ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 8/236
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в
H-ському районі м. P-ська
на рішення від 02.10.03 p.
господарського суду Чернігівської області
у справі №8/236
за позовом Управління Пенсійного фонду в H-ському районі м. P-ська
до Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
про стягнення 4457,43 грн.
за участю представників сторін:
позивача : Б.Б.Б. (дов. №386/6 від 24.02.04 p.)
відповідача : не з'явились
За згодою сторони відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) у
судовому засіданні від 22.04.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Чернігівської області (суддя Оленич
Т.Г.) від 02.10.03 в позові відмовлено з посиланням на
необгрунтованість позовних вимог.
Управління Пенсійного фонду в H-ському районі м. P-ська звернулось
до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на
рішення господарського суду Чернігівської області, вважаючи, що
дане рішення прийняте внаслідок неправильного застосування та
порушення норм матеріального права, а тому просить його скасувати,
позов задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в H-ському районі м.
P-ська на рішення господарського суду Чернігівської області,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
права відзначає наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що 25
грудня 2000 року між Н-ським райвідділом пенсійного фонду України,
правонаступником якого є Управління Пенсійного фонду в H-ському
районі м. P-ська та суб'єктом підприємницької діяльності А.А.А.
укладено договір підряду №12 на виконання ремонтно-будівельних
робіт, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався в межах
договірної ціни у відповідності з кошторисною документацією
виконати власними силами передбачені замовленням роботи по ремонту
приміщення райвідділу ПФУ, а позивач зобов'язувався авансом
оплатити 63% загальної вартості робіт та протягом 3-х банківських
днів після підписання акту прийому-передачі робіт здійснити
кінцевий розрахунок,
Господарським судом також було встановлено, що договір виконаний в
повному обсязі, тобто відповідачем виконані ремонтно-будівельні
роботи на суму 25790,75 грн., а позивачем роботи прийняті і
оплачені.
Таким чином, сторони перебували у договірних відносинах, вартість
робіт визначена у договорі за згодою сторін і завищення обсягів
виконаних робіт та їх вартості при їх прийнятті сторонами не
встановлено. З урахуванням викладеного, суд правомірно дійшов до
висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Що стосується посилання позивача на ст.440 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) (1540-06) (відповідно до якої шкода, заподіяна особі або майну
громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає
відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за
винятком випадків, передбачених законодавством), то суд правомірно
зауважив, що на підставі ст.440 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
відшкодовується позадоговірна шкода, а господарським судом було
встановлено, що сторони в даному випадку перебували у договірних
відносинах.
Згідно імперативних вимог ст.ст.111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, рішення
господарського суду відповідає чинному законодавству і має бути
залишено без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в H-ському районі м.
P-ська залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 02.10.03 p.
у справі №8/236 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська