ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2004 Справа N 28/509
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенка М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 25.12.03
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "ХХХ", м. Київ
до ДПІ у Н-ському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-
рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А., Б.Б.Б.,
від відповідача: В.В.В.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 11.11.03 господарського суду м. Києва позовні вимоги
задоволені частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Н-ському районі м. Києва № 1413/26-10
від 15.07.03.
В частині позовних вимог про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Н-ському районі м. Києва № 715/26-10
від 17.04.03 прийнята відмова позивача від позову та припинено
провадження у справі.
Постановою від 25.12.03 Київського апеляційного господарського
суду рішення господарського суду від 11.11.03 з даної справи
змінено. Позов задоволено повністю.
В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 11.11.03
залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що висновки відповідача про те, що
позивачем порушені вимоги пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є невірними. Позивач
правомірно відніс до податкового кредиту з ПДВ за
вересень-листопад 2001 року 208451,00 грн., а тому до нього не
може бути застосована відповідальність, передбачена даною нормою.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду ДПІ у Н-ському районі м. Києва звернулось у
Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що судом при винесенні постанови
неправильно застосована норма матеріального права. В порушення
пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
судом фактично надано право позивачеві
віднести до податкового кредиту суми ПДВ за податковими
накладними, виданими його контрагентом ПП "YYY".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Н-ському районі м. Києва №715/26-10 від 17.04.03, яким позивачу
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у
сумі 416902,00 грн. (208451,00 грн. основного платежу та 208451,00
грн. штрафних (фінансових) санкцій).
Дане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено. Рішенням
ДПІ у Н-ському районі м. Києва про результати розгляду первинної
скарги від 14.05.03 №62/01-1301 залишено без змін вказане
податкове повідомлення-рішення, а скарга позивача без задоволення.
В процесі апеляційного оскарження позивачем податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Н-ському районі м. Києва №715/26-10 від
17.04.03 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення
№715/26-10/1 від 15.05.03.
Рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляду повторної скарги
№1937/10/25-014 від 11.07.03 скарга позивача задоволена частково,
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Н-ському районі м. Києва
№715/26-10/1 від 15.05.03 скасовано в частині застосування
штрафних (фінансових) санкцій.
На виконання вказаного рішення ДПА у м. Києві про результати
розгляду повторної скарги ДПІ у Н-ському районі м. Києва прийнято
податкове повідомлення-рішення №1413/26-10 від 15.07.03, яким з
посиланням на пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану
вартість у сумі 312 676,50 грн. (208 451,00 грн. основного платежу
та 104 225,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій).
Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги
№6674/6/25-1215 від 01.08.2003р. рішення ДПІ у Н-ському районі м.
Києва №715/26-10 від 17.04.03 залишено без змін, з урахуванням
рішення ДПА у м. Києві від 11.07.03.
Господарським судом встановлено, що позивачем з ПП "YYY" укладено
договір купівлі продажу №3/8 від 14.08.01 на підставі якого
позивачем придбаний товар та отримані податкові накладні. Договір
є чинним, його відповідність вимогам закону відповідачем не
оспорюється, тому позивач правомірно керувався документами,
отриманими за цим договором, при визначенні податкового кредиту з
податку на додану вартість.
Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визнає датою виникнення права платника
податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних
подій: дату списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг); дату отримання
податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником
податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом .7.4.1 п.7.4 ст.7 названого закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при
імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи
банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в
оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент
перевірки платника податку органом державної податкової служби
суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту,
залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом
документами, платник податку несе відповідальність у вигляді
фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на
суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим
підпунктом документами.
Таким чином, законодавець встановив вимоги до податкової
накладної, а також відповідальність в разі її відсутності.
Господарським судом також встановлено, що позивач мав податкові
накладні, виписані ПП "YYY" на підтвердження сум податкового
кредиту, що не заперечується відповідачем.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.03 за
заявою прокурора Святошинського району м. Києва про перегляд
рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.12.02 за
нововиявленими обставинами скасовано рішення Святошинського
районного суду від 23.12.03 за позовом Є.Є.Є. до ПП "YYY", третя
особа - ДПА у м. Києві, про визнання непричетності Є.Є.Є. до
фінансово-господарської діяльності ПП "YYY" та про визнання
недійсним первинних бухгалтерських документів за підписом Є.Є.Є. в
якості директора. В матеріалах справи також наявна ухвала
Святошинського районного суду м. Києва від 16.09.03 зі справи №
2-2865/03, якою позовну заву Є.Є.Є. до ПП "YYY", третя особа - ДПА
у м. Києві, про визнання непричетності Є.Є.Є. до
фінансово-господарської діяльності ПП "YYY" та про визнання
недійсним первинних документів за підписом Є.Є.Є. в якості
директора, залишено без розгляду. Названа ухвала суду набрала
чинності.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 25.12.03 Київського апеляційного господарського суду
зі справи № 28/509 залишити без змін.
Головуючий В. С. Божок
Судді М. І. Хандурін
М. М. Черкащенко