ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 5/841-25/64
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Черкащенка м. М.
за участю представників сторін:
від позивача Басюк Г.Т. (довіреність від 08.01.2004р.
№ 7);
від відповідача Антонюк П. Б. (довіреність
від26.04.2004р. б/н),
розглянувши матеріали Кам’янка-Бузької міжрайонної ДПІ
касаційної скарги
на постанову від 03.12.2003
Львівського апеляційного господарського
суду
у справі № 5/841-25/64
господарського суду Львівської області
за позовом ЗАТ “Галичина”
до Кам’янка-Бузької МДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.03.2003 у
справі № 5/841-25/64 позов ЗАТ “Галичина” задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Кам’янка-Бузької МДПІ № 265-23-0/5702 від 12.09.2002 з тих
підстав, що Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
( 959-12 ) (959-12)
, який безпосередньо регулює всі види
зовнішньоекономічної діяльності в Україні, і іншими чинними
нормативно-правовими актами не передбачено прямої чи виключної
заборони застосування резидентом договору поруки, як способу
забезпечення виконання зобов’язань за основним контрактом; що
договором поруки забезпечувалась дійсна вимога.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
03.12.03 рішення суду першої інстанції залишено без зміни з тих
же підстав.
У поданій касаційній скарзі Кам’янка-Бузька МДПІ просить
скасувати рішення та постанову зазначених судових інстанцій як
такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права,
зокрема, ст. 191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(докладніше в скарзі).
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального та
процесуального права прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
від 16.04.91 № 959-ХІІ суб’єкти
зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які
види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у
виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів
господарської діяльності України та іноземних суб’єктів
господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між
ними, що має місце як на території України, так і за її межами
(стаття 1 Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ ( 959-12 ) (959-12)
).
12.01.2001 між ЗАТ “Галичина” Україна на компанією “Обрам”
С.О.О” Польша був укладений контракт № 1-01 на виконання
монтажних робіт в цеху по переробці молока.
Замовником цих робіт було ЗАТ “Галичина” Україна.
Абз. 10 ст. 6 зазначеного Закону ( 959-12 ) (959-12)
передбачає, що до
зовнішньоекономічних договорів (контракту про виробниче
співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання
будівельно монтажних робіт застосовується право країни, де
здійснюється така діяльність.
Виходячи зі змісту цієї форми, взаємовідносини сторін по цій
угоді (контракту) повинні регулюватись чинним законодавством
України.
Для забезпечення виконання вищезазначеної угоди (контракту) з
боку компанії “Обрам С.О.О.” Польща ТОВ “Ювенал” Україна
(поручник), ЗАТ “Галичина” Україна (кредитор) та Компанія “Обрам
С.О.О” Польща (боржник) 12.01.2001 уклали договір поруки, що
відповідає вимогам ст. 191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Виходячи зі змісту цієї норми права ТОВ “Ювенал” Україна, як
поручитель, мав зобов’язання забезпечити виконання дійсних вимог
кредитора – ЗАТ “Галичина” Україна по поверненню грошових коштів
в валюті компанією “Обрам С.О.О.” Польша, як попередньої оплати
невиконаних монтажних робіт, оскільки така форма розрахунків
визначена контрактом № 1-01 від 12.01.2001 на їх виконання.
Як встановлено відповідачем по справі компанією “Обрам С.О.О.”
Польша на замовлення ЗАТ “Галичина” Україна було виконано робіт
на загальну суму 192624,9 дол. США, при попередній оплаті їх на
суму 259934 дол. США.
Дебетове сальдо в сумі 67319,10 дол. США ЗАТ “Галичина” закрило
згідно з договором поруки.
Виходячи зі змісту № 191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи
відповідати за виконання нею свого зобов’язання в повному обсязі
або в частині.
З урахуванням зазначеного судові інстанції правомірно прийшли до
висновку про відсутність правових підстав для покладення на
відповідача відповідальності в вигляді стягнення фінансових
санкцій за несвоєчасне повернення валютних коштів Компанією
“Обрам С.О.О.” Польша; оскільки таке повернення гарантувалось
поручителем – ТОВ “Ювенал” Україна та наявністю, в зв’язку з
цим, правових підстав для визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 12.09.2002 № 265-23-0/5702.
Викладене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
03..12.2003 у справі № 5/841-25/64 залишити без зміни, а
касаційну скаргу - без задоволення