ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2004 Справа N 2-23/7897-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Джанкойської об’єднаної податкової інспекції
скаргу Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 08.12.2003р.
у справі № 2-23/7897-03 Господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу
“Ізумрудний”
до Джанкойської об’єднаної податкової інспекції
Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – В’юшина М.В., за довіреністю
відповідача – Попова С.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.08.2003р. (суддя Іщенко Г.М.), яке залишено без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.12.2003р. (колегія суддів Градова О.Г., Волков К.В.,
Фенько Т.П. ) позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого
кооперативу “Ізумрудний” задоволені; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення № 166/23-1 від 2.04.2003р. в частині
стягнення ПДВ в сумі 13000грн. та штрафних санкцій 9785грн.
Джанкойська об’єднана податкова інспекція Автономної Республіки
Крим звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2003р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.12.2003р., і прийняти нове рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню.
Зокрема, висновки податкової інспекції в касаційній скарзі та
акті перевірки № 124/23-1 від 11.11.02р. щодо порушення
позивачем податкового законодавства в частині включення до
складу податкового кредиту ПДВ в сумі 13000грн. згідно виданої
податкової накладної № 0005934 на монтаж трьох цистерн на суму
78000грн. є необґрунтованими з наступних підстав.
Згідно п.п. 7.4.1, 7.4.5 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів
(робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових
витрат виробництва. Не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з акту
перевірки, податкової накладної від 11.06.2003р., акту
здачі-прийому робіт, свідоцтва про перевірку, інвентарної
карточки, дорожніх листів вантажного автомобіля вбачається, що
позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ –13000грн. на
підставі податкової накладної, у зв’язку з придбанням послуг,
вартість яких відноситься до валових витрат виробництва,
оскільки позивачем здійснювався монтаж цистерн, які
використовувалися для виробництва підакцизних товарів. Факт не
надання необхідних для перевірки документів в каті перевірки не
відображений, а з пояснень позивача апеляційним судом
встановлено, що до перевірки були надані всі документи.
За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими
висновки ДПІ про порушення судом п.п. 7.4.1, 7.4.5 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в частині
включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 13000грн.
згідно виданої податкової накладної № 0005934 на монтаж трьох
цистерн на суму 78000грн.
Також, згідно п.п. 17.1.3 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли контролюючий орган
самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника
податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту
4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, такий
платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти
відсотків від суми недоплати.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова інспекція
застосувала штрафні санкції без донарахування податкового
зобов’язання. При цьому, як встановлено судом першої та
апеляційної інстанцій платник податків не отримував бюджетного
відшкодування, та мав переплату до бюджету по податкам і
зборам.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, також,
правомірними висновки Севастопольського апеляційного
господарського суду щодо необґрунтованості застосування штрафних
санкцій згідно п.п. 17.1.3 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної податкової інспекції
Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.12.2003р. у справі № 2-23/7897-03 Господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін.