ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 7/241-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Р-ську
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 23 грудня 2003 р.
за позовом Державної податкової інспекції у м. Р-ську
до Військової частини A-XXX0, м. Р-ськ
про стягнення 16652,92 грн. податкового боргу за
рахунок активів.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час і
місце розгляду касаційної скарги.
від відповідача: А.А.А. д. № 222
Державною податковою інспекцією у м. Р-ську у вересні 2003 р.
заявлений позов до Військової частини A-XXX0, м. Р-ськ про
стягнення 16652,92 грн. податкового боргу шляхом звернення
стягнення на активи боржника. Позовні вимоги обґрунтовані
приписами підпункту 3.1.1 статті 3 та підпункту 5.3.1 статті 5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
з огляду на те, що відповідач має заборгованість з
податку з власників транспортних засобів у сумі 16652,92 грн., яка
в добровільному порядку Військовою частиною не сплачена.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 9 жовтня
2003р., ухваленим суддею Швед С.Б., у задоволенні позовних вимог
ДПІ у м. Р-ську про стягнення 16652,92 грн. податкового боргу
відмовлено. Рішення суду вмотивоване приписами статті 1 Закону
України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України"
( 1075-14 ) (1075-14)
та статей 14, 15 Закону України "Про Збройні Сили
України" ( 1934-12 ) (1934-12)
з огляду на відсутність з боку податкової
служби підстав для стягнення з позивача - як військового
формування, податку з власників транспортних засобів.
Львівський апеляційний господарський суд у складі: головуючого
Онишкевича В.В., суддів Слуки М.Г., Скрутовського П.Д. постановою
від 23 грудня 2003 р. перевірене рішення Господарського суду
Закарпатської області залишив без змін з тих же підстав, а
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Р-ську - без
задоволення. Постанова апеляційного суду мотивована приписами
статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" ( 1934-12 ) (1934-12)
та
статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, з огляду на те, що майно військових частин,
в тому числі і транспортні засоби, не є їх власністю, а належать
військовим формуванням на праві оперативного управління. З огляду
на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про неправомірне
нарахування податковою службою податку з власників транспортних
засобів.
Державна податкова інспекція у м. Р-ську вважає, що рішення суду
першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з
порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі і задовольнити
позовні вимоги ДПІ. Податкова служба обґрунтовує касаційну скаргу
тим, що суди, на її думку, помилково не застосували до спірних
правовідносин приписи статей 5 та 6 Закону України "Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин"
( 1963-12 ) (1963-12)
, і відповідно прийшли до хибного висновку про
відсутність з боку відповідача порушень приписів названого Закону
( 1963-12 ) (1963-12)
. При цьому, податкова служба наголошує на тому, що
приписами згаданого Закону ( 1963-12 ) (1963-12)
не передбачено звільнення
від сплати податку з власників транспортних засобів установ і
організацій Міністерства Оборони України.
ДПІ, посилаючись на приписи підпункту 5.3.1 пункту 5.3 та
підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
зауважує на тому, що
узгоджена сума податкового зобов'язання з податку з власників
транспортних засобів , яка не сплачена відповідачем у визначені
Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника
податків. Окрім цього, податкова служба наголошує на приписах
статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, якими передбачено примусове стягнення
активів платника податків в рахунок погашення його податкового
боргу. Заявник також посилається на порушення апеляційним судом
приписів процесуального права, зокрема статті 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і наголошує на тому,
що правомірність визначення позивачем Військовій частині
податкового зобов'язання з податку з власників транспортних
засобів не є предметом позову у даній справі.
Військовою частиною A-XXX0, м. Р-ськ відзив на касаційну скаргу не
надіслано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В. та пояснення представника відповідача,
перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки Львівським апеляційним Господарським судом,
Вищий господарський суд України не вбачає правових підстав для
скасування переглянутої постанови з огляду на таке.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та
підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою
інспекцією у м. Р-ську надіслано Військовій частині A-XXX0 першу
податкову вимогу від 21.06.2002р. № 1/666 в якій загальна сума
податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням становить
4306,17 грн., та другу податкову вимогу від 2.04.2003р., в якій
сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням з
податку з власників транспортних засобів становить 16652,92 грн.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття податкового
зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання
узгодженого платником податків або встановленого судом, але не
сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму
такого податкового зобов'язання. Приписами пункту 3.1.1 пункту 3.1
статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що активи платника податків
можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках
платники податків самостійно визначають черговість та форми
задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від
заставних зобов'язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6
статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення - звернення стягнення на
активи платника податків у рахунок погашення його податкового
боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником
податків. У зв'язку з цим передбачений підпунктом 3.1.1 пункту 3.1
статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
судовий порядок звернення стягнення на активи
платника поширюється лише на випадки, коли сума податкового боргу
попередньо не узгоджена з платником.
Визначені податкові зобов'язання з податку з власників
транспортних засобів не були оскаржені Військовою частиною A-XXX0
на підставі і в порядку, передбаченому підпунктом 5.2.2 статті 5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, що свідчить про узгодження відповідачем сум
податкового боргу (це не заперечується і податковою службою).
Приписами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений порядок погашення податкового
боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням та
порядок звернення стягнення на активи платника податків за
узгодженим податковим зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту
10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли інші,
передбачені цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
, заходи з погашення
податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган
здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо
залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового
боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а
за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника
податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку,
обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму
податкового боргу або його частини. Продаж інших активів
здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного
його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового
органу.
За таких обставин, Львівський апеляційний господарський суд,
правомірно залишив без змін судове рішення про відмову позивачеві
у задоволенні позовних вимог, хоча мотиви відмови змінюються
касаційною інстанцією. З огляду на зазначене доводи касаційної
скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 9 жовтня
2003 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 23 грудня 2003 р. у справі № 7/241-2003 залишити без
змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Р-ську
залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич