ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 6/169
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Миколаєві
касаційну скаргу
на постанову від 13.01.2004 року Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 61
господарського суду Миколаївської області
за позовом ТОВ сільськогосподарського
підприємства "Н"
до - Державної податкової інспекції
у
м. Миколаєві;
- Управління Державного
казначейства у Миколаївській області
про стягнення 471360,87 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача присутній
від відповідача-1 присутній
від відповідача-2 не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.07.2003
року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 13.01.2004р., по справі № 61 позов
задоволене частково; стягнуте з Державного бюджету України суму
бюджетної заборгованості в розмірі 436263,80 грн. і 35097
нарахованих 120% на поточний рахунок ТОВ "Н"; в іншій частині
позову відмовлене; стягнуте з ДПІ в м. Миколаєві витрати по оплаті
держмита в сумі 1700 грн. і витрати на інформаційнотехнічне
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на користь ТОВ "Н".
В касаційній скарзі ДПІ у м. Миколаєві просить скасувати
постановлені по справі судові акти в частині стягнення з
Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості в розмірі
436263,8 грн. та відсотків в розмірі 35097,12 грн. та прийняти
нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Н" в
повному обсязі пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Відповідач-2 не скористався наданим процесуальним правом на участь
в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлене, що згідно до акту документальної перевірки ДПІ
у м. Миколаєві від 08.05.02 р. № 23-121/310 та доповнення до
даного акту від 23.05.02 м № 23-121/330, встановлено, що у
позивача по податковим деклараціям за жовтень, листопад 1999 ро ку
виникла заборгованість перед держбюджетом по податку на додану
вартість па суму 349011 грн., в зв'язку з чим ДПІ у м. Миколаєві
було прийняте повідомлення-рішення № 159-23-142911 13/5346 від
03.06.02 р. про донарахування і стягнення податкового зобов'язання
по податку на додану вартість у розмірі 349011 грн. і штрафних
(фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства у
розмірі 87252,75 грн.(а.с. 8-56, 57- 59, 60-63).
Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 р.
№ 2181-ІІІ позивач не погодився з висновками контролюючого органу
та 13 червня 2002 року подав скаргу до ДПІ у м. Миколаєві про
скасування повідомлення-рішення № 159-23-14291113/5346 від
03.06.02 року.
Рішенням ДПІ у м. Миколаєві № 5886/23-1-12/88 від 25.06.02 р. дана
скарга залишена без розгляду, оскільки, на думку відповідача, була
подана з порушенням строків оскарження.(а.с. 132)
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.08.02 р.
по справі № 6/255 рішення ДПІ у м. Миколаєві № 5886/23-1 12/88 від
25.06.02 р. визнане недійсним.(а.с. 195)
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
01.10.02.р. по справі № 6/255 рішення господарського суду
Миколаївської області від 08.08.02 р. скасоване.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.03 р.
вищевказана постанова скасована, справа передана для розгляду
апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду
(а.с. 1 84-1 89).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.03
р. рішення господарського суду Миколаївської області від 08.08.02
р. (справа 6/255) залишено без змін, апеляційна скарга ДПІ у м.
Миколаєві про скасування даного рішення - без задоволення (а.с. 1
90-1 92).
Відповідно до ч. 3 пп. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
якщо вмотивоване
рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику
податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку,
продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його
заступника), така скарга вважається цілком задоволеною на користь
платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених
строків.
З огляду на викладене судами встановлене, що ДПІ у м. Миколаєві
взагалі не надсилала позивачу вмотивованого рішення по скарзі, яка
в такому випадку вважається повністю задоволеною на користь
платника податків.
Згідно до пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
заява, подана із дотриманням строків, визначених
підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником
податків податкових зобов'язань, визначених у податковому
повідомленні- рішенні, на строк від дня подання такої заяви до
контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного
оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з
податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового
зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Враховуючи вищевикладене суди першої та другої інстанцій правильно
дійшли висновку, що у червні 2002 року відповідачем неправомірно
стягнено з позивача суму донарахованого податку на додану вартість
- 349011 грн. та суму фінансових санкції - 87252,75 грн., шляхом
зменшення суми бюджетного відшкодування по раніше поданим
позивачем деклараціям на суму донарахованого податку на додану
вартість та суму штрафних санкції на підставі надісланого
повідомлення-рішення .№ 159-23-14291113/5346 від 03.06.02 р., що
суперечить пп. 5.2 від.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3,
6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Факт стягнення вищевказаної суми шляхом зменшення суми бюджетного
відшкодування по раніше поданим позивачем деклараціям
підтверджується даними картки особового рахунку платника податків,
актом звірки розрахунків з бюджетом ДПІ в м. Миколаєві станом на
25.04.02.р. і актом звірки розрахунків з бюджетом станом на
01.07.02.р, наданими деклараціями по ІІДВ за квітень, травень,
червень, липень 2002 р. (а.с. 66-1 12)
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, що підлягають
відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації, і не
відшкодовані платнику податків у встановлені строки, вважаються
бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки
Національного банку України, встановленої на момент її виникнення,
тобто з 01.07.02.р., на протязі строку її дії, включаючи день її
погашення 22.05.03.р. (день подачі позовної заяви до суду), які
складають 35097,12 грн.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету
України суми бюджетної заборгованості в розмірі 436263,80 грн. та
нарахованих відсотків в сумі 35097,12 грн. задоволені правомірно.
Суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову в частині
стягнення судових витрат у зв'язку з залученням фахівців юридичної
фірми для участі у справі.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Одеського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від
11.02.2003 року № 2082/9/10-016 на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 13.01.2004 року у справі №61
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 13.01.2004 року у справі № 61 - без змін.