ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 11/272
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
H-ському районі
на постанову від 23.12.03 p.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі №11/272
господарського суду Сумської області
за позовом Управління Пенсійного фонду в H-ському районі
до ВАТ "XXX"
до ДП "YYY"
до Управління пенсійного фонду України в Сумській області
про стягнення 12091,13 грн.
за участю представників сторін:
позивача : не з'явились
відповідача 1: А.А.А. (за дов.) Б.Б.Б. (дов. №433 від 09.04.04 p.)
відповідача 2: не з'явились
відповідача 3: не з'явились
За згодою сторони відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 22.04.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Кіяшко В.І.)
від 05.09.03 в позові відмовлено з посиланням на неправомірність
позовних вимог.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського
суду від 23.12.03 у складі: головуючого Слюсаревої Л.В., суддів:
Білоконь Н.Д., Фоміної В.О. рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
Управління Пенсійного фонду України в H-ському районі звернулось
до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на
постанову Харківського апеляційного господарського суду, вважаючи,
що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та
порушення норм матеріального права, а тому просить його скасувати,
позов задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі на постанову Харківського апеляційного господарського суду,
заслухавши представників відповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального права відзначає
наступне:
Управлінням Пенсійного фонду України в H-ському районі звернулось
з позовом про стягнення з першого відповідача заборгованості по
сплаті збору на обов язкове державне пенсійне страхування за
період з 01.01.02 по 01.04.03 в сумі 12091,13 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов язані діяти тільки на підставі , в межах повноважень і
засобами, які передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом, яким встановлено порядок
погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами
та державними цільовими фондами до числа яких відноситься позивач,
по податкам і зборам (обов'язковим платежам), нарахування та
сплати пені і штрафних санкцій, які застосовуються до платників
податків контролюючими органами.
Зазначеним Законом встановлено обсяг повноважень пенсійного фонду
України (п.п.2.2.2 п2.2 ст.2 ( 2181-14 ) (2181-14)
) з питань визначення
податкового боргу по збору на обов язкове пенсійне страхування.
Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
заклади
Пенсійного фонду України являються контролюючими органами по
внескам до Пенсійного фонду України і, як зазначено в п.п.2.2.1
п.2.1 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, мають право здійснювати перевірки
своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи по погашенню
податкового боргу (органами стягнення), відповідно до п.п.2.3.1
п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
являються виключно податкові органи,
а також державні виконавці в межах їх компетенції.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов язання в установлені строки (а в даному випадку
господарським судом було встановлено, що податкове зобов язання
відповідача є узгодженим), податковий орган надсилає такому
платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що
провів процедуру узгодження суми податкового зобов язання з
платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий
орган надсилає відповідному податковому органу подання про
здійснення заходів з погашення податкового боргу платника
податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого
податковий орган надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону України від
21.12.2000 № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку, якщо платник податків не
сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені
строки, податковий орган направляє такому платнику податкові
вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає чинному законодавству
і має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
23.12.03 p. у справі №11/272 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська