820/6674/15 Про стягнення заборгованості з відшкодування доставки пільгових пенсій за списком №2 - 10.09.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 (суддя - Кучма Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 15.12.2015 (судді - Григоров А.М., Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення заборгованості,

У червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просило, стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь управління заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком №2 в сумі 748977,39 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що внаслідок невиконання відповідачем вимог законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за квітень-травень 2015 у останнього виникла заборгованість перед Пенсійним фондом, яка становить 748977,39 грн. Зазначена сума вказана в розрахунках, направлених платнику, проте останнім самостійно не сплачена.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015, позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 748977 (сімсот сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. 39 коп.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено чи працювали особи, які зазначені в розрахунку на ДП "Завод ім. В.О. Малишева", повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2; чи набули необхідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії, особи, які зазначені в розрахунку ціни та в якому розмірі набули такий стаж, працюючи на ДП "Завод ім. В.О. Малишева"; чи були взагалі призначені пільгові пенсії за списком №2 особам, які зазначені в розрахунку ціни позову.

Також посилається на те, що судами ухвалено рішення за відсутності доказів, а саме: щорічного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, складеного відповідно до вимог Інструкції та надісланого ДП "Завод ім. В.О. Малишева" до 20 січня 2015 року з доказами відправлення; доказів перерахування (виплати) управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова коштів особам, які зазначені в розрахунку ціни позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним №0102.

На час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, призначеним відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період квітень-травень 2015 року в сумі 748977,39 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, підтверджується копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 з доказами вручення відповідачу, розрахунком позову, карткою особового рахунку, а також направленим на адресу відповідача листом про узгодження акта звірки заборгованості ДП "Завод імені Малишева" на суму 748977,39 грн.

Суди виходили з того, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції 21-1 (додаток 8-а), є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком №2.

Враховуючи, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не сплачена, суди дійшли висновку, що така підлягає стягненню в судовому порядку.

З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до п.п."б-з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) діяв Закон України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) ).

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

За наведеного правового регулювання, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року (z0064-04) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (z0064-04) (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (пукт 6.5 Інструкції №21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених бувших працівникам таких підприємств. При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач повинен був сплатити суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (за списком №2) за період квітень-травень 2015 року у розмірі 748977,39 грн.

При цьому, на виконання вимог Інструкції №21-1, зазначені розрахунки направлялись позивачем та вручені відповідачу, що підтверджується відмітками про отримання з підписом уповноваженої особи підприємства.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем оскаржені не були, а отже є узгодженими.

Крім того, позивач направляв відповідачу лист про узгодження акта звірки заборгованості ДП "Завод імені Малишева" на суму 748977,39 грн., заперечення щодо якого в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, всі розрахунки щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період квітень-травень 2015 року надіслані позивачу та підлягають сплаті.

Посилання відповідача в обгрунтування доводів касаційної скарги на те, що судами не було встановлено чи працювали особи, які зазначені в розрахунку ціни позову на ДП "Завод ім. В.О. Малишева" повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2; чи набули необхідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії особи, які зазначені в розрахунку ціни та в якому розмірі набули такий стаж працюючи на ДП "Завод ім. В.О. Малишева"; чи були взагалі призначені пільгові пенсії за списком №2 особам, які зазначені в розрахунку ціни позову, є безпідставними, оскільки відповідач не визначив та не зазначив, які особи в нього не працювали, в кого невірно визначено стаж та які помилки містять розрахунки.

Крім того, судом апеляційної інстанції відповідачу надавався час для надання відповідних обгрунтувань та доказів на їх підтвердження, але такі суду надані не були.

Враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України у розмірі 748977,39 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

постановив:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 15.12.2015 - без змін.