ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.05.2004                                        Справа N 3/575
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                     Черкащанка М.М. - головуючого,
                     Панченко Н.П. ,
                     Семчука В.В.,
 
розглянувши          Київського міського центру зайнятості
матеріали касаційної
скарги
на ухвалу            Київського  апеляційного  господарського 
                     суду від 08.01.2004
 
у справі             № 3/575 господарського суду м. Києва     
за позовом           Державного підприємства “Поліграфічний
                     комбінат “Україна” по виготовленню цінних
                     паперів”
до                   Київського міського центру зайнятості
 
про   стягнення 37 032грн. 89 коп.,
 
             В засіданні взяли участь представники:
 
- позивача:         не з’явилися;
- відповідача:      Кияшко   В.П.   (довіреність  №  12-1018   від
                    31.03.2003р.),
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою   Київського   апеляційного  господарського   суду   від
08.01.2004   апеляційну   скаргу  Київського   міського   центру
зайнятості   на   рішення  арбітражного  суду   м.   Києва   від
24.07.2001р. повернуто без розгляду з підстав п. 4 ч. 1  ст.  97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У  касаційній  скарзі відповідач посилається на  неправомірність
повернення апеляційної скарги і просить ухвалу суду скасувати, а
справу направити до суду для розгляду апеляційної скарги.
 
Судова   колегія,   розглянувши  наявні  матеріали,   вислухавши
пояснення  відповідача,  обговоривши доводи  касаційної  скарги,
перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,   дослідивши   правильність   застосування    норм
процесуального  права  вважає,  що  касаційна  скарга   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Рішення  господарського суду Київської області  з  даної  справи
прийняте  24.07.2001, вперше відповідач подав апеляційну  скаргу
01.08.2001.  Дана скарга розглянута апеляційним судом  в  термін
більше  ніж через рік, а саме 19.08.02 і була повернута  ухвалою
Київського   апеляційного   господарського   суду   з   підстав,
передбачених п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Отже, не з вини відповідача, перша апеляційна скарга більше року
судом не розглядалася.
 
Повторно  відповідач звернувся з апеляційною скаргою 12.09.2002,
використавши  своє  право,  передбачене  ст.  97   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Ухвалою   апеляційного  господарського   суду   від   27.12.2002
відповідачу  відмовлено  в  прийнятті  апеляційної   скарги   до
розгляду  з підстав подання скарги після трьохмісячного терміну,
передбаченого ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Вказана   ухвала  суду  апеляційної  інстанції  була   предметом
розгляду  Вищого  господарського суду України і  постановою  від
02.04.2003р.   її   скасовано   і   направлено   до   Київського
апеляційного  господарського  суду  для  перегляду   апеляційної
скарги.
 
21.05.2003р. Київський апеляційний господарський суд  апеляційну
скаргу   Київського  міського  центру  зайнятості   на   рішення
арбітражного  суду  м.  Києва  від  24.07.2001р.  повернув   без
розгляду   з   підстав   п.  3  ч.  1  ст.   97   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки  до  скарги
не  було  додано документів, що підтверджують сплату  державного
мита у встановленому розмірі.
 
Постановою  Вищого  господарського суду України  від  03.12.2003
ухвала   Київського   апеляційного   господарського   суду   від
21.05.2003  скасована, а справа направлена до апеляційного  суду
для вирішення питання про порушення апеляційного провадження.
 
Однак,    ухвалою   від   08.01.2004р.   Київський   апеляційний
господарський  суд апеляційну скаргу Київського міського  центру
зайнятості  повернув  без  розгляду,  оскільки  не  вважає,   що
відповідач пропустив строк з поважних причин.
 
Але  з  вказаною  ухвалою апеляційної інстанції також  не  можна
погодитись,  оскільки  в  апеляційній  скарзі  відповідача  було
заявлено  клопотання про відновлення строку,  однак  апеляційний
суд   спірною  ухвалою  повертає  апеляційну  скаргу  Київського
міського центру зайнятості без розгляду з тих підстав, що скаргу
подано  після закінчення строку, встановленого для  її  подання,
без   клопотання   про   відновлення  цього   строку,   фактично
розглядаючи  в  мотивувальній  частині  ухвали  клопотання   про
відновлення  процесуального строку, тобто  мотивувальна  частина
ухвали та її резолютивна частина не відповідають одна одній.
 
Крім  того,  апеляційною  інстанцією не враховано,  що  первісна
апеляційна скарга розглядалася судом другої інстанції  в  термін
більше ніж рік і була повернута безпідставно.
 
З   цього  приводу  суд  апеляційної  інстанції  не  врахував  і
роз’яснення  президії  Вищого господарського  суду  України  від
28.03.2002р. № 04-5/366 “Про деякі питання практики застосування
розділу   ХІІ  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         (пункт 4).
 
За  таких  обставин, погодитись з оскаржуваною ухвалою  суду  не
можна,   оскільки  порушено  право  відповідача  на  апеляційний
перегляд, а тому вона підлягає скасуванню.
 
На  підставі  викладеного та керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-8,   111-9,  111-11,  111-13  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Ухвалу   Київського   апеляційного   господарського   суду   від
08.01.2004 у справі № 3/575 скасувати.
 
Справу направити до Київського апеляційного господарського  суду
для здійснення апеляційного провадження.