ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 8/177
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача Власюк В.О. - дов. від 01.01.2004 року
Відповідача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
розглянувши у Кіровоградської об’єднаної державної
відкритому судовому податкової інспекції
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 02.02.2004 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 8/177 господарського суду
Кіровоградської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“УкрЕкспорт-2001”
До - Кіровоградської міжрайонної державної
податкової інспекції (правонаступник –
Кіровоградська об’єднана державна
податкова інспекція)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
06.06.2003 року № 0000232200/3866
В С Т А Н О В И В:
18.07.2003 року в господарський суд Кіровоградської області з
позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 06.06.2003 року № 0000232200/3866 Кіровоградської
міжрайонної державної податкової інспекції звернулось Товариство
з обмеженою відповідальністю “УкрЕкспорт-2001”.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі акту від
04.06.2003 року № 104/23-10/23-18/31754640 складеного
Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією,
відповідач прийняв рішення, яким нарахував Товариству з
обмеженою відповідальністю “УкрЕкспорт-2001” податкове
зобов'язання у сумі 29007,16 грн. за порушення термінів
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В зв'язку з
тим, що позивач визнає правильність нарахування пені тільки на
суму 904,66грн. Товариство з обмеженою відповідальністю
“УкрЕкспорт-2001” просило визнати господарський суд
Кіровоградської області недійсним повідомлення-рішення від
06.06.2003 року № 0000232200/3866 та покласти судові витрати на
відповідача.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
16.10.2003 року (суддя Шевчук О.Б.), залишеним без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 02.02.2004 року (судді: Логвиненко А.О., Герасименко І.М.,
Швець В.В.), позов задоволено частково: визнано недійсним
податкове повідомлення – рішення від 06.06.2003 року
№ 0000232200/3866 Кіровоградської міжрайонної державної
податкової інспекції в частині стягнення пені в сумі 28 102,50
грн., стягнуто з Кіровоградської міжрайонної державної
податкової інспекції на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю “УкрЕкспорт-2001” 85 грн. державного мита та
118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового
процесу. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Вказані судові рішення мотивовані відсутністю порушення
позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, оскільки статтею 4 Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним
арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при
Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про
стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок
недотримання нерезидентом термінів, передбачених
експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями
1 і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, зупиняються і пеня за їх
порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом
рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів,
передбачених статтями 1 і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, не
сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Не погоджуючись з рішенням та постановою Кіровоградська
об’єднана державна податкова інспекція подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на рішення від
16.10.2003 року господарського суду Кіровоградської області та
постанову від 02.02.2004 року Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у
справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неповне з’ясування обставин, що мають значення у справі.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу в якому просить
залишити рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
При розгляді справи господарським судом першої та апеляційної
інстанції було встановлено, що 04.06.2003 року Кіровоградська
міжрайонна державна податкова інспекція склала акт
№ 104/23-10/23-18/31754640. На підставі даного акту прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0000232200/3866 від 06.06.2003
року в якому визначено податкове зобов'язання Товариства з
обмеженою відповідальністю “УкрЕкспорт-2001” в сумі 29 007,16
грн., яке є пенею за порушення термінів розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовуючи свої висновки про
порушення позивачем Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
Кіровоградська
міжрайонна державна податкова інспекція зазначила, що при
виконанні умов експортного контракту (договору № 39 від
06.09.2002 року), укладеного Товариством з обмеженою
відповідальністю “УкрЕкспорт-2001” з Товариством з обмеженою
відповідальністю “Граника Плюс” (Білорусь), останнє в 90 денний
термін не перерахувало вартість поставленого Товариством з
обмеженою відповідальністю “УкрЕкспорт-2001” товару.
Як встановлено господарськими судами, підпунктом 8.1 договору
№ 39 від 06.09.2002 року (в редакції додаткової угоди від
14.02.2003 року) визначено, що всі спори та розбіжності, які
виникають із цього договору, або у зв’язку з ним, які не будуть
врегульовані шляхом переговорів, підлягають розгляду в
Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій
палаті України.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрЕкспорт-2001”
прийнято Міжнародним комерційним арбітражним судом 21.02.2003
року. Рішенням зазначеного суду від 31.07.2003 року позов
задоволено, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю
“Граника Плюс” (Білорусь) негайно після отримання даного рішення
сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю
“УкрЕкспорт-2001” 28 266,20 доларів США – вартість несплаченої
продукції, 5 080,80 доларів США пені за прострочення оплати
продукції, а також 1 998,42 доларів США на відшкодування витрат
по арбітражному збору, а всього 35 345,00 доларів США.
Додатковим рішенням від 28.09.2003 року було внесено зміни до
резолютивної частини рішення. У додатковому рішенні,
Міжнародного комерційного арбітражного суду вказано:
“Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Граника
Плюс” (Бєларусь) негайно після отримання рішення сплатити
Товариству з обмеженою відповідальністю “УкрЕкспорт-2001” 5
326,30 доларів США – вартості несплаченої продукції, 1 405,42
доларів США пені за прострочення сплати вартості продукції, 25
591,52 доларів США штрафу, а також 1 998,42 доларів США на
відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 34
321,00 доларів США і 66 центів. В іншій частині провадження у
справі припинити”.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд
першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно і
повно дослідив всі обставини справи і дійшли правильного
висновку про те, що відповідачем неправильно нарахована пеня за
порушення вимог Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Статтею 4 Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачено, що у разі прийняття
судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською
арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України
позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента
заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом
термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами,
терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і
пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі
прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення
термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не
сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або
частково або припинення (закриття) провадження у справі чи
залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і
2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується
за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці
терміни було зупинено.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
до судових рішень (в широкому розумінні цього
визначення) відносять рішення, ухвали та постанови, які
приймаються господарськими судами при здійсненні ними
судочинства.
В контекстуальному розумінні приписів частини 4 ст. 4 Закону
України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, в разі задоволення обґрунтованих вимог позивача
він звільняється від сплати пені, яка передбачена зазначеною
статтею.
Отримання коштів від відповідача після порушення провадження по
справі, свідчить про підставність вимог позивача і про те, що
позов підлягав би задоволенню і в цій частині коли б платник їх
не перерахував.
Для позивача, припинення судом провадження у справі у зв"язку із
добровільним задоволенням позовних вимог нерезидентом щодо
стягнення боргу в іноземній валюті є позитивним вирішенням цього
спору, тобто вирішенням спору на користь позивача.
При прийнятті рішення про стягнення до резидента не може бути
застосована фінансова санкція. Умова Закону про те, що резидент
звільняється від нарахування пені у випадку, коли, отримано
рішення про задоволення позову, але кошти можуть і не надійти,
не може не застосовуватись і до випадку, коли боржник в зв'язку
з отриманням позову і порушенням справи сам, з власної волі, до
прийняття рішення перерахував всі кошти або їх частину тобто
визнав підставність вимоги.
За змістом наведених правових норм, обґрунтованість позовних
вимог резидента про стягнення заборгованості за
зовнішньоекономічним контрактом, підтверджена рішенням суду
(арбітражного суду), є підставою для звільнення його від
відповідальності у вигляді сплати пені, передбаченої частиною 1
статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків у
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
. Зазначене спростовує доводи
касаційної скарги стосовно неправильного застосування
апеляційним судом норм матеріального права.
Також Дніпропетровський апеляційний господарський суд правомірно
здійснив заміну відповідача на підставі статті 25 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки наказом
державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від
03.11.2003 року № 219 Кіровоградська міжрайонна державна
податкова інспекція ліквідована з 14.01.2004 року.
Правонаступником ліквідованої міжрайонної податкової інспекції,
відповідно до зазначеного наказу, є Кіровоградська об'єднана
державна податкова інспекція.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
16.10.2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.02.2004 року у справі № 8/177
господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а
касаційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової
інспекції – без задоволення.