ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 18/604
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
за участю повноважних представників:
від позивача
від відповідача
розглянувши у Спеціалізованого науково-технічного
відкритому засіданні центру "Р"
касаційну скаргу
на постанову від 27 січня 2004 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі за позовом Спеціалізованого науково-технічного
центру "Р"
до ТзОВ "Е"
про стягнення 135600, 46 грн.
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 135 600, 46 грн.
боргу, посилаючись на те, що останній не виконав умов договору
підряду № 30-Е/65 від 07.12.2000 року на виконання
загальнобудівельних і оздоблювальних робіт та житловому будинку.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.11.2003 року позов
задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 129798, 15
грн. заборгованості, судові витрати.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27
січня 2004 року вказане рішення скасовано. В позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову суду
скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 7 грудня 2000 року між
сторонами у справі було укладено договір підряду № 30-Е/65 на
виконання загально будівельних і оздоблюваних робіт на житловому
будинку у м. Києві.
Згідно п. 1.1 вказаного договору генеральний підрядник доручає, а
підрядник бере на себе зобов'язання в межах предмету договору, в
установлений термін і на свій ризик виконати загальнобудівельні і
оздоблювальні роботи з високою якістю без чистого опорядження
квартир з відмітки +36.30 до відмітки +60.15 житлового будинку у
м. Києві згідно технічного завдання № 1, що є невід'ємною частиною
даного договору, здати в обумовлені строки, усунути протягом
гарантійного строку експлуатації вищевказаного об'єкту недоробки,
що зумовлені неякісним виконанням робіт. Згідно п. п. 1.2 цього
договору підрядник виконує загальнобудівельні та оздоблювальні
роботи в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією,
технічним завданням № 1 та договірною ціною по етапах,
передбачених технічною документацією та відомістю обсягів з
додержанням вимог норм та правил, які наведені у технології та
організації здійснення оздоблювальних робіт у
житлово-господарському будівництві РСН-91 і умов даного договору,
а генеральний підрядчик здійснює їх оплату в обсязі, передбаченому
проектнокошторисною документацією, нормами ДБН, які мають юридичну
силу і договірною ціною, що є невід'ємною частиною договору. П. п.
2.1 договору передбачає, що вартість робіт встановлюється згідно з
договірною ціною і складає 297 618 грн. та підлягає корегуванню
пропорційно зміні курсу долару США, встановленого НБУ на день
підписання даного договору. П. п. 5.3 договору - генеральний
підрядчик зобов'язаний організувати постачання необхідних для
проведення робіт будівельних матеріалів, виробів, конструкцій. П.
п. 6.1 договору - генеральний підрядник проводить щомісячні
проміжні виплати за виконані роботи підряднику на підставі
оформлених підписами і печатками підрядника і генерального
підрядника актів приймання виконаних робіт. П. п. 11.5 - підрядник
гарантує якість виконаних ним будівельних робіт на протязі 2-х
років з моменту підписання генеральним підрядником акту
здачі-приймання виконаних робіт. На недоробки та дефекти, що
виявлені у цей період, складається дефектний акт за підписами обох
сторін; п. п. 11.6 договору передбачає, що здавання виконаних
робіт здійснюється за встановленими актами прийому-передачі робіт,
згідно чинного законодавства та чинних будівельних норм України.
Технічним завданням від 07.12.2000 року до вищезазначеного
договору визначений перелік об'єктів, що підлягають оздобленню:
квартири № № 1202, 1201, 1302, 1403, 1404, 1504, машинне
приміщення, холодильна камера, ліфтові холи та інше.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 29 березня 2001 року
між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 9/Е про зміни та
доповнення до договору підряду № 30/Е-65 на виконання загально
будівельних і оздоблювальних робіт на житловому будинку № 10 по
вул. Кропивницького у м. Києві, якою змінено п. п. 1.2 вказаного
договору: вартість робіт встановлюється згідно з договірною ціною,
визначеною на основі відомостей обсягів робіт № 1,2,3
проектно-кошторисної документації та рахунків на додаткові
витрати, зумовлені ринковими відносинами і погоджується в сумі
635455 грн. Вартість договору підлягає корегуванню пропорційно
зміні курсу долара США, встановленого НБУ на день підписання
даного договору.
Вартість підрядних робіт, відповідно до п. 2.2 договору підряду
№ 30-Е/65 від 07.12.2000 року не включала в себе вартість
матеріалів генерального підрядчика і згідно з довідками про
вартість виконаних підрядних робіт, складених на підставі актів
приймання виконаних робіт, склала: за січень 2001 року - 57909
грн., за лютий 2001 року - 96197 грн., за березень 2001 року -
120027 грн., за квітень 2001 року - 137537 грн., за травень 2001
року - 101846 грн., за червень 2001 року - 99543 грн., всього -
613 059 грн.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи матеріали, апеляційний
господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що
укладений між сторонами у справі спірний договір регулює відносини
у сфері виконання загальнобудівельних і оздоблювальних робіт і не
стосується відносин в сфері будівництва об'єктів, тому не може
бути віднесений до договору підряду на капітальне будівництво.
На підставі ст. 332 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду
підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за
завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник
зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Стаття 336 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, якщо робота виконується повністю
або частково з матеріалу замовника, підрядчик відповідаґ за
неправильне використання цього матеріалу. Підрядчик зобов'язаний
дати замовнику звіт про використання матеріалів і повернути лишок
матеріалу.
Між цими сторонами були складені акти приймання виконаних
підрядних робіт, в яких була визначена вартість використаних
матеріалів, що підтверджується матеріалами справи.
Апеляційна інстанція також правильно прийшла до висновку про
безпідставність посилань позивача на заборгованість відповідача за
транспортувальні і заготівельно-складські витрати та включення їх
до складу елементів вартості, оскільки згідно п. п. 5.3
зазначеного договору генеральний підрядчик зобов'язаний був
організувати постачання необхідних для проведення робіт
будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, запасних частин та
будівельної техніки, відповідно до п. 4.3 договору, був покладений
на відповідача - підрядчика.
Обгрунтовано, також, апеляційним судом визнано помилковим
застосування судом першої інстанції Державних будівельних норм
України ДБН Д.1.1-1-2000, оскільки договір не містить посилань на
застосування сторонами в процесі встановлених договором робіт
вищевказаних норм.
Крім того, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що місцевий
суд, при задоволенні вимог позивача в частині стягнення боргу,
згідно актів за надані позивачем послуги, не врахував відсутність
зобов'язань відповідача, щодо їх оплати у відповідності до
договору підряду № 30/Е-96 від 07.12.2000 року.
Також правильно апеляційний суд визначив, що оскільки п. п.
1.2, 2.2 договору № 30/Е-96 вартість робіт встановлюється
відповідно до договірної ціни; корегуванню пропорційно зміні курсу
долара США, встановленого на день підписання даного договору,
підлягає вартість договору; договірна ціна не включає вартість
матеріалів, виробів і конструкцій, тобто їх вартість корегуванню
не підлягає.
Постанова апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та
вимогам закону, що регулює дані правовідносини, тому її необхідно
залишити без змін.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи
та не відповідають діючому законодавству.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111- 9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 січня
2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу Спеціалізованого
науково-технічного центру "Р" - без задоволення.