ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 5/618-2/30
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Галицькому
скаргу районі м. Львова
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 11.12.2003р.
у справі № 5/618-2/30 Господарського суду Львівської
області
за позовом ВАТ “Львівхолод”
до Державної податкової інспекції у Галицькому
районі м. Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2003
року у справі № 5/618-2/30 (суддя В.Івасько), яке залишено без
змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від
11.12.2003р. (колегія суддів Юрченко Я.О., Процик Т.С., Орищин
Г.В.), задоволено позов ВАТ “Львівхолод”, м. Львів до ДПІ у
Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 1684/04-33-1/01553681/21166 від
02.08.2002р.
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського
суду Львівської області від 16.10.2003 року у справі
№ 5/618-2/30 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 11.12.2003р. і прийняти нове рішення про
відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки № 961 від
08.07.2002р., який став підставою для прийняття спірного
податкового повідомлення-рішення, зазначено, що згідно протоколу
загальних зборів акціонерів ВАТ “Львівхолод” від 05.04.2002р. по
підсумках діяльності у 2001 році товариством прийнято рішення
про виплату дивідендів з частини прибутку товариства в сумі
1032,3 тис. грн. (25% від чистого прибутку). Згідно касової
книги виплата дивідендів розпочалася 04.04.2002р. з вказівкою -
по розрахунково-платіжним відомостям. Для виплати коштів, згідно
касової книги, з каси товариства було видано 450054,33 грн. При
проведенні перевірки видаткові документи по виданих з каси
підприємства коштах 04.04.2002р. на суму 231709 грн.,
05.04.2002р. на суму 82120,78грн., та 08.04.2002р. на суму
136224,55 грн. до перевірки не представлені, у касових
документах, що підтверджують рух готівки в касі не знаходяться.
На вимогу податкового органу надати відповідні документи,
позивачем повідомлено, що така інформація не може бути надана,
оскільки є комерційною таємницею товариства. Виходячи з
наведеного, через відсутність документів, які б підтвердили, що
видані з каси підприємства кошти є дивідендами, ДПІ зроблено
висновок, що підтвердити факт їх видачі акціонерам є
неможливим. Таким чином, податкова інспекція дійшла висновку, що
в квітні 2002р. понадлімітні залишки готівки в касі підприємства
склали 411595,13 грн. Розрахунок залишків проведений в акті
перевірки з врахуванням ліміту залишку готівки в касі
ВАТ"Львівхолод” в сумі 175000 грн., затвердженого АТ “ЗУКБ” від
03.01.2001р.
Податковим повідомленням-рішення ДПІ у Галицькому районі
м. Львова № 1684/04-33-1/01553681/21166 від 02.08.2002р.
застосовані штрафні санкції згідно ст. 1 Указу Президента “Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки” ( 436/95 ) (436/95)
за перевищення встановлених лімітів
залишку готівки в касах.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 1.2 п. 1 Положення
про ведення касових операцій у національній валюті в Україні
( z0040-05 ) (z0040-05)
, затвердженого постановою Правління Національного
банку України від 19.02.2001р. № 72, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 237/5428, у
редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правовідносин,
ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір готівки, що
може залишатися в касі. Тут же визначено, що готівка - це
грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у
тому числі й обігові пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними
платіжними засобами.
Таким чином, для застосування штрафних санкцій за перевищення
встановлених лімітів залишку готівки в касах, визначених ст. 1
Указу Президента “Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки” ( 436/95 ) (436/95)
залишком готівки у
касі може бути лише фактичне (реальне) знаходження готівки у
касі підприємства на кінець робочого дня.
Апеляційний суді дійшов правильного висновку, що лише у разі
фактичного залишку готівки у касі може мати місце перевищення її
ліміту, що податковою інспекцією в акті перевірки не встановлено
та не доводилося.
Позивачем було надано суду першої інстанції постанови про
відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2003р. та від
6.10.2003р., винесені старшим помічником прокурора Сихівського
району м. Львова за результатами проведення перевірки
достатності підстав та законності видачі дивідендів касою
головного підприємства ВАТ “Львівхолод”. За результатами
проведеної перевірки встановлено, що зазначені в довідці
акціонери повністю отримали дивіденди і претензій до товариства
не мають.
Також, судом встановлено, що із заявок розрахунків для
встановлення лімітів залишку готівки в касі, позивачу
встановлено ліміт каси з 21.03.2002р. в сумі 648000 грн. Проте
при нарахуванні переліміту та штрафних санкцій відповідачем
брався до уваги ліміт каси - 175000 грн., замість діючого 618
тис.грн.
За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку,
що застосування податковою інспекцією штрафних санкцій за
переліміт залишку коштів в касі позивача не ґрунтуються на
вимогах чинного законодавства та не відповідає фактичним
обставинам справи, що встановлені судами першої та апеляційної
інстанцій.
Окрім того, судом встановлено, що з наявного у матеріалах справи
акту відповідача № 3587/33-1 від 2б.07.2002р."Про результати
перевірки дотримання вимог норм регулювання обігу готівки ВАТ
„Львівхолод” за період з 29.03.2001р. по 26.07.2002р.”
вбачається, що при перевірці дотримання вимог норм з регулювання
обігу готівки згідно Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні ( z0040-05 ) (z0040-05)
, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від
19.02.2001р. № 72 порушень не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2003р.
правомірною та підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому
районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11.12.2003р. у справі № 5/618-2/30 Господарського суду
Львівської області залишити без змін.