ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 11/133/03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін, розглянувши касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 16 липня 2003 року Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 11/133/03 господарського суду Запорізької області
за позовом закритого акціонерного товариства "XXX"
до Комунального підприємства "YYY"
про стягнення 9 766 938, 59 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 16 липня 2003 року Запорізького апеляційного
господарського суду (судді Л. Кагітіна, Н. Коробка, О. Радченко) в
позові відмовлено з мотивів недоведеності боргу.
Закрите акціонерне товариство "XXX" вважає, що зазначена постанова
підлягає скасуванню з огляду на неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції статей 161, 162 і 165
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а також порушення
вимог статей 33, 101, 104, 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та просить залишити в силі рішення
від 24 березня 2003 року господарського суду Запорізької області.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення
боргу в розмірі 9 766 938 грн. 59 коп., який складається з сум
оплати за опалення та гаряче водопостачання, спожитих як самим
відповідачем, так іншими споживачами - квартиронаймачами та
орендаторами, які проживають в будівлях та спорудах, що
знаходяться на обслуговуванні відповідача.
Як встановлено господарськими судами, між сторонами укладений
договір від 1 липня 1996 року № 702 на відпуск теплової енергії
(далі скорочено -Договір), відповідно до пункту 3.1. якого
споживач зобов'язаний провадити оплату за відпущену йому теплову
енергію і гарячу воду за рахунками позивача.
Додатковою угодою від 23 грудня 1998 року сторони змінили цей
пункт Договору, а також доповнили його розділ 4. пунктом 4.3.
За результатами аналізу умов договору, порівняно з внесеними до
його тексту змін, місцевий господарський суд дійшов висновків, що
сторони змінили лише порядок сплати коштів за спожиту теплову
енергію, за яким відповідач мав сплачувати грошові кошти за
спожиту на власні потреби теплову енергію безпосередньо на рахунки
позивача, а вартість теплової енергії, яка була спожита
населенням, мала перераховуватися відповідачем через закрите
акціонерне товариство "ZZZ", і така зміна порядку сплати коштів не
звільняє відповідача від зобов'язання за договором сплачувати
позивачу за теплову енергію, у тому числі спожиту населення, що
обумовило задоволення позову.
За висновками апеляційного господарського суду суть зазначених
змін в порядку сплати коштів за спожиту теплову енергію полягає в
тому, що відповідач зобов'язався сплачувати теплову енергію в
обсягах виключно власного споживання, що ж стосується відносин з
іншими її споживачами, то відповідно до змінених умов Договору
відповідач має лише нараховувати їм розмір оплати за використану
ними енергію.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач надав суду власні
розрахунки оплати вартості теплової енергії, що була використана
ним безпосередньо, та окремо розрахунки стосовно обсягів і
вартості її споживання населенням у спірний період.
Оцінюючи подані сторонами докази, суд апеляційної інстанції дійшов
висновку про невизначеність обсягів наданої позивачем різним
категоріям споживачів на підставі спірного договору теплової
енергії, які були б встановлені за диференціальним методом обліку.
Враховуючи розбіжності в тлумаченні контрагентами порядку сплати
грошових коштів за договором та у визначенні поняття "споживач" в
контексті внесених до умов договору змін, а також значну різницю
показників у балансах сторін у спірному правовідношенні,
апеляційний господарський суд зобов'язав сторони провести
відповідну звірку їх розрахунків, про що зазначив у своїй
постанові, проте сторони цієї вказівки суду не виконали.
Як вбачається з преамбули додаткової угоди, її було укладено на
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998
року № 1131 "Про запровадження спеціального порядку розрахунків за
спожитий природний газ і вироблену з нього теплову енергію у
Запорізькій області" ( 1131-98-п ) (1131-98-п)
, згідно з якою в Запорізькій
області запроваджувався спеціальний порядок розрахунків за
спожитий природний газ і вироблену з нього теплову енергію.
Останнім абзацом додаткової угоди від 23 грудня 1996 року сторони
визначили, що змінений ними, порівняно з договором, порядок
розрахунків зберігає свою чинність до закінчення дії в області
спеціального порядку розрахунків за спожитий природний газ і
вироблену з нього теплову енергію, після чого сторони знову мають
укласти додаткову угоду до Договору, якою унормують подальший
порядок розрахунків за теплову енергію, яку споживає населення.
Господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що з
втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України
( 1800-2000-п ) (1800-2000-п)
- 11 грудня 2000 року - сторони іншого, ніж
встановленого в додатковій угоді, порядку за теплову енергію не
встановлювали.
За цієї обставини, колегія суддів вважає таким що ґрунтується на
положеннях зобов'язального права висновок господарського суду
апеляційної інстанції про не врахування доводів позивача щодо
поновлення з 11 грудня 2000 року попереднього порядку розрахунків
з відповідачем і покладання у зв'язку з цим на цю сторону майнової
відповідальності за невиконання припиненого угодою сторін
зобов'язання в цій частині.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені Запорізьким
апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і
об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з
правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 16 липня 2003 року Запорізького апеляційного
господарського суду у справі № 11/133/03 залишити без змін, а
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "XXX" без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій