Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 3/223-03-6592
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Котовської об'єднаної державної
касаційну скаргу податкової інспекції
у справі № 3/223-03-6592
господарського суду Одеської
області
на постанову від 02.12.2003року
Одеського апеляційного
господарського суду
за позовом Котовської об'єднаної державної
податкової інспекції
до Відділення державного казначейства
у Котовському районі Одеської
області
про спонукання до прийняття для виконання платіжної вимоги
про стягнення податкового боргу в сумі 41998,94 грн.
Котовська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до
господарського суду Одеської області з позовом, в якому просила
спонукати Відділення державного казначейства у Котовському районі
Одеської області прийняти до виконання платіжну вимогу № 104 від
24.07.2003р. на суму 41998,94 грн. для стягнення з реєстраційного
рахунку № 35221006000299, відкритого на ім'я КЕЧ Котовського
району, а також визнати порушеними права Котовської об'єднаної
державної податкової інспекції на стягнення податкового боргу з
зазначеного реєстраційного рахунку.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що повернення відповідачем
платіжної вимоги без виконання є неправомірним та порушує право
позивача надане пунктом 8 статті 11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, щодо стягнення до бюджетів
та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних
санкцій у порядку, передбаченому законом. Позивач зауважив, що
такий порядок стягнення визначений підпунктом 7.2.7, пункту 7.2.
статті 7 та пунктом 19.3 статті 19 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Стаття 59 Закону
України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) (872-12)
передбачає
право стягувача на стягнення грошових коштів та інших цінностей
фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться в банку, за виконавчими
документами, встановленими законами України.
За приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
рішення
податкового органу про стягнення податкового боргу є виконавчим
документом. Таке рішення було прийняте позивачем 09.07.2003 року №
11, на яке відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті ( z0368-01 ) (z0368-01)
зроблено посилання в
платіжному документі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2003 року
в позові про зобов'язання ВДК у Котовському районі прийняти
платіжну вимогу на стягнення податкової заборгованості з КЕЧ
Котовського району відмовлено. В частині вимог про визнання
порушеними прав Котовської об'єднаної державної податкової
інспекції на стягнення з реєстраційного рахунку КЕЧ Котовського
району - провадження у справі припинено.
Рішення місцевого суду вмотивоване тим, що відповідно до приписів
підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника податків
можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових
зобов'язань виключно за рішенням суду. Єдиним органом, на який
відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
від 21.04.1999 року покладено функції щодо примусового
виконання рішень в Україні є Державна виконавча служба. Приписами
статті 9 цього ж Закону ( 606-14 ) (606-14)
обумовлено, що органи і
організації, серед інших, податкові органи та банки, які виконують
рішення судів та інших органів, щодо стягнення коштів, не є
органами примусового стягнення.
Не погоджуючись з прийнятим господарським судом рішенням,
Котовська державна податкова інспекція звернулась до Одеського
апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила
скасувати рішення Одеського господарського суду як таке, що
прийнято з порушенням норм матеріального о права, та прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2003
року, змінили резолютивну частину рішення господарського суду
Одеської області від 21.10.2003 року виклавши її в наступній
редакції: "Відмовити в позові Котовській об'єднаній державній
податковій інспекції до Котовського відділення державного
казначейства в Одеській області про визнання порушеними права
Котовської об'єднананої державної податкової інспекції на
стягнення з реєстраційного рахунку № 35221006000299 КЕЧ
Котовського району податкової заборгованості і відновлення
порушеного права шляхом покладання на відповідача - ВДК у
Котовському районі зобов'язання прийняти до виконання платіжну
вимогу на стягнення податкової заборгованості з реєстраційного
рахунку № 35221006000299 КЕЧ Котовського району що відкритий у ВДК
Котовського району".
Котовська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 року скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм
матеріального та процесуального права. Касаційна скарга
вмотивована тим, що попередніми судовими інстанціями були порушені
приписи підпункту 2.3.1 пункту 2.3статті 2 та підпункту 10.1.1
пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за приписами яких, органами
уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є
виключно податкові органи; податковий орган здійснює за платника
податків на користь держави заходи щодо залучення додаткових
джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів,
які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції, а саме.
24.07.2003 року Котовська об'єднана державна податкова інспекція
надала до відділення державного казначейства Котовського району
платіжну вимогу № 104 від 24.07.2003р. для списання коштів у сумі
41998,94 грн. з реєстраційного рахунку № 35221006000299 КЕЧ
Котовського району з зазначенням призначення платежу: "податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів на підставі підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2;
підпункту 7.25.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та за рішенням керівника
Котовської ОДПІ "Про стягнення податкового боргу" № 11 від
09.07.2003р.".
Котовське ВДК листом № 809 від 25.07.2003р. зазначену платіжну
вимогу повернуло ОДПІ на підставі підпункту 3.1.1 пункту 3.14
статі 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ, зазначивши, що активи платників
можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду.
Порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, врегульовані нормами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Вказаний закон є
спеціальним з питань оподаткування.
Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ рішення органу стягнення законом
визначено як виконавчий документ (підпункту 7.2.1 пункту 7.2
статті 7 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Пунктом 2.3 статті 2 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові органи
визначені як органи стягнення.
Відповідно до частини 3 підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10
Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
стягнення безготівкових коштів
здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому
платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або
його частини, а при стягнення готівкових коштів - у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з приписів пунктів 1.39, 1.40 статті 1 Закону
України від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
списання примусове
це списання грошей, що здійснюється стягувачем без згоди платника
на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках,
передбачених законом; стягувач - особа, яка може бути ініціатором
переказу грошей з рахунка платника на підставі виконавчих
документів, визначених законом.
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі
ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному
списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і
стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі
визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених
законом.
Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (п.п.
3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Примусове стягнення це звернення стягнення на активи платника
податків у рахунок погашення його податкового боргу, без
попереднього узгодження його суми таким платником податків (пункт
1.6 статті 1 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
). В даному випадку позивач
звернувся за стягненням узгодженої суми податкового зобов'язання.
Суди дійшли помилкового висновку, що активи платника податків
можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових
зобов'язань виключно за рішенням суду і єдиним органом, що виконує
функції щодо примусового виконання рішень є державна виконавча
служба, а відтак необґрунтованими є і висновок щодо правомірності
повернення відповідачем платіжних вимог без виконання, оскільки
такі дії суперечать приписам наведених норм. Тому постановлені по
справі судові акти підлягають скасуванню з прийняттям рішення про
задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, пунктом 2 статті 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2003р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
02.12.2003р. у справі № 3/223-03-6592 скасувати. Позов
задовольнити. Зобов'язати відділення державного казначейства у
Котовському районі Одеської області прийняти до виконання платіжну
вимогу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції № 184
від 24.07.2003р.
Касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової
інспекції в Одеській області задовольнити.