ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2004 Справа N 16/630
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у Державного комітету України з державного
відкритому засіданні матеріального резерву, м. Київ
матеріали касаційної
скарги
на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 23.01.2004
у справі господарського суду м. Києва № 16/630
за позовною заявою відкритого акціонерного товариства
“Марганецький гірничо-збагачувальний
комбінат”, м. Марганець,
Дніпропетровської обл. (далі – ВАТ
“Марганецький гірничо-збагачувальний
комбінат”)
до Державного комітету України з державного
матеріального резерву, м. Київ
про стягнення 27 470 грн.
У відкритому судовому засіданні брали участь представники:
від позивача – Верчукова Л.Л.,
від відповідача – Тарнавська О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.12.2003 (суддя
Ярмак О.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь
позивача 27 470 грн. основного боргу та судові витрати.
Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 23.01.2004
(судді: Львов Б.Ю. – головуючий, Полянський А.Г., Коробенко
Г.П. ) на підставі пункту 3 статі 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) повернув апеляційну
скаргу Державного комітету України з державного матеріального
резерву, у зв’язку з несплатою державного мита у встановленому
порядку.
Державний комітет України з державного матеріального резерву
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою на ухвалу апеляційного господарського суду і вважає її
такою, що прийнята з порушенням законодавства, оскільки судом не
враховано, що заявник звільняється від сплати державного мита
включаючи оскарження рішень господарських судів за позовами
відповідальних зберігачів.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 23.01.2004
на підставі пункту 3 статі 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) повернув апеляційну скаргу
Державного комітету України з державного матеріального резерву,
оскільки заявника звільнено від сплати мита тільки у справах
щодо виконання договірних зобов'язань суб'єктами господарської
діяльності, що випливають із Закону України “Про державний
матеріальний резерв” ( 51/97-ВР ) (51/97-ВР) .
Відповідно до пункту 40 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів
України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93) від сплати державного мита
звільняється Державний комітет України по матеріальних резервах
та підприємства, установи і організації системи матеріального
резерву – за позовами, з якими вони звертаються до суду,
господарського суду у справах щодо виконання договірних
зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, що випливають
із Закону України “Про державний матеріальний резерв”
( 51/97-ВР ) (51/97-ВР) (стаття 4 доповнено пунктом 40 згідно із Законом
№ 131/97-ВР від 05.03.1997).
Пунктом 5.1 договору № 4 від 26.04.1999 та пунктом 6.1 договору
№ 58 від 23.07.2001, на яких грунтуюся вимоги позивача,
встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх
зобов’язань за цими договорами сторони несуть відповідальність
згідно з Законом України “Про державний матеріальний резерв”
( 51/97-ВР ) (51/97-ВР) .
Оскільки правовідносини сторін випливають із Закону України “Про
державний матеріальний резерв” ( 51/97-ВР ) (51/97-ВР) апеляційний
господарський суд безпідставно повернув апеляційну скаргу
Державного комітету України з державного матеріального резерву,
у зв’язку з чим ухвала апеляційного господарського суду підлягає
скасуванню, а апеляційна скарга направленню до суду для
розгляду.
Керуючись статтями 4-1, 22, 111-5, 111-7-111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного комітету України з державного
матеріального резерву задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
23.01.2004 у справі господарського суду м. Києва № 16/630
скасувати.
Справу передати до Київського апеляційного господарського суду
для розгляду апеляційної скарги.