Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 33/480
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Дніпровському районі міста Києва
у справі
№ 33/480
господарського суду міста Києва
на постанову від 04.11.2003року Київського
апеляційного
господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торговий дім "ТМ"
до Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі міста Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТМ"
звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва
в якому просило визнати недійсним податкове повідомленнярішення
від 23.04.2003 року № 0000272202/0, яким позивачеві було визначено
до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість по
вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 17446,00грн., у
тому числі, основний платіж 11631,00 грн. та штрафні (фінансові)
санкції у сумі 5815,00 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що
податок на додану вартість у сумі 41667,00 грн. віднесено ним до
податкового кредиту в червні 2001 року у відповідності до приписів
підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Зазначена сума віднесена на
підставі оформленої належним чином податкової накладної, та за
наявності вантажномитних декларацій, договору № 9-6-003 від
24.07.200 року і акта приймання-передачі наданих послуг.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2003 року
позовні вимоги позивача були задоволені повністю та визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової
інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000272202/0 від
23.04.2003 року. Судові витрати були також віднесені на
відповідача.
Рішення місцевого суду вмотивоване тим, що відповідно до договору
№ 9-6/003 від 24.07.2000 року, укладеного між позивачем
(замовником) та приватним підприємством "Агентство"К" (виконавцем
за договором), останнім були надані маркетингові послуги з пошуку
потенційних партнерів по придбанню обладнання українського
виробництва на умовах поставки DDU та попередньої оплати в розмірі
50% вартості цього обладнання. Зобов'язання взяті на себе
приватним підприємством "Агентство "К" за договором № 9-6/003 від
24.07.2000 року були виконані, про що свідчать: контракт
№ 9-2/0-003 СП від 10.08.2000 року з додатками до нього, рахунки
фактури та належним чином оформлені вантажно-митні декларації на
здійснення експортних операцій по відвантаженому обладнанню,
банківські виписки з особового рахунку на отримання коштів за
здійсненим експортом товарів та акт приймання-передачі наданих за
договором маркетингових послуг.
Приватне підприємство "Агентство"К" видало позивачеві належним
чином оформлену податкову накладну № 125 від 02.06.2001 року на
суму 250000,00 грн. на підставі якої позивач відніс цю суму на
валові витрати виробництва та включив до складу податкового
кредиту 41666,67 грн. сплаченого податку на додану вартість. Суд
зауважив, що такі дії позивача відповідають приписам підпункту
5.2.1, пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та підпунктів 7.2.1, 7.4.1
пунктів 7.2, 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Не погоджуючись з прийнятим господарським судом рішенням, Державна
податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулась
до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій
просила скасувати рішення господарського суду міста Києва як таке,
що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
02.12.2003р., рішення господарського суду міста Києва від
04.08.2003 року у цій справі залишив без змін, а апеляційну скаргу
Державної податкової інспекція у Дніпровському районі міста Києва
без задоволення з мотивів зазначених в рішенні місцевого суду.
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва
звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить постанову Київського апеляційного
господарського суду від 04.11.2003 року скасувати, як таку, що
винесена з порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга
вмотивована тим, що вона не була належним чином повідомлена про
місце розгляду апеляційної скарги. В ухвалі Київського
апеляційного господарського суду від 01.10.2003 року у справі
№ 33/480 було зазначено, що розгляд апеляційної скарги призначений
на 04.11.2003 року на 15 год. 30 хв. Засідання відбудеться в
приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою
пров, Рильський, 8 третій поверх, а фактично засідання відбулося
за цією ж адресою на шостому поверсі у кабінеті № 605 у зв'язку з
чим представники відповідача не змогли прийняти участь в розгляді
апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог статті 98 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
про прийняття апеляційної скарги
(подання) до провадження апеляційний господарський суд виносить
ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги
(подання).
Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 01.10.2003р.
про прийняття апеляційної скарги до провадження призначив розгляд
скарги на 4.11.2003. о 15.30, зазначивши, що засідання відбудеться
в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за
адресою: м. Київ.
У відповідності до частини 2 статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності
будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і
місце засідання суду.
Як вбачається з наявних матеріалів справи сторони були повідомлені
про час і місце розгляду апеляційної скарги (скаржник не заперечує
факту отримання ухвали про прийняття апеляційної скарги до
провадження). Оскільки в ухвалі не було зазначено в якому саме
кабінеті буде проведено засідання з приводу розгляду скарги,
сторони не були позбавлені можливості з'ясувати це питання до
початку розгляду скарги в канцелярії апеляційного господарського
суду.
Виходячи з викладеного можливість прийняття участі в засіданні
апеляційного господарського суду у справі № 33/480 залежала
виключно від волевиявлення самого відповідача, тобто мала
суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку
підстав для скасування постанови Київського апеляційного
господарського суду від 4 листопада 2003 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пункту
1 статті 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 4
листопада 2003 року у справі № 33/480 залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському
районі міста Києва - без задоволення.