ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2004 Справа N 28/208а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого, Хандуріна М.І., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 03.02.2004 р.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ "Донецький завод високовольтних опор"
до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі
м. Донецька
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,
за участю представників сторін:
- позивача: Коваль В.Л. - дов. від 2.03.2004 р. N 396-Н-24,
- відповідача: Бабенко О.Ю. - дов. від 15.04.2004 р.
N 2830/10/10-013, Кримчак М.А. - дов. від 15.04.2004 р.
N 2832/10/10-013, Чирикіна Н.В. - дов. від 15.04.2004 р.
N 2831/10/10-013,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від
19.11.2003 р. N 28/208а позов ВАТ "Донецький завод високовольтних
опор" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі
м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
від 20.05.2003 р. N 000042344/0/2291/10/23-213-15,
N 000042344/0/2290/10/23-213-15, рішення начальника ДПІ у
Будьонівському районі м. Донецька N 2620/10/31-013,
N 2620/10/31-013, визнання такими, що не відповідають чинному
законодавству Акт перевірки від 19.05.2003 р.
N 918/23-111-1/00110639 в частині необхідності віднесення до
валового доходу 5497134,17 грн. та відкоригування (зменшення)
податкового кредиту з ПДВ у суму 1099426,83 грн. задоволено
частково. Податкове повідомлення-рішення від 20.05.2003 р.
N 000042344/0/2290/10/23-213-15 визнано недійсним в частині
донарахування податку на прибуток у сумі 1541088 грн. Податкове
повідомлення-рішення від 20.05.2003 р.
N 000042344/0/2291/10/23-213-15 визнано недійсним в частині
донарахування податку на додану вартість у сумі 1001390,83 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
03.02.2004 р. у даній справі рішення господарського суду Донецької
області від 1 9.11.2003 р. залишено без змін.
Державна податкова інспекція у Будьонівському районі
м. Донецька звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі
скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні
позовних вимог. В обґрунтування посилається на порушення норм
матеріального права, а саме, ст. 4 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних
підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ була
здійснена документальна перевірка ВАТ "Донецький завод
високовольтних опор" щодо дотримання вимог податкового та
валютного законодавства за період з 01.01.2000 р. по
24.02.2002 р., за результатами якої прийнято акт від 19.05.2003 р.
N 918/23-111-1/00110639. На підставі акту перевірки відповідачем
прийняті податкові повідомлення-рішення.
Підставою для нарахування податку на прибуток у сумі
1572503 грн. ДПІ у податковому повідомленні-рішенні
N 000042344/0/2290/10/23-213-15 визначено п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Перевіряючими встановлено, що господарським судом
Донецької області визнані вимоги кредиторів на загальну суму
24954308,11 грн., станом на 01.01.2003 р. кредиторська
заборгованість склала 8392350 грн., з яких 6596561 грн. - сума не
заявлених кредиторських вимог.
Відповідно до п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до валового
доходу включаються також доходи з інших джерел, у тому числі, але
не виключно.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського
суду Донецької області від 08.10.2002 р. порушено справу N 32/173Б
про банкрутство ВАТ "Донецький завод високовольтних опор", введене
мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського
суду Донецької області від 24.12.2002 р. затверджено реєстр вимог
кредиторів на суму 2494308,11 грн., в т.ч. суму кредиторської
заборгованості та суму не заявлених кредиторських вимог.
Однак, господарським судом Донецької області у даній справі,
факти встановлені в ухвалі господарського суду Донецької області
від 24.12.2002 р. у справі N 32/173Б до уваги не взяті, оскільки в
даному випадку було винесено судом ухвалу, а не рішення.
Колегія суддів не може погодитися з даним твердженням
господарського суду Донецької області. Ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що факти встановлені рішенням
господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські
спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні
інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Законом
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що за результатами
розгляду реєстру вимог кредиторів господарський суд виносить
ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог
кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог
кредиторів. Таким чином, оскільки владні приписи органів
господарського судочинства реалізуються у формі судових
процесуальних документів рішень, ухвал, постанов, що охоплюються
загальною назвою "судові рішення", - імперативне веління, яке
адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної
влади, містить висновок відносно прав та обов'язків сторін,
приписує їм певну поведінку і є обов'язковим для виконання, то
господарським судом безпідставно не прийнято до уваги ухвалу
господарського суду Донецької області від 24.12.2003 р. у справі
N 23/173Б.
Таким чином, оскільки господарськими судами як першої, так і
апеляційної інстанції, взагалі не розглядалися обставини
виникнення валового доходу, а також факт відношення погашених сум
заборгованості до валового доходу, то колегія суддів дійшла
висновку про порушення судами вимоги ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.1.
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Будьонівському районі м. Донецька задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.02.2004 р. та рішення господарського суду Донецької області від
19.11.2003 р. у справі N 28/208а скасувати і передати справу на
новий розгляд до господарського суду Донецької області.