ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.04.2004                                       Справа N 10/637
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Кочерової Н.О. - головуючий,
                       Рибака В.В.,
                       Черкащенка М. М.
 
                за участю представників сторін:
 
від позивача           Вялов С.М. (довіреність від20.01.2004р.
                       № 02/16);
 
від відповідача        Ніколаєнко Н.В. (довіреність від
                       02.04.2004р. № 06),
 
розглянувши матеріали  ВАТ “Український інститут по проектуванню
касаційної скарги      нафтопереробних і нафтохімічних
                       підприємств “Укрнафтохімпроект”
 
на постанову           від 13.01.04 Київського апеляційного
                       господарського суду
 
у справі               № 10/637 господарського суду м. Києва
 
за позовом             Управління Пенсійного фонду України в
                       Подільському районі м. Києва
 
до                     ВАТ “Український інститут по проектуванню
                       нафтопереробних і нафтохімічних
                       підприємств “Укрнафтохімпроект”
 
про   стягнення 2264,71 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача різниці між
сумою пенсії, визначеної у відповідності до вимог Закону України
“Про  наукову  і  науково-технічну діяльність та  сумою  пенсії,
обчисленої на загальних підставах у розмірі 2264,71 грн.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва  від  20.11.03  у  справі
№  10/637  Управлінню  Пенсійного фонду України  в  Подільському
районі м. Києва відмовлено в позові до ВАТ “Український інститут
по  проектуванню  нафтопереробних  і  нафтохімічних  підприємств
“Укрнафто-   хімпроект”  (надалі  ВАТ  “Укнафтохімпроект”)   про
відшкодування 2264,71 грн., що складає різницю у розмірі  пенсій
науковим працівникам відповідно до Закону України “Про наукову і
науково - технічну діяльність”.
 
Рішення   мотивоване  тим,  що  відповідач  є  підприємством   з
колективною власністю і, в зв'язку з цим, не повинен виплачувати
зазначену  різницю в пенсіях, відповідно з ч. 6  ст.  24  Закону
України “Про наукову і науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
        .
 
Суд  визнав  відповідача таким, що не може  бути  віднесеним  до
наукових  установ,  оскільки згідно  зі  змістом  ст.  8  Закону
України “Про наукову та науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
        
державними  науковими  установами є установи,  що  засновані  на
державній власності.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
13.01.04  зазначене рішення суду першої інстанції  скасовано.  В
позові  відмовлено  з тих підстав, що ВАТ “Укрнафтохімпроект”  є
правонаступником  бувшого  Державного підприємства  “Український
державний    інститут   по   проектуванню   нафтопереробних    і
нафтохімічних підприємств “Укрдіпронафтохім” і, в зв'язку з цим,
повинно нести відповідальність по зобов'язанням юридичної особи,
що припинила своє існування, у повному обсязі.
 
У  поданій  касаційній  скарзі  ВАТ “Укрнафтохімпроект”  просить
скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити  без  змін
рішення господарського суду з тих підстав, що на його погляд, на
це  товариство  не  поширюється дія ст. 24 Закону  України  “Про
наукову  та науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
         та  Порядок
фінансування   різниці  у  розмірі  пенсій  ( 1826-2000-п   ) (1826-2000-п)
        ,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України  №  1826  від
12.12.2000.
 
Крім  цього скаржник зазначає, що відповідно до п. 2.1.2  Закону
України  “Про  порядок погашення зобов'язань платників  податків
перед  бюджетами та державними цільовими фондами”  ( 2181-14  ) (2181-14)
        
позивач  є  контролюючим  органом,  а  органами,  уповноваженими
здійснювати  заходи з погашення податкового  боргу,  є  виключно
податкові  органи;  що,  в зв'язку з цим, управління  Пенсійного
фонду  України не мало права на звернення до суду про  стягнення
зазначеної в позові суми.
 
Судова  колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засўданнў,  перевіривши  юридичну  оцінку  судовими  інстанціями
обставин   справи   та   повноту  їх  встановлення,   дослідивши
правильність    застосування   ними   норм    матеріального    і
процесуального права прийшла до висновку про наявність  правових
підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного.
 
Відповідач – ВАТ “Укрнафтохімпроект” створено згідно з  рішенням
Державного  Комітету  по  нафті і газу –  “Держкомнафтогаз”  від
29.12.94  №  402  шляхом  перетворення  Державного  підприємства
“Український  державний інститут по проектуванню нафтопереробних
і   нафтохімічних  підприємств  “Укрдіпронафтохім”  у   відкрите
акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від
15.06.93 № 210-93 “Про корпоратизацію державних підприємств”.
 
Відповідно  до  п.  3.2  Статуту  цього  підприємства   воно   є
правонаступником державного підприємства “Український  державний
інститут   про   проектуванню  нафтопереробних  і  нафтохімічних
підприємств “Укрдіпронафтохім”.
 
Пунктом  5  Порядку  фінансування та виплати різниці  у  розмірі
пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від
13.12.2000  №  1826  визначено, що у разі ліквідації  або  зміни
власника   підприємства,   установи,  організації   фінансування
різниці  у  розмірі  пенсії здійснюється за  рахунок  коштів  їх
правонаступників.
 
Зазначене викладене і в ч. 6 ст. 24 Закону України “Про  наукову
і науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
        .
 
Відповідно   до  цих  обставин,  які  були  встановлені   судом,
апеляційна   інстанція  правомірно  дійшла   до   висновку,   що
відповідач повинен виплачувати зазначену різницю між науковою та
звичайною пенсіями.
 
Проте,  суд першої та апеляційної інстанцій не дослідили правову
природу цих виплат та наявність у позивача правових підстав бути
позивачем по стягненню зазначеної різниці між пенсіями.
 
Зазначене  свідчить про неповне з'ясування судовими  інстанціями
обставин  справи, що виключає правильність застосування  до  них
норм матеріального права.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну скаргу задоволити частково.
 
2.   Рішення  господарського  суду  м.  Києва  від  20.11.03  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
13.01.04 у справі № 10/637 скасувати.
 
3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.