ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
22.04.2004                                   Справа N 8/158-03
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                Остапенка м. І.
суддів:                    Харченка В.М.,
                           Чабана В.В.
 
    у відкритому судовому засіданні за участю представників
 
ТОВ “Спільного             Наранович О.Б.
українсько-
австрійсько-німецького
підприємства
“Укрінтерцукор”
 
Приватного                 Якименко К.В.
сільськогосподарського
підприємства “Паланське”
 
розглянувши касаційну      ТОВ “Спільного
скаргу                     українсько-австрійсько-німецького
                           підприємства “Укрінтерцукор”
 
на постанову               Житомирського апеляційного
                           господарського суду від 25.12.2003 р.
 
у справі                   № 8/158-03 господарського суду
                           Вінницької області
 
за позовом                 ТОВ “Спільного
                           українсько-австрійсько-німецького
                           підприємства “Укрінтерцукор”
 
до                         Приватного сільськогосподарського
                           підприємства “Паланське”
 
про   розірвання угоди про спільну сумісну діяльність і
витребування з чужого незаконного володіння
сільськогосподарської техніки,
 
Рішенням   господарського   суду   Вінницької   області   (суддя
І.Мельник) від 31.07.2003 р. позов задоволено. Договір № 52  від
03.03.95  між  ТОВ  “СУАП “Укрінтерцукор” та СПСПП  “Паланське”,
розірвано.
 
Зобов'язано   СП   ССПП   “Паланське”   повернути   ТОВ    “СУАП
“Укрінтерцукор”  п'ять  одиниць отриманої  сільськогосподарської
техніки  загальною  залишковою  вартістю  55568,10  грн.   після
закінчення сільськогосподарського сезону.
 
Житомирський апеляційний господарський суд (судді Ляхевич  А.А.,
Вечірко   І.О.,  Черпак  Ю.К.)  переглянув  вказане  рішення   і
постановою від 25.12.2003 р. скасував його, а в позові відмовив.
 
ТОВ    “Спільне   українсько-австрійсько-німецьке   підприємство
“Укрінтерцукор” вважає, що постанова прийнята з порушенням  норм
матеріального   та  процесуального  права,   тому   просить   її
скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити  без
змін.
 
Перевіривши  матеріали справи, заслухавши представників  сторін,
Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариством     з     обмеженою    відповідальністю     “Спільне
українсько-австрійсько-німецьке   підприємство   “Укрінтерцукор”
заявлено позов до приватного сільськогосподарського підприємства
“Паланське” про розірвання угоди про спільну діяльність № 52 від
03.03.95   та   витребування   із  незаконного   володіння   ПСП
“Паланське”  5  одиниць сільськогосподарської техніки  загальною
залишковою вартістю 55568,10 грн.
 
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те,  що  03.03.95
уклав  з  сільськогосподарським підприємством “Промінь” (яке  за
твердженням   позивача,  після  реформування   стало   приватним
сільськогосподарським  підприємством  “Паланське”)   угоду   про
спільну діяльність.
 
Згідно цієї угоди, стверджує позивач, він передав відповідачу  5
одиниць  сільськогосподарської техніки, яка залишалась власністю
позивача  до  повного  розрахунку  за  цю  техніку  відповідачем
цукром.
 
Оскільки  відповідач в передбачені угодою строки не розрахувався
за  отриману  техніку  цукром у повному обсязі,  то  позивач  на
підставі п.п. 8.2, 8.4 спірного договору наполягає на розірванні
цього   договору  і  поверненні  всієї  техніки,   що   передана
відповідачу.
 
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський
суд  виходив з того, що спірний договір фактично є не  договором
про  спільну  діяльність,  а  договором  міни,  і  що  позов   є
обґрунтованим.
 
Скасовуючи  рішення  місцевого господарського  суду,  апеляційна
ўнстанцўя  встановила, що КСП “Промінь”, з яким позивач 05.03.95
уклав  угоду про спільну діяльність за № 52, господарським судом
визнано  банкрутом в липні 1997 р. і це підприємство ліквідоване
в установчому порядку.
 
Апеляційною  інстанцією встановлено також, що в серпні  1997  р.
було  створено  сільськогосподарське  підприємство  -  селянська
спілка  приватних пайовиків “Паланське”, яке згідно його статуту
не є правонаступником ліквідованого КСП.
 
Згідно  ст. 223 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         зобов'язання
припиняються ліквідацією юридичної особи.
 
За  вказаних  обставин апеляційна інстанція дійшла висновку  про
помилковість задоволення позову місцевим господарським судом.
 
Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам
справи.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 111-9,
ст.   111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Житомирського  апеляційного господарського  суду  від
25.12.2003  р.  у  справі  №  8/158  –  03  господарського  суду
Вінницької  області  залишити без змін, а касаційну  скаргу  ТОВ
“Спільне       українсько-австрійсько-німецьке      підприємство
“Укрінтерцукор” без задоволення.