ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 2-23/9785-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 22.12.2003р.
у справі № 2-23/9785-2003 Господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом ТОВ “Інрибфлот”
до Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
позивача – Семенюк Ю.М. за дов.
Осеп'янц Ю.Я. за дов.
відповідача – не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від
01.09.-15.10.2003р. по справі № 2-23/9785-2003 (суддя Іщенко
Г.М.) у задоволені позову Товариству з обмеженою
відповідальністю „Інрибфлот” відмовлено, податкове
Повідомлення-рішення державної податкової інспекції у
м. Сімферополі № 0003262301/1 від 21.03.2003 року та
розпорядження № 7/23 від 21.02.2003 року визнані дійсними, а
донарахована сума податку на додану вартість в сумі 476074 грн.
– вірною.
Рішення суду мотивоване тими обставинами, що відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 року № 233
“Про затвердження порядку визначення критерію, за яким на
сільськогосподарських виробників поширюється спеціальний режим
обкладення податком на додану вартість і фіксованим
сільськогосподарським податком” ( 233-2002-п ) (233-2002-п)
, п. 11.29 ст. 11
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що для знов створених товаровиробників різних форм
власності питома вага сільськогосподарської продукції у
загальній сумі податкового доходу підприємства у поточному році
визначається згідно даних звітного періоду.
Звітним є період з моменту державної реєстрації
сільськогосподарського товаровиробника у якості платника податку
на додану вартість до кінця першого звітного (податкового)
місяця, за який ці товаровиробники подають Декларацію з ПДВ
відносно операцій по продажу товарів (робіт, послуг) власного
виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів),
вироблену на давальницьких умовах їх власної
сільськогосподарської сировини.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот” у жовтні
2002 року займалося ловом риби у водах Мирового океану, її
переробкою з подальшою реалізацією власної продукції (консерви
рибні). Тобто, у відповідності з Розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 10.05.1999р. № 361-р ( 361-99-р ) (361-99-р)
позивач
є сільськогосподарським товаровиробником і може користуватися
спеціальним режимом оподаткування, визначеним п. 11.29 ст. 11
Закону України „Про податок на додану вартість”.
В жовтні 2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю
„Інрибфлот” досягло 50 відсотків загальної суми валового доходу
від реалізації власної продукції. Валовий доход від реалізації
рибної продукції власного виробництва склал 151362 грн., в тому
числі ПДВ – 25227 грн. Таким чином, у даному випадку
підприємство повинно здавати сільськогосподарську декларацію з
ПДВ за жовтень місяць. Згідно даних перевірки чиста сума
податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2002 року дорівнює 0
грн. (загальна декларація). Значення строки 21 загальної
декларацўї повинно було бути перенесено в сільськогосподарську
декларацію. Ці обставини дозволяють стверджувати, що сума 476074
грн. не повинна відображатися на особистий рахунок платника
податку. Державна податкова інспекція у місті Сімферополі вірно
донарахувала Товариству з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот”
суму податку на додану вартість у розмірі 476244,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 22.12.2003 року рішення господарського суду Автономної
республіки Крим від 01.09.03.-15.10.03року по цій справі
скасоване повністю, позов Товариства з обмеженою
відповідальністю „Інрибфлот” задоволено, податкові
Повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті
Сімферополі від 10.06.2003 року № 000326201/2 та від 21.03.2003
року № 0003262301/1 визнані недійсними.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду
мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовані
норми матеріального права, а також висновки, викладені в цьому
рішенні, суперечать обставинам справи, виходячи з наступного:
Податкове Повідомлення-рішення від 10.06.2003 року винесене
згідно підпункту „б” підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про
порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” і згідно підпункту 11.29 ст. 11
Закону України „Про податок на додану вартість”.
У відповідності з п.п. 11.29. ст. 11 Закону України „Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зупинено дію п. 7.7 ст. 7,
п. 10.1, 10,2 ст. 10 Закону в частині сплати в бюджет податку на
додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг)
власного виробництва, що здійснюються сільськогосподарськими
товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та
форми власності, у яких сума, що отримана від продажу
сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки
за попередній звітний (податковий) рік, складає не менш 50
відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Вказані
грошові кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських
товаровиробників та використовуються ними на придбання
матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот” є
сільськогосподарським товаровиробником і може користуватися
спеціальним режимом оподаткування, визначеним п. 11.29 ст. 11
Закону України „Про податок на додану вартість”. Своє право
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот” реалізувало
шляхом подачі за листопад 2002 року загальної та
сільськогосподарської декларацій.
У відповідності з п. п. ”б” п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону
України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов”язаний самостійно визначати суму
податкового зобов”язання платника податку у випадку, якщо дані
документальних перевірок результатів діяльності платника
податків свідчать про зменшення або збільшення суми його
податкових зобов”язань, проти тих, що заявлені у податкових
деклараціях.
Перевіркою (акт перевірки № 133/23-4 від 19.02.03р.)
підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю
„Інрибфлот” у повному обсязі відображені у декларації за жовтень
2002 року суми податкових зобов”язань та податкового кредиту.
Таким чином, зменшення або збільшення суми податкових
зобов”язань, що заявлені у податкових деклараціях Товариства з
обмеженою відповідальністью „Інрибфлот”, документальною
перевіркою не встановлено.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторони,
судова колегія Вищого господарського суду України встановила:
Податкове Повідомлення-рішення від 10.06.2003 року винесене
згідно підпункту „б” підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону України „Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
і згідно підпункту
11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Згідно ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм стягнення податків і зборів
(обов”язкових платежів) та пільги з оподаткування не можуть
встановлюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування. Згідно преамбулі Закону України „Про податок на
додану вартість”, цей закон визначає платників податку на додану
вартість, об”єкти, базу та ставки оподаткування, перелік
неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій,
особливості оподаткування експортних та імпортних операцій,
поняття податкової накладної, порядок обліку, звітності та
внесення податку в бюджет.
У відповідності з п.п. 11.29. ст. 11 Закону України „Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до 1.01.2004 року зупинено дію
п. 7.7 ст. 7, пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в
частині сплати в бюджет податку на додану вартість по операціях
з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, що
здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно
від організаційно-правової форми та форми власності, у яких
сума, що отримана від продажу сільгосппродукції власного
виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний
(податковий) рік, складає не менш 50 відсотків загальної суми
валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в
розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників та
використовуються ними на придбання матеріально-технічних
ресурсів виробничого призначення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот” є
сільськогосподарським товаровиробником і може користуватися
спеціальним режимом оподаткування, визначеним п. 11.29 ст. 11
Закону України „Про податок на додану вартість”. Своє право
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот” реалізувало
шляхом подачі за листопад 2002 року загальної та
сільськогосподарської декларацій.
У відповідності з п. п. ”б” п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону
України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов”язаний самостійно визначати суму
податкового зобов”язання платника податку у випадку, якщо дані
документальних перевірок результатів діяльності платника
податків свідчать про зменшення або збільшення суми його
податкових зобов”язань, проти тих, що заявлені у податкових
деклараціях.
Перевіркою (акт перевірки № 133/23-4 від 19.02.03р.)
підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю
„Інрибфлот” у повному обсязі відображені у декларації за жовтень
2002 року суми податкових зобов”язань та податкового кредиту.
Таким чином, зменшення або збільшення суми податкових
зобов”язань, що заявлені у податкових деклараціях Товариства з
обмеженою відповідальністью „Інрибфлот”, документальною
перевіркою не встановлено.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті
Сімферополі залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
22.12.2003 року по справі № 2-23/9785-2003 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін.