9901/620/19 Про визнання протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя "Про звільнення особи з посади судді" - 14.09.2020 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 9901/620/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення, поновлення на посаді,

І. ПРОЦЕДУРА

1. 23.12.2019 до Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Вищої ради правосуддя (далі також - ВРП, відповідач), в якому позивач просила: визнати протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2019 №3245/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" та поновити ОСОБА_1 на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

2. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. та Рибачука А.І.

3. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

4. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2020 у зазначеній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

5. 31.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

6. 13.02.2020 до Верховного Суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та заява позивача, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі на підставах, викладених у позові, а тому просить такі задовольнити.

7. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2020 задоволено заяви суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л. та Рибачука А.І. про самовідвід, відведено таких від участі у справі №9901/620/19.

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г., Саприкіної І.В., Тацій Л.В.

9. 31.03.2020 від позивача надійшла заява позивача, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а тому просить такі задовольнити.

10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2020 справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., Стрелець Т.Г. та Єзерова А.А.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 задоволено заяву судді Стрелець Т.Г. про самовідвід, відведено її від участі у справі №9901/620/19.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., Кравчука В.М. та Єзерова А.А.

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2020 справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М. Тацій Л.В., Єзерова А.А. та Кравчука В.М.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Заслухавши пояснення представника відповідача та їх представників, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

15. Указом Президента України від 13.08.2002 № 717/2002 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області строком на п`ять років.

16. Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 № 296-VI (296-17) обрана на посаду вказаного суду безстроково.

17. 05.11.2015 Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1, висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 13.10.2015, прийняла рішення №810/0/15-15 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення її з посади судді за порушення присяги.

18. Зазначене рішення мотивовано тим, що слідчим суддею Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справах №709/224/14-к, №709/231/14-к, №709/236/14-к, №709/237/14-к, №709/239/14-к не дотримано норм законодавства України, не перевірено відповідність змісту клопотань вимогам статті 184 Кримінального процесуального кодексу України (далі також - КПК України (4651-17) ), не встановлено, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обґрунтованої підозри, обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушено вимоги частини першої статті 194 КПК України; всупереч статті 178 КПК України не надано належної оцінки всім фактичним обставинам в їх сукупності, внаслідок чого зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Допущені суддею ОСОБА_1 порушення норм законодавства України порочать звання судді, викликають сумнів у її об`єктивності, безсторонності та неупередженості, свідчать про несумлінне виконання своїх службових обов`язків, принижують авторитет судової влади і є підставою для внесення подання про звільнення судді з посади за порушення присяги.

19. 07.12.2015 за вихідним № 52/0/12-16 до Верховної Ради України надіслано подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з посади у зв`язку з порушенням присяги судді.

20. Постановою Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-VIII (1607-19) ОСОБА_1 звільнено з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку з порушенням присяги судді.

21. Згідно з Наказом Чорнобаївського районного суду Черкаської області №27-к від 04.10.2016 ОСОБА_1 відрахована із штату Чорнобаївського районного суду Черкаської області із 04.10.2016.

22. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №800/24/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (правонаступник Вищої ради юстиції) про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 № 810/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги" рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

23. Рішенням Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 800/539/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019, позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація, про визнання незаконною та скасування постанови про її звільнення задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1617-VIII (1617-19) про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку з порушенням присяги судді.

24. У зв`язку з набранням законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яким визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України "Про звільнення судді" від 29.09.2016 №1607-VIII (1607-19) , Верховна Рада України листом від 18.07.2019 № 04-29/04-649 надіслала Вищій раді правосуддя подання Вищої ради юстиції від 07.12.2015 № 52/о/12-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області з доданими до нього матеріалами.

25. Вища рада правосуддя, розглянувши матеріали подання про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, статті 56, пункту 14 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) , статті 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" прийняла рішення №3245/0/15-19 від 28.11.2019, яким вирішила звільнити ОСОБА_1 з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

26. В якості правового обґрунтування позовних вимог позивач наводить наступні аргументи:

- на час ухвалення оскаржуваного рішення позивач суддею не працювала, штатну посаду судді не займала, правосуддя на професійній основі не здійснювала;

- відповідач ухвалив рішення про повторне звільнення її з посади судді поза строками притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- дисциплінарна справа була відкрита Вищою радою юстиції за висновком Тимчасової спеціальної комісії з приводу невмотивованого застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, а не з приводу притягнення осіб до адміністративної відповідальності, як зазначено в оскаржуваному рішенні.

27. Відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне:

- оскаржуване рішення ухвалене повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано усіма її членами, які брали участь у його ухваленні, у ньому викладені мотиви його ухвалення у повному обсязі;

- оскаржуване рішення прийняте на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та у межах повноважень, визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) ;

- поновлення судді на посаді не входить до переліку повноважень Вищої ради правосуддя;

- виключення зі штату суду не впливає на визначену законом процедуру звільнення судді з посади.

IV. ВИСНОВКИ СУДУ

28. Оцінюючи наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов таких висновків.

29. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Частиною першою статті 131 Конституції України (тут і далі - у редакції, чинній до 30.09.2016) передбачено, що в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить, зокрема, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

31. Частиною п`ятою статті 126 Конституції України передбачено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, зокрема, у разі порушення суддею присяги.

32. Частиною першою статті 128 Конституції України було передбачено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України, а всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.

33. Порядок звільнення судді з посади на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .

34. Відповідно до частини першої статті 111 даного Закону суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

35. Частинами першою, другою та шостою статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п`ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб`єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

36. Провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

37. Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п`ятої статті 126 Конституції України приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

38. Положеннями частини другої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI передбачено, що факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

39. Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (1188-18) , який набрав чинності 11.04.2014, визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв`язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.

40. Частиною другою статті 7 вказаного Закону визначено, що висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному КАС України (2747-15) .

41. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов`язковим для розгляду Вищою радою юстиції.

42. Частинами третьою-п`ятою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) . На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення судді з посади. На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

43. 30.09.2016 набрали чинності Закони України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII (1401-19) та № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , відповідно до яких Вищій раді правосуддя надано повноваження щодо розгляду дисциплінарних справ щодо усіх суддів.

44. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України (тут і далі - у редакції, чинній з 30.09.2016) Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

45. Аналогічне положення закріплене у пункті 6 частини першої статті 3 Закону України "Про вищу раду правосуддя".

46. Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про вищу раду правосуддя" (1798-19) встановлено, що матеріали та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, за якими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) не прийнято рішення Президентом України чи Верховною Радою України, передаються до Вищої ради правосуддя для ухвалення рішення про звільнення суддів з посад з підстав, зазначених у поданнях. Рішення про звільнення судді з посади ухвалюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі без виклику судді, щодо якого розглядається питання про звільнення. Регламентом Вищої ради правосуддя може бути передбачена спрощена процедура розгляду цього питання.

47. Суддя, щодо якого до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) Вищою радою юстиції внесено подання про його звільнення з посади за порушення ним присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи Верховною Радою України, звільняється з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

48. Згідно із частиною першою статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.

49. Відповідно до частини шостої статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.

50. Частиною другою статті 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" встановлено, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини 6 статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

51. З огляду на викладене, на даний час Вища рада правосуддя є єдиним конституційним органом, до повноважень якого належить звільнення суддів з посад з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

52. У даній справі позивач оспорює рішення, за яким її звільнено з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, постановлене Вищою радою правосуддя як органом, який з 30.09.2016 уповноважений ухвалювати рішення про звільнення судді з посади з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

53. Як встановлено судом, фактичні обставини, які слугували підставою для прийняття такого рішення, викладено у рішенні Вищої ради юстиції від 05.11.2015 №810/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді.

54. Позивач оскаржила дане рішення Вищої ради юстиції до суду. Просила визнати його протиправним та скасувати. За результатами судового розгляду справи №800/24/17 постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018, яким позов було задоволено, скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

55. З огляду на викладене, рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 № 810/0/15-15 є чинним, його законність встановлена судом у межах розгляду справи №800/24/17, а відтак обставини, викладені у ньому, які були підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення присяги судді як підстави для звільнення її з цієї посади у відповідності до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній на дату прийняття вказаного рішення Вищої ради юстиції), є встановленими компетентним органом, а саме Вищою радою юстиції, а вид відповідальності за неправомірні діяння судді при здійсненні правосуддя (які в сукупності становлять порушення присяги) - обраним/застосованим.

56. Як встановлено судом, у відповідності до положень статті 131 Конституції України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Вищою радою юстиції) Вища рада юстиції внесла подання до органу, який обрав позивача на посаду судді безстроково, а саме до Верховної Ради України, про звільнення позивача з посади за порушення нею присяги.

57. При цьому, колегія суддів зауважує, що Верховна Рада України не мала повноважень переоцінювати викладені у рішенні Вищої ради юстиції висновки про порушення суддею присяги, встановлювати факти порушень чи обирати вид відповідальності, оскільки це було віднесено до виключних повноважень Вищої ради юстиції.

58. У подальшому дане подання розглянуто Верховною Радою України та прийнято постанову від 29.09.2016 №1607-VIII, якою позивача звільнено з посади судді.

59. Однак дана постанова визнана протиправною та скасована рішенням Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 800/539/16, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019.

60. Колегія суддів зауважує, що під час розгляду вказаної справи суд не надавав оцінки обставинам, у зв`язку із якими зроблено висновок про порушення позивачем присяги судді, а дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із встановлення судом порушень Верховною Радою України порядку адміністративної процедури розгляду питання про звільнення позивача з посади судді.

61. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2020 у справі № 9901/777/18 (пункт 67) сформувала висновок, що в разі визнання судом незаконним рішення/дій, прийнятого/вчинених Верховною Радою України за результатами розгляду подання Вищої ради юстиції про звільнення судді з посади за порушення присяги, незалежно від того, підтримав парламент таке подання і прийняв постанову про звільнення судді, чи ні (порушення вимог закону (зокрема, процедури) можуть мати місце у будь-якому із цих двох випадків), зазначена процедура не може вважатися завершеною, а подання розглянутим.

62. З огляду на викладене, внаслідок визнання незаконною і скасування судом Постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1607-VIII (1607-19) цей акт не породжує жодних правових наслідків від часу його прийняття, а тому відповідне подання Вищої ради юстиції не може вважатися реалізованим, що обумовлює відновлення стадії його розгляду уповноваженим органом.

63. Подібний висновок наведений у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 800/5/17, згідно з яким скасування судом постанови Верховної Ради України про звільнення позивача з посади судді (яка фактично є кадровим рішенням) має наслідком відновлення стадії розгляду подання, внесеного Вищою радою юстиції відповідно до її рішення.

64. Враховуючи наведене, ситуація, яка склалася у зв`язку зі скасуванням Постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-VIII (1607-19) , зумовила те, що станом на дату набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VIII (1401-19) за поданням Вищої ради юстиції стосовно позивача рішення Верховної Ради України не прийнято. Вказане подання Вищої ради юстиції по суті залишилося без реалізації, адже за процедурою, чинною до 30.09.2016, суддю, обраного безстроково, могла звільнити Верховна Рада України, що враховуючи результат судового оскарження постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 №1607-VIII (1607-19) (вказану постанову суд визнав незаконною і скасував), зроблено не було.

65. Колегія суддів зауважує, що скасування постанови Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_1 відновило процедуру звільнення її на підставі рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015, а тому у відповідності до пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) матеріали щодо звільнення позивача було передано до Вищої ради правосуддя для ухвалення рішення про звільнення судді з посади, яка правомірно розглянула подання Вищої ради юстиції відносно позивача.

66. Враховуючи те, що вид відповідальності відносно позивача у спірних правовідносинах був застосованим/обраним Вищою радою юстиції, шляхом прийняття рішення від 05.11.2015 № 810/0/15-15, а відповідач у спірних правовідносинах виключно реалізував свої повноваження щодо звільнення суддів, якими на момент прийняття вказаного рішення Вищої ради юстиції була наділена Верховна Рада України щодо суддів, обраних безстроково, відтак колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що Вища рада правосуддя повторно притягнула її до відповідальності за одне і те ж порушення.

67. Також колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення позивач суддею не працювала, штатну посаду судді не займала, правосуддя на професійній основі не здійснювала, оскільки дані аргументи не змінюють/не спростовують того, що суддя, обраний безстроково, звільняється органом який його обрав. Оскільки рішення такого органу суд скасував як незаконне, то юридичного факту, з яким Конституція України (254к/96-ВР) пов`язує звільнення з посади судді, на дату прийняття оскаржуваного рішення не було. Відповідно виключення зі штату суду не впливає ці обставини.

68. Щодо доводів позивача про порушення строків застосування до неї дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

69. Норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI (2453-17) та Закону України "Про Вищу раду юстиції" № 22/98-ВР (22/98-ВР) у редакціях, чинних на момент вчинення суддею ОСОБА_1 дій, які Вища рада юстиції розцінила як порушення суддею присяги, не передбачали жодних обмежувальних строків притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.

70. Законом України від 12.02.2015 № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) внесено зміни до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) , які набрали чинності 27.02.2015, та викладено Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в новій редакції, яка набрала законної сили з 28.03.2015.

71. Відповідно до частини другої статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) ) провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

72. За приписами частини четвертої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) ) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

73. Колегія суддів звертає увагу, що правила і строки для здійснення дисциплінарного провадження, які могли бути застосовані при проведенні провадження щодо звільнення за порушення присяги судді, були передбачені саме положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) ), які набрали чинності з 28.03.2015.

74. Тобто застосування положень частини другої статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" після внесення до неї змін стало можливим лише після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) ).

75. Стаття 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" нерозривно пов`язана з розділом VI Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і має застосовуватися у поєднанні з нормами, що регламентують підстави та порядок притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

76. У такому випадку після набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) ) уповноважений орган має право вирішувати питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в тому числі вчинені до набрання цим Законом чинності, протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 96 зазначеного Закону.

77. З огляду на викладене, запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за дії, що підпадають під порушення присяги, є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був, а тому застосування трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не суперечить положенням статті 58 Конституції України.

78. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № П/800/310/17, від 05.04.2018 у справі № 800/523/17, від 07.06.2018 у справі № 11-272сап18 та від 21.06.2018 у справі № 11-78сап18.

79. Як встановлено судом, дії, з якими відповідач пов`язував підстави звільнення позивача з посади судді, були вчинені нею як слідчим суддею у січні 2014 року.

80. Також судом встановлено, що 05.11.2015 Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1, висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 13.10.2015, прийняла рішення №810/0/15-15 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення її з посади судді за порушення присяги, а відтак дане рішення прийнято Вищою радою юстиції у межах визначеного строку. Колегія суддів зауважує, що під час розгляду даної справи судом встановлено, що законність вказаного рішення констатував суд під час розгляду справи №800/24/17.

81. Враховуючи наведене, а також вищевикладений висновок суду про те, що саме з моменту прийняття Вищою радою юстиції вказаного рішення обставини, які були підставою для висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак порушення присяги судді як підстави для звільнення її з цієї посади, є встановленими, а вид відповідальності за неправомірні діяння судді при здійсненні правосуддя - обраним/застосованим, колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у позовній заяві про порушення відповідачем строку притягнення її до відповідальності.

82. Аналогічний висновок щодо застосування вищевикладених норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 9901/777/18.

83. Також колегія суддів зауважує, що під час розгляду даної справи судом встановлено, що на засіданні Вищої ради правосуддя 28.11.2019, під час проведення якого було прийнято оскаржуване рішення у даній справі, були присутні 14 членів Вищої ради правосуддя. За результатами голосування "за" проголосувало 14 членів Вищої ради правосуддя, "проти" - 0.

84. З огляду на викладене, оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні (дані обставини сторонами не заперечуються).

85. Посилання позивача на зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні висновків, викладених у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі №800/24/17 щодо встановлених фактів невмотивованого притягнення осіб до адміністративної відповідальності, не спростовує висновку відповідача (викладеного у оскаржуваному рішенні), що рішення Вищої ради юстиції від 05.11.2015 №810/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_1 з посади Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку з порушенням присяги, яке було предметом у межах справи №800/24/17, є чинним та не спростовує інших обставин, встановлених судом під час розгляду даної справи.

86. Також колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у відповіді на відзив на позовну заяву, про помилковість посилання відповідача на рішення у справі №9901/777/18, оскільки таке не набрало законної сили, так як у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень таке набрало законної сили 12.03.2020.

87. Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

88. Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про скасування оскаржуваного рішення відповідача, задоволенню також не підлягає вимога про поновлення позивача на посаді судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області, а відтак з огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд встановив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

89. Відповідно до приписів статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 22, 241- 246, 250, 255, 266, 295 КАС України, Верховний Суд

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Вищої ради правосуддя (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 12А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00013698) про визнання протиправним та нечинним рішення від 28.11.2019 №3245/0/15-19, поновлення на посаді відмовити.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.