ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2004                                       Справа N 10/191

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                      Божок В.С., - головуючого,

                      Хандуріна М.І.,

                      Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали Миргородської ОДПІ

касаційної скарги

на постанову          Харківського апеляційного господарського  

                      суду від 23.12.2003

у справі              Полтавської області

господарського суду

за позовом            Відділу    капітального    будівництва    в

                      м. Миргороді

до                    Миргородського міського фінансового відділу

                      виконавчого комітету міської ради;

                      Миргородської ОДПІ;

                      ВАТ “Армапром”

                      Комерційного банку “Приватбанк”

про   стягнення 25 000,0 грн.,

             В засіданні взяли участь представники:

- позивача:          Харко  Є.А.  –  за довіреністю  №  6/2  від

                     09.04.2004;

- відповідача:       Устименко Н.Г.

                     Лукаша  В.А.  –  за довіреністю  №  01  від

                     05.01.2004;

                       В С Т А Н О В И В:

У  червні  2003 Відділ капітального будівництва в  м.  Миргороді

звернувся  до  суду  з  позовом про стягнення  з  Миргородського

міського фінансового відділу виконавчого комітету міської  ради,

Миргородської   ОДПІ,   ВАТ   “Армапром”,   Комерційного   банку

“Приватбанк” 25 000,0 грн.

В  подальшому позивач уточнив свої вимоги, та просив стягнути 25

000,0 грн. саме з Миргородської ОДПІ.

Рішенням  господарського суду Полтавської області від 05.08.2003

в   позові  Відділу  капітального  будівництва  в  м.  Миргороді

відмовлено.

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

2.12.2003   рішення  місцевого  господарського  суду  скасовано.

Позовні вимоги задоволено.

Не  погоджуючись  з  судовим рішенням Миргородська  ОДПІ  подала

касаційну  скаргу  в  якій просить дану постанову  скасувати  та

направити справу на новий розгляд.

В  обґрунтування своїх вимог податкова інспекція посилається  на

те,  що  судом  неправильно застосовані норми  матеріального  та

процесуального  права,  що  призвело  до  прийняття   незаконної

постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи

касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи

та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування

норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна

скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно  до ст. 48 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14  ) (2542-14)
          в

Україні   застосовується   казначейська   форма   обслуговування

Державного бюджету України, яка передбачає здійснення  Державним

казначейством  України  операцій з коштами  державного  бюджету,

розрахунково-касового  обслуговування  розпорядників   бюджетних

коштів.

Статтею  32  Закону України “Про державний бюджет на  2003  рік”

( 380-15  ) (380-15)
          передбачено, що виконання  рішення,  яке  прийняте

державним  органом, що відповідно до закону має  право  на  його

застосування,   про  стягнення  коштів  з  рахунків,   на   яких

обліковуються  кошти державного бюджету, здійснюється  Державним

казначейством України.

Сума яка є предметом спору у даній справі є бюджетними коштами.

Таким  чином, господарський суд Полтавської області до прийняття

рішення  по суті за своєю ініціативою зобов’язаний був  залучити

до   участі   у   справі  Державне  казначейство   України,   як

співвідповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , яка визначає права

та   обов’язки   сторін,  сторони  мають  право  знайомитися   з

матерўалами  справи, робити з них витяги, знімати  копії,  брати

участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь

у  дослідженні  доказів,  заявляти клопотання,  давати  усні  та

письмові  пояснення господарському суду, наводити свої доводи  і

міркування з усіх питань, що виникають у ході судового  процесу,

заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників  судового

процесу,  оскаржувати  судові  рішення  господарського  суду   в

установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими

процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Виходячи  з  наведеного незалучення судом Державне  казначейство

України, як співвідповідача у справі № 10/191 порушує його права

передбачені ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Харківським апеляційним господарським судом дана обставина  була

залишена поза увагою.

Відповідно  до ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставою  для

скасування рішення місцевого та апеляційного господарського суду

є  порушення  або  неправильне застосування норм  процесуального

права.

За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд.

Керуючись  ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-10  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від

23.12.2003  та  рішення господарського суду Полтавської  області

від 05.08.2003 у справі № 10/191 скасувати

Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду

Полтавської області.