-14 ) (967-14)
від 15.07.1999 № 967-ХІV виробники та імпортери
тютюнових виробів повинні сплачувати збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування за ставкою 5% від вартості
вироблених чи імпортованих тютюнових виробів.
Проте свої вимоги відповідач по справі (орган Пенсійного фонду
України) обгрунтовує нормами Закону України “Про внесення змін
до Закону України “Про збір на обовЎЇязкове державне пенсійне
страхування” ( 2452-14 ) (2452-14)
від 24.05.2001 № 2452-ІІІ. Цей Закон
встановлював ставки цього збору з виробництва та імпорту
тютюнових виробів у розмірі 1,5 грн. та 2,5 грн. сигарет
(відповідно без фільтру та з фільтром), але дія зазначеного
Закону припинилась 31.12.2001, оскільки не була продовжена
Законом України “Про державний бюджет України на 2002 рік”
( 2905-14 ) (2905-14)
. Стаття 49 цього Закону продовжила до 01.01.2003 дію
Закону України від 15.07.1999 № 967-ХІV ( 967-14 ) (967-14)
, тобто ставку
збору на обов’язкове пенсійне страхування 5% від вартості
вироблених та імпортованих тютюнових виробів.
В подальшому ця ставка збору збереглась аналогічним чином при
прийнятті Закону “Про державний бюджет України на 2003 рік”
( 380-15 ) (380-15)
.
Таким чином суди правомірно прийшли до висновку на підставі
встановлених вищезазначених фактів, що протягом 2002 року при
обчисленні та сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне
страхування з виробництва та імпорту тютюнових виробів слід
застосовувати об’єкт оподаткування та ставку цього збору,
визначені Законом України від 15.07.1999 № 967-ХІV.
Позивачем фактично надавались розрахунки пенсійного збору в
спірних періодах, але не за тими ставками, які повинні
застосовуватись на думку відповідача.
Зазначене підтверджує повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.11.2003 у справі № 11/249 залишити без зміни, а касаційну
скаргу – без задоволення.