ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 9/119-979-5/124-999
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку “У” в
особі Тернопільської обласної філії
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
14.04.2003р.
у справі № 9/119-979-5/124-999 господарського суду
Тернопільської області
за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку
“У” в особі Тернопільської обласної філії
до 1. Кооперативу “Т” м. Тернопіль
2. ПМП “КЗ”
про звернення стягнення на заставне майно в сумі 67300 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від
19.02.2003 року у справі № 9/119-979-5/124-999 було відмовлено
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “У” в особі
Тернопільської філії (надалі – Тернопільська філія АКБ “У”) у
поновленні пропущеного строку для пред’явлення наказів від
18.10.2001р. № 9/119-979-5/124-999 Львівського апеляційного
господарського суду до виконання.
Тернопільська обласна філія АКБ “У” оскаржила ухвалу
господарського суду Тернопільської області від 19.02.2003р. до
Львівського апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14.04.2003р. по справі № 9/119-979-5/124-999 ухвала
Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2003р.
залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Тернопільська філія АКБ “У” звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким
визнати причини пропуску строку для пред’явлення наказів від
18.10.2001р. на стягнення з кооперативу “Т” в користь АКБ “У” по
справі № 9/119-979-5/124-999 до виконання поважними і поновити
строк для пред’явлення наказу до виконання.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування апеляційним господарським судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Львівським апеляційним
господарським судом по даній справі за позовом АКБ “У” до
Кооперативу “Т” та ПМП “КЗ” винесено постанову від 18.10.2001р.
та видано накази про стягнення з Кооперативу “Т” в користь АКБ
“У” 53525 грн, з ПМП “КЗ” в користь АКБ “У” 13755 грн.
Дані накази з м. Львова було відправлено 04.01.2002р. і на
адресу Тернопільської обласної філії АКБ “У” надійшли
08.01.2002р., тобто на момент надходження даних наказів до
стягувача – АКБ “У” часу для пред’явлення наказів до виконання
залишалося 11 днів (08.01.2002р. - 18.01.2002р.) з передбачених
статтею118 Господарсько-процесуального кодексу України 3
місяців.
Колегія суддів вважає, що Львівським апеляційним господарським
судом не вірно застосовано норми ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якою передбачено, що постанови надсилаються у
п’ятиденний строк з дня їх прийняття, відповідно і наказ, який
вступив в силу 18.10.2001року, мав бути надісланий разом з
постановою від 18.10.2001р.
Враховуючи те, що наказ надсилається стягувачеві в п’ятиденний
строк з дня прийняття постанови, а поштовий обіг між обласними
центрами складає не більше 7 днів, АКБ “У” втрачено для
пред'явлення наказу до виконання 69 днів.
Львівський апеляційний господарський суд безпідставно стверджує
про достатність часу в АКБ „У” для пред’явлення наказів до
виконання, оскільки даний строк встановлений статтею 118 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
і відповідно зменшено наданий законом строк
для пред’явлення наказів до виконання не з вини стягувача - АКБ
„У”, а з вини Львівського апеляційного господарського суду, який
надіслав їх 04.01.2002р. із запізненням на 73 дні.
Також слід зазначити, що у статті 119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зазначено, що у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до
виконання з причин, визнаних господарським судом поважними,
пропущений строк може бути відновлено. Під поняттям „поважні
причини” слід розуміти - обставини, які настали незалежно від
волі скаржника і які перешкодили заявнику вчасно вчинити
будь-яку дію.
Проте, в порушення статті 119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Львівський апеляційний господарський суд не визнав причини
пропуску пред’явлення наказу до виконання, які настали в зв’язку
з несвоєчасним направленням даних наказів Львівським апеляційним
господарським судом стягувачу - поважними.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 117 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
в наказі має бути зазначено строк його дії. Проте, в зазначених
наказах його не вказано, що також зумовило пропуск строку
пред’явлення наказу до виконання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Львівським
апеляцўйним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, в зв’язку з чим постанову апеляційної
інстанції слід скасувати, а касаційну скаргу АКБ “У” в особі
Тернопільської обласної філії задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 2
111-9,ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Тернопільської обласної філії
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “У”
задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
14.04.2003р. та ухвалу господарського суду Тернопільської
області від 19.02.2003 у справі № 9/119-979-5/124-999 скасувати.
3. Відновити строк на пред’явлення наказів до виконання згідно
постанови Львівського апеляційного господарського суду від
18.10.2001р. зі справи № 9/119-979-5/124-999.
4. Виконання даної постанови доручити Львівському апеляційному
господарському суду.