ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 7/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ТОВ "АД", м. Миколаїв
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 24.06.2003 року Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 71
господарського суду Миколаївської області
за позовом ТОВ "АД", м. Миколаїв
до Державної податкової інспекції у м.
Миколаєві
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2003
року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 24.06.2003 року по справі № 71 у
задоволенні позову відмовлене.
В касаційній скарзі ТОВ "АД", м. Миколаїв просить скасувати
ухвалені по справі судові акти та позовні вимоги ТОВ "АД"
задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального права, а саме ст. ст. 2, 22 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, п. 2.10
Постанови Національного банку України від 19.02.2001 р. № 72
( z0237-01 ) (z0237-01)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач суду не надіслав.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлене, що ДПІ у м. Миколаєві 19.08.2002 р. здійснена
перевірка господарських одиниць, що належать ТОВ "АД", щодо
контролю за здійсненням ними розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт від
19.08.2002 р. № 23-302/149 (№ 000006).
Перевіркою встановлені порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а
саме: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення
розрахунків, сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті
РРО на загальну суму 1162,99 грн., які знаходились на місці
проведення розрахунків.
За результатами перевірки ДПІ прийняте податкове
повідомленнярішення від 22.08.2002 р. № 0001022303/0, яким
товариству визначено суму податкового зобов'язання - штрафну
(фінансову) санкцію у сумі 5814,95 грн.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
містить такі поняття як:
- місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються
розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та
зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги)
готівкові кошти...; - - денний звіт - документ встановленої форми,
надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки
розрахункових операцій, проведених з його застосуванням. - Пунктом
13 ст. 3 цього Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначені обов'язки суб'єктів
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та/або в безготівковій формі, які зокрема, полягають в
тому, щоб забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на
місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному
звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання
розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими
квитанціями, виданими з початку робочого дня. Статтею 22 Закону
України від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ ( 1776-14 ) (1776-14)
передбачена
відповідальність у вигляді фінансової санкції, яка застосовується
у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у
п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення
розрахунків, сумі вказаній у денному звіті РРО і була встановлена
ДПІ під час перевірки.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те,
що вказане в акті перевірки порушення підпадає під дію Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
а тому посилання товариства на Постанову Національного банку
України від 19.02.2001 р. № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, яка регулює порядок
ведення касових операцій у національній валюті, правомірно визнане
судом таким, що не заслуговує на увагу.
Разом з тим, в спірному рішенні про нарахування позивачу штрафних
санкцій, останні визначені як суми податкових зобов'язань, що
суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами", ст. ст. 13, 14 Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону поширюються
лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у
зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених
відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення
правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для
визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них
вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
щодо граничного строку сплати та положень щодо
наслідків несплати. Тому, постанова апеляційного суду та рішення
господарського суду першої інстанції підлягають зміні, позовні
вимоги підлягають частковому задоволенню щодо визнання спірного
податкового повідомлення-рішення в цій частині недійсним. В іншій
частині постанова має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 5 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "АД" від 29.10.2003 року б/н на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2003 року у
справі № 71 задовольнити частково, постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 24.06.2003 року та рішення
господарського суду Миколаївської області від 14.04.2003 року у
справі № 71 - змінити.
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення № 0001022303/0 від 22.08.2002р. ДПІ
у м. Миколаєві визнати недійсним в частині визначення
донарахованих штрафних санкцій в сумі 5814,95 грн. за порушення п.
3 ст. 13 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
сумою податкового зобов'язання ТОВ "АД".
В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 24.06.2003 року у справі № 71 залишити без змін.