ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 11/207
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Бенедисюка І.М., Дерепи В.І. розглянув
касаційну скаргу КП ресторан “Турист” на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 03.12.2003 р. у справі
№ 11/207 за позовом Полтавського обласного ЗАТ по туризму та
екскурсіях “Полтаватурист” до КП Полтавського обласного БТІ
“Інвентаризатор”, 3-ті особи: КП ресторан “Турист”, ТОВ
“Центротек” і, за участю представників позивача – Волков Е.Л.,
Лозовой С.В., КП ресторан “Турист” – Журба Г.В., Денисенко Р.В.,
Гарнага С.М., ТОВ “Центротек” – Тарасова О.В.
про визнання права власност
Рішенням господарського суду Полтавської області від
5-12.08.2003 р. за Полтавським обласним ЗАТ по туризму та
екскурсіях “Полтаватурист” визнано право власності на будівлі
туристичного комплексу “Турист”: А-9 корпус № 2, Б-6 корпус № 1
з кінозалом, сауну, пункт прокату, Г-1 приміщення котельні з
господарським блоком, Е-1 ГСМ, Ж-1 КПП, З-1 склад, И-1 човнова
станція та допоміжні споруди за адресою: м. Полтава,
вул.Миру,12; за КП ресторан “Турист” визнано право власності на
нежитлові приміщення ресторану “Турист” з допоміжними
приміщеннями загальною площею 1639,5 м2 та на приміщення кафе
“Турист” з допоміжними приміщеннями загальною площею 362,6 м2 за
адресою: м. Полтава, вул.Миру,12; КП “Інвентаризатор”
зобов’язано зареєструвати право власності на зазначені об’єкти
нерухомості.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 р. рішення господарського суду Полтавської області
від 5-12.08.2003 р. скасовано, припинено провадження у справі в
частині визнання за Полтавським обласним ЗАТ по туризму та
екскурсіях “Полтаватурист” права колективної власності на 8
будівель туристичного комплексу “Турист”: А-9 корпус № 2, Б-6
корпус № 1 з кінозалом, В-1 кафе “Турист”, сауна, пункт прокату,
Г-1 приміщення котельні з господарським блоком, Е-1 ГСМ, Ж-1
КПП, З-1 склад, И-1 човнова станція та допоміжні споруди за
адресою: м. Полтава, вул. Миру,12; КП Полтавське обласне БТІ
“Інвентаризатор” зобов’язано зареєструвати за Полтавським
обласним ЗАТ по туризму та екскурсіях “Полтаватурист” право
власності на зазначені будівлі туристичного комплексу “Турист”.
У касаційній скарзі КП ресторан “Турист” просить скасувати
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 р., посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням
норм чинного законодавства, та залишити в силі рішення
господарського суду Полтавської області від 5-12.08.2003 р..
У відзивах на касаційну скаргу Полтавське обласне ЗАТ по туризму
та екскурсіях “Полтаватурист” та ТОВ “Центротек” просять
оскаржувану постанову від 03.12.2003 р., залишити без змін, а
скаргу – без задоволення.
У справі з 15.04.2004 р. оголошувалась перерва.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
позивача і третьої особи, суд встановив наступне.
В березні 2002 р. позивач звернувся до господарського суду з
позовом та доповненням до нього про визнання права власності на
будівлі туристичного комплексу “Турист”, в тому числі ресторан
“Турист”, кафе “Турист” та спонукання відповідача здійснити
державну реєстрацію майна.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.04.2002
р. (т.1, а.с. 102) позовні вимоги задоволені. Переглянувши
рішення за нововиявленими обставинами, суд рішенням від
5-12.08.2003 р. позовні вимоги задовольнив частково та визнав за
позивачем право власності на будівлі туристичного комплексу
“Турист” за виключенням приміщень ресторану “Турист” і кафе
“Турист”, власником яких є КП ресторан “Турист”. Суд виходив з
наявних у справі матеріалів, а також того, що ініціатором
перегляду рішення за нововиявленими обставинами був прокурор,
якому, як і суду, не були відомі факти, що мають суттєве
значення для справи. Суд в резолютивній частині рішення на
підставі юридично значимих висновків судів різного рівня
підтвердив існування дійсного власника ресторану та кафе в особі
КП ресторан “Турист”.
Апеляційний суд, маючи в своєму розпорядженні ті ж докази, що і
місцевий суд, дійшов помилкового висновку про відсутність
судових рішень, які мають приюдиційне значення при вирішенні
даного спору.
В дійсності Вищий арбітражний суд України в постановах від
29.06.1995 р. (Справа N 12/6, том 3, а.с.12-14) та від
12.07.1995 р. (Справа N 13/6, том 3, а.с.15-16) вказав про те,
що КП ресторан “Турист” в установленому законодавством порядку
набуло права власності на ресторан і кафе під назвою “Турист”, а
ЗАТ “Полтаватурист” – позивач у даній справі не довів його права
власності на згадані об’єкти. Однак, апеляційний суд ухвалив
зворотне рішення про визнання права власності за позивачем на
згадані приміщення.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
закріплена
обов’язковість наведених постанов Вищого арбітражного суду
України при вирішенні даного спору, що не враховано апеляційним
судом. Ця помилка суду є основною, тому решта доводів
апеляційної інстанції щодо підстав скасування рішення
господарського суду Полтавської області від 5-12.08.2003 р. є
похідними і таким, що не ґрунтуються на законі.
Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції підлягає
скасуванню, а рішення місцевого суду – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу КП ресторан “Турист” задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 р. у справі № 11/207 скасувати.
3. Рішення господарського суду Полтавської області від
5-12.08.2003 р. залишити без змін.
4. Стягнути з Полтавського обласного ЗАТ по туризму та
екскурсіях “Полтаватурист” на користь КП ресторан “Турист” 42,50
грн. державного мита.
5. Доручити господарському суду Полтавської області видати
наказ.