ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 2-13/13086
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Н-ську
на постанову від 19.01.04 p.
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі №2-13/13086-2003
господарського суду Автономної республіки Крим
за позовом Фірми "XXX"
до ДПІ у м. Н-ську
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя
Жукова А.І.) від 20.11.03 позов задоволено з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.01.04 у складі: головуючого Черткової
І.В., суддів: Фенько Т.П., Волкової К.В. рішення місцевого
господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга - без
задоволення.
ДПІ у м. Н-ську звернулась до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
процесуального права, а саме ст.43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому просить її та рішення
господарського суду першої інстанції скасувати, в позові
відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у м. Н-ську на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права відзначає наступне:
ДПІ у м. Н-ську 08.07.03 здійснила перевірку позивача по контролю
за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обороту суб єктами підприємницької діяльності, про
що складено акт №000487. В зв'язку з виявленими в ході перевірки
порушеннями (а саме неоприходування в касі підприємства грошових
коштів на суму 5009,37 грн.) до позивача були застосовані
фінансові санкції в сумі 25046,85 грн.
На підставі акту перевірки №000487 29.07.03 ДПІ у м. Н-ську
направила позивачу податкове повідомлення №0006322303/0 про
визначення йому фінансових санкцій в сумі 25046,85 грн. відповідно
до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм по регулюванню обороту готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
Відповідно до п.п.7,8 ст.11 Закону України "Про державну податкову
службу" ( 509-12 ) (509-12)
органи податкової служби мають право
застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян
фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом;
стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки,
пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.2 ст.11 цього Закону ( 509-12 ) (509-12)
права, передбачені
пунктами 1 - 4, 6, 12 і 14 частини першої цієї статті ( 509-12 ) (509-12)
,
надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а
права, передбачені пунктами 5, 7 - 11, 13, 15 - 17 ( 509-12 ) (509-12)
, -
головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних
податкових інспекцій та їх заступникам. Оскільки право по
застосуванню та стягненню фінансових санкцій надано головам
державних податкових адміністрацій і начальникам державних
податкових інспекцій та їх заступникам, господарські суди
правомірно дійшли до висновку, що акт перевірки не може бути
підставою для застосування і стягнення фінансових санкцій з
позивача.
Господарськими судами обох інстанцій було встановлено, що ДПІ у м.
Н-ську рішення на підставі акту перевірки від 29.07.03 не
приймалось.
Крім того, відповідно до п.1.9 ст.1 закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення -
письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника
податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Господарські суди правомірно визначили, що ця форма може
застосовуватись лише відносно сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), перелік яких визначений у статтях 14,15
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
. У цих
статтях штрафні санкції, передбачені Указом Президента України
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по
регулюванню обороту готівки" ( 436/95 ) (436/95)
, не визначені як один із
видів податків і зборів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарські
суди правомірно задовольнили позовні вимоги та визнали недійсним
повідомлення ДПІ у м. Н-ську №0006322303/0 від 29.07.03, а тому
постанова Севастопольського апеляційного господарського суду
відповідає чинному законодавству і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПІ у м. Н-ську залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.01.04 p. у справі №2-13/13086-2003 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська