ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 3/102
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача Лазоренко С.Г. – дов. від 24.01.2004 року
відповідача Гуйванюк О.П. – дов. від 29.12.2003 року
розглянувши у Кременчуцької об’єднаної державної
відкритому судовому податкової інспекції
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 03.02.2004 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/102 господарського суду Полтавської
області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Кременчуцький завод комунального
устаткування”
до Кременчуцької об’єднаної державної
податкової інспекції
третя особа без Військова частина А-1206
самостійних вимог на
стороні позивача
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
03.04.2003 року № 0004942301/3/1000
В С Т А Н О В И В:
У березні 2003 року Відкрите акціонерне товариство
“Кременчуцький завод комунального устаткування” звернулось до
господарського суду Полтавської області з позовом до
Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
07.10.2002 року № 0004942301/0/885. У доповненні до позовної
заяви від 10.04.2003 року № 92 позивач на підставі статті 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним податкове
повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної
податкової інспекції від 03.04.2003 року № 0004942301/3/1000 на
загальну суму 191 879,00 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.10.2003
року у справі № 3/102 (суддя Плеханова Л.Б.), залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 року (судді: Філатов Ю.М., Івакіна В.О., Сіверін
В.І.), позов задоволено: визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної
податкової інспекції № 0004942301/3/1000 від 03.04.2003 року на
загальну суму 191 879,00 грн.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди першої та
апеляційної інстанції виходили з того, що угода № 38/5и від
12.06.2000 року про часткову переуступку прав по договору
№ 9/1-7-5и від 10.04.1997 року “про інвестування засобів на
будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України
та членів їх сімей” повністю відповідає вимогам зазначеним в
пункті 22.3 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Методології визначення цін і
процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на
прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що
інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та
членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються
на будівництво такого житла та здійснення бюджетного контролю за
їх цільовим використанням ( 568-98-п ) (568-98-п)
, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року № 568
(далі - Методологія).
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Кременчуцька об’єднана
державна податкова інспекція звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 03.02.2004 року, в якій
просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове
рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 22.3
статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пункту 18 Методології ( 568-98-п ) (568-98-п)
,
статей 4, 4-3 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу і просить залишити її
без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки всі докази
по справі були всебічно і об’єктивно перевірені в судовому
засіданні, яким дана належна оцінка.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників
сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції, а саме.
Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією
прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2002 року
№ 0004942301/0/885 яким визначено суму податкового зобов’язання
по податку на прибуток, у тому числі основний платіж в розмірі
153 503,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 76
752,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на
підставі акту про результати проведення тематичної перевірки
Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький завод
комунального устаткування” з питання правомірності надання
пільги з податку на прибуток по інвестуванню будівництва житла
для військовослужбовців від 29.01.2002 року. Зазначеним актом
встановлено, що позивач здійснював інвестування будівництва
житла для військовослужбовців з неналежним дотриманням вимог,
передбачених пунктом 22.3 статті 22 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та
Методології, а саме: зменшив податкове зобов’язання в декларації
про прибуток підприємства за 4 квартал 2000 року в розмірі 153
502,85 грн. Пільга по податку на прибуток за 2 квартал 2000 року
в розмірі 447 552,00 грн. та за 3 квартал 2000 року в розмірі
350 000,00 грн. перевіркою підтверджена.
Податкове повідомлення-рішення від 07.10.2002 року
№ 0004942301/0/885 позивачем було оскаржено в адміністративному
порядку до Кременчуцької об’єднаної державної податкової
інспекції та Державної податкової адміністрації Полтавської
області відповідно до статті 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
. Рішенням Державної
податкової адміністрації України від 26.03.2003 року вказане
податкове повідомлення-рішення частково скасовано.
На підставі зазначеного рішення Кременчуцькою об’єднаною
державною податковою інспекцією прийнято податкове
повідомлення-рішення від 03.04.2003 року № 0004942301/3/1000,
яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на
прибуток, у тому числі основний платіж в розмірі 153 503,00 грн.
та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 38 376,00 грн.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій 10.04.1997 року між Військовою частиною А-1206
(замовник), Виробничим об'єднанням “Чорнобильська АЕС”
(інвестор) та Акціонерним товариством “Київенергобуд”
(генпідрядник) укладено договір № 9/1-7-5и про інвестування
засобўв на будівництво та придбання житла для
військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей з
обсягом інвестицій в 1997-1998 роках 100 000 000,00 грн.
Додатковою угодою від 22.05.1998 року № 2 про інвестування
засобів на будівництво та придбання житла для
військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей
визначено обсяг інвестицій в 1997 – 2002 роках 100 000 000,00
грн.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором
Відокремленим підрозділом “Чорнобильська – АЕС “ДП НАЕК
“Енергоатом” (інвестор), Військовою частиною А-1206 (замовник)
та Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький завод
комунального устаткування” (інвестор 1) укладено угоду від
12.06.2000 року № 38/5и, відповідно до умов якої інвестор 1
прийняв на себе зобов'язання передати замовнику за рахунок
власних коштів до 01.01.2001 року інвестиції в обсязі 900 000,00
грн. для забезпечення завершення будівництва житлових будинків,
яке розпочато до 01.07.1997 року згідно з договором від
10.04.1997року № 9/1-7-5и.
Ухвалюючи судові рішення господарські суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли висновку про цільове використання наданих
інвестицій, на підставі наданих до матеріалів справи доказів
(довідка № 9/ФС-645, додаток до довідки – “Реєстр надання
інвестицій на будівництво житлових будинків”, довідка за червень
2000 року № 9/ФС-360, за вересень 2000 року № 9/ФС-451, видані
військовою частиною А-1206).
Судова колегія вважає, що такий висновок господарського суду
першої та апеляційної інстанцій відповідає фактичним обставинам
справи та вимогам діючого законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до статті 197 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не
суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з
особою кредитора. Не допускається уступка вимог про
відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я
або заподіянням смерті. До набувача вимоги переходять права, що
забезпечують виконання зобов'язання.
Частиною другою пункту 22.3 статті 22 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено,
що кошти, спрямовані платником податку на будівництво та
придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які
мають право на отримання житла відповідно до законодавства
України, за укладеними до 1.07.1997 року угодами про
інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів
їх сімей, по яких на 1.07.1997 року проведені фактичні витрати,
враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого
платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового
зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового)
періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом
терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до
1.07.1997 року.
Відповідно до вказаної норми Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначальним для зменшення
податкових зобов'язань інвестором у звітному податковому періоді
є фактичне здійснення ним у цьому періоді певного обсягу
інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та
членів їх сімей, що і було встановлено попередніми судовими
інстанціями.
Згідно з пунктом 18 Методології ( 568-98-п ) (568-98-п)
інвестиції можуть
спрямовуватися лише на завершення будівництва житла для
військовослужбовців та членів їх сімей, розпочатого до 1.07.1997
року; датою завершення будівництва об'єктів вважається дата
передачі житла замовнику.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на приписи статей 4-3,
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
беруться судом до уваги, оскільки господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій у прийнятті судових рішень забезпечено
дотримання вимог вказаних статей Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного та
об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи
відповідно до чинного законодавства та надано належну юридичну
оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 20.10.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 03.02.2004 року у справі № 3/102 господарського суду
Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції – без
задоволення.