ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2003 Справа N 37/184
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 25.11.2003 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX"
до Державного підприємства "YYY"
третя особа Національна комісія регулювання
електроенергетики України
про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В :
У березні 2003 року позивач звернувся до господарського суду м.
Києва із позовною заявою до відповідача
про стягнення заборгованості в сумі 457 611 086, 43 грн.
посилаючись на те, що
останнім, який є правонаступником ДП НЕК "ZZZ", не виконано
належним чином зобов'язання за договором № 69/01-ЕР від 30.08.1999
року з оплати за поставлену електроенергію протягом 2002 року.
Рішенням господарського суду м.Києва від 01.07.2003 року позов
задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано
та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено
і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення
суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова
апеляційного суду відповідає вимогам законодавства, і просить
залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від 3-ої особи до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників відповідача і третьої особи,
дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши
матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних
підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем і ДП Національна
енергетична компанія "ZZZ" було укладено договір № 69/01-ЕР від
30.08.1999 року, за умовами якого позивач зобов'язався продати, а
ДП НЕК "ZZZ" купити та оплатити електричну енергію.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пунктах 1,6 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення попередніх інстанцій цим вимогам не відповідають.
Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений
строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до п.5
ч.1 ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначаються
законом, яким є Закон України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Ст.15 зазначеного Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що купівля
всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях,
потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, та
весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної
енергії України, який створюється на підставі договору.
Основні питання функціонування комплексу підприємств, що
здійснюють діяльність на енергоринку, врегульовані Договором між
членами оптового ринку електричної енергії України ( n0001227-96 ) (n0001227-96)
від 15.11.1996 року (далі - ДЧОРЕ).
Встановивши факт існування між сторонами зобов'язальних відносин
щодо купівлі-продажу електроенергії та розрахунків за неї на
підставі двостороннього договору від 30.08.1999 року № 69/01-ЕР,
суд не проаналізував його умови та не дав їм юридичної оцінки.
Зокрема, судом не враховані положення цього договору, якими
передбачено, що сторони визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ
( n0001227-96 ) (n0001227-96)
(пункт 2.1); платежі за фактично продану
Товариству електроенергію здійснюються відповідно до Інструкції
про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії
України, яка є додатком до ДЧОРЕ (пункт 4.2) ( n0001227-96 ) (n0001227-96)
;
оплата електроенергії коштами здійснюється з розподільчого
рахунку, відкритого відповідно до чинних нормативних актів
України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію
(пункт 4.3). Зазначеним умовам договору суд не дав належної
правової оцінки.
До того ж, суд не з'ясував обставин спору, виходячи з положень ст.
151 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, якою
встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку
електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення
розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію та
спожиту електричну енергію енергопостачальники, які здійснюють
підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на
закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий
постачальник електричної енергії, яким є державне підприємство
"YYY", відкривають в установах уповноваженого банку поточні
рахунки із спеціальним режимом використання (раніше вони
називалися розподільчі рахунки).
Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за
електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками
оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів
енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької
діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому
ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із
спеціальним режимом використання оптового постачальника
електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу
коштів), встановленого Національною комісією регулювання
електроенергетики України.
На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок
забезпечити щоденне інформування учасників оптового ринку
електричної енергії про стан проведення розрахунків.
Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із
спеціальним режимом використання, яке наведено у ст. 1 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
алгоритм розподілу
коштів, який встановлюється НКРЕ, застосовується до всіх без
винятку поточних рахунків із спеціальним режимом використання , в
тому числі і до таких рахунків ДП "YYY". Тобто, умова про алгоритм
розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом
використання оптового постачальника ДП "YYY" є не договірною
умовою, встановленою ДЧОРЕ ( n0001227-96 ) (n0001227-96)
, а нормою закону.
Разом з цим, висновок апеляційного суду про обмеження зобов'язань
відповідача за спірним договором зроблений без належного
з'ясування дійсних обставин справи та правового обґрунтування.
При цьому судом не було належно з'ясовано питання
правонаступництва ДП "YYY" за спірним договором, і зокрема, не
було залучено до матеріалів справи статут відповідача, та не дано
йому правової оцінки в частині зазначеного питання.
У той же час, суд першої інстанції, задовольняючи грошові вимоги
не перевірив обґрунтування їх розміру та не навів у прийнятому
рішенні розрахунків, з яких він виходив.
Отже, висновки судів обох інстанцій, як про задоволення так і про
відмову в позові зроблені без з'ясування дійсних правовідносин
сторін, їх прав і обов'язків за законом та договором, а тому ці
висновки не можна вважати обґрунтованими, а судові рішення
законними.
За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно і повно
розглянути обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.
2003 року та рішення господарського суду м.Києва від 01.07.2003
року скасувати, і справу № 37/184 передати на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук