ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 5/1142-25/91
(ухвалою судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.09.04 р.
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача не з'явились повідомлені належним чином
відповідача не з'явились повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції
у справі N 5/1142-25/91 на постанову від 23.10.2003 р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Військового прокурору Львівського гарнізону в
інтересах держави в особі Державного підприємства "Західвійськбуд"
до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції
Управління державного казначейства у Львівській області
про повернення з державного бюджету сплаченого податку на
землю в сумі 55764 грн.
В червні 2003 р. Військовий прокурор Львівського гарнізону
звернувся в інтересах держави в особі Державного підприємства
"Західвійськбуд" до господарського суду Львівської області з
позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції та
Управління державного казначейства у Львівській області про
повернення коштів з бюджету зайво сплаченого податку на землю в
сумі 58508,69 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від
03.06.2003 (суддя Г. Якімець) позовні вимоги задоволено в частині
стягнення з бюджетного рахунку відділення державного казначейства
Стрийського району Львівської області 55764 грн., як зайво
сплачений податок на землю, в решті частині позову відмовлено.
Рішення вмотивоване тим що позивач не є платником податку на
землю, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про плату
за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
платником податку є юридичні особи.;
відповідно до статті 14 Закону України "Про збройні сили України"
( 1934-12 ) (1934-12)
, земля, води, інші природні ресурси, а також майно,
закріплені за військовими частинами, військовими навчальними
закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є
державною власністю, належить їм на праві оперативного управління
та звільняються від сплати усіх видів податків.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23.10.2003 р. (колегія в складі: Бойко С.М., Кузь В.Л.,
Давид Л.Л.) рішення суду першої інстанції від 03.06.2003 р.
залишено без змін з тих самих підстав.
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду,
в якій просить постанову скасувати. Касаційна скарга мотивована
доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права в тому числі статей 99,
101 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
статтю 14 Закону України "Про збройні сили України" ( 1934-12 ) (1934-12)
.
Скаржник посилається на те, що Закон України "Про збройні сили
України" не звільняє від сплати податків позивача, оскільки
Державне підприємство МОУ "Західвійськбуд" за
організаційно-правовою формою має статус підприємства, проте у
відповідності до зазначеної норми від сплати усіх видів податків,
в даному випадку податку на землю, звільняються лише установи та
організації Збройних Сил України.
Позивач направив відзив на касаційну скаргу проти доводів
якої заперечує з мотивів зазначених в рішенні та постанові
попередніх судових інстанцій.
Перевіривши правильність застосування місцевим та
апеляційним господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Вирішуючи спір, господарські суди виходили з того, що в силу
дії статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України"
( 1934-12 ) (1934-12)
, згідно якої земля, води, а також майно, закріплені за
військовими частинами, військовими навчальними закладами,
установами та організаціями Збройних Сил України, є державною
власністю, належать їм на праві оперативного управління та
звільняються від сплати усіх видів податків, а відтак Державне
підприємство "Західвійськбуд" не може бути зобов'язаною особою по
сплаті податку за землю.
Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
цей Закон визначає принципи
побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори
(обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів,
а також права, обов'язки і відповідальність платників податків.
Частинами 1, 3 статті 1 цього Закону в редакції Закону України від
22.12.98 N 333-XIV ( 333-14 ) (333-14)
, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин, передбачено, що встановлення і скасування податків
і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних
цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною
Радою України, Верховною Радою АР Крим і сільськими, селищними,
міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України
про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і
пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування. Так, коло осіб,
які звільняються від сплати земельного податку визначено статтею
12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
в яке не
входять державні підприємства міністерства оборони України.
Оскільки Закон України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
є спеціальним законом про оподаткування, виходячи із
правила співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх
конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні
спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення
таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.
Проте при розгляді зазначеного спору ні місцевий ні
апеляційний господарські суди не дослідили наявність підстав для
стягнення податковою інспекцією спірної суми земельного податку та
розмір податку, який підлягав сплаті.
Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно
застосували статтю 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
та статтю 14 Закону України "Про Збройні Сили України"
( 1934-12 ) (1934-12)
, та передчасно вважали про наявність законних підстав
для повернення з бюджету стягненої суми земельного податку.
Наведене є підставою для скасування усіх ухвалених у справі
судових рішень та направлення цієї справи на новий розгляд до
господарського суду Львівської області.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Львівської області від 3 червня
2003 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 23 жовтня 2003 року у справі 5/1142-25/91 скасувати,
справу скерувати на новий розгляд до господарського суду
Львівської області. Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної
державної податкової інспекції задовольнити.