ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2004 Справа N 11/668
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали Запорізького обласного відділення Фонду
касаційної скарги України соціального захисту інвалідів
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 06.11.2003
у справі Запорізької області
господарського суду
за позовом Прокурора м. Енергодара в інтересах
Запорізького обласного відділення Фонду
України соціального захисту інвалідів
до ПП “Енхол”
про стягнення 24 252,9 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явився
- відповідача: Євсеенко В.Г., Южакова З.П.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2003 року Прокурор м. Енергодара в інтересах
Запорізького обласного відділення Фонду України соціального
захисту інвалідів звернувся до господарського суду з позовом про
стягнення з ПП “Енхол” 24252,90 грн. за нестворене робоче місце
для працевлаштування інвалідів у 2002р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.09.2003
року в задоволені позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
06.11.2003 року рішення місцевого господарського суду залишено
без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Запорізьке обласне
відділення Фонду України соціального захисту інвалідів подало
касаційну скаргу в якій просить їх скасувати.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 19 Закону України “Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
відповідач зобов’язаний був створити для забезпечення
працевлаштування інвалідів робочі місця у розмірі 4% від
загальної численності працюючих, а якщо працює від 15 до 25
чоловік - встановлюється норматив у кількості одного робочого
місця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до звіту
про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2002 рік
середньо облікова чисельність працівників облікового складу
становить 155, з них 4 інваліди: Южаков С.В., Лопатніа О.А.,
Шкрум О.О., Герман В.П.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, про
розповсюдження дії Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
на відповідача з посиланням на ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони. Рішеннями Енергодарського міського суду Запорізької
області від 17.10.2002 року та господарського суду Запорізької
області від 13.03.2003 року по справі № 5/45/03 встановлено, що
ПП “Енхол” відноситься до ремонтних підприємств атомної
промисловості.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
встановлені виключення у порядку створення робочих
місць на підприємствах електроенергетики, відповідного до якого
кўлькўсть робочих місць для інвалідів повинна встановлюватися у
розмірі 4% від чисельності працівників, що зайняті в
непромисловому виробництві.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до
статистичних звітів та затвердженого керівником штатного
розкладу на 2002 рік, на балансі підприємства відсутні
непромислові організації і відповідно працівники непромислової
сфери. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли
вірного висновку, що кількість працюючих на підприємстві повинна
складати 0”.
На підставі викладеного, суди дійшли до вірного висновку, що на
відповідача не може бути покладена відповідальність за неналежне
виконання обов’язків по працевлаштуванню інвалідів, органами
вказаними в ст. 18 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ) (875-12)
та ст. 21 Закону
України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду
ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх
обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального права, а доводи касаційної
скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення..
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
06.11.2003 року у справі № 11/668 залишити без змін.