ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2004 Справа N 3/344
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державного підприємства “ДЛ”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 26.12.2003
р.
у справі № 3/344 господарського суду
Миколаївської області
за позовом Державного підприємства “ДЛ”
до Морського агентства товариства з
обмеженою відповідальністю “Г”
про стягнення 1345,57 доларів США (7173,91 грн.)
Справа розглянута за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
10.11.2003 року позов ДП “ДЛ” задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
26.12.2003 р. вказане рішення місцевого господарського суду
скасоване в задоволенні позову ДП “ ДЛ” відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою у якій просить її скасувати, посилаючись на те, що судом
неправильно застосовано норми матеріального і процесуального
права.
Зокрема, позивач наголошує на тому, що апеляційний суд
необґрунтовано зазначив, що плата за лоцманське проведення судна
“Петр Стрелков” повинна розраховуватись за ставкою 0, 0005 дол.
США, оскільки судно не заходило в Миколаївський морський
торговельний порт, а прямувало транзитом мимо Миколаївського
морського торговельного порту в Миколаївський річковий порт, що
доведено місцевим господарським судом і визнано іншою стороною.
І тому у відповідності до вимог п. 18 „Зборів і плат” в разі
заходження судна в Миколаївський річковий порт при нарахуванні
плати за лоцманське проведення суден, які проводяться понад 30
миль, застосовується ставка 0, 0011 дол. США.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судами
фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено Одеським апеляційним господарським судом між
сторонами по справі укладено договір № 41/08.02-П від
08.08.2002р., про надання послуг лоцманського проведення суден
та послуг регулювання суден (СРРС) на Бузько - Дніпровському -
Ліманському та Херсонському морському каналах .
Відповідно до умов договору ТОВ "Г" подало ДП заявки на чотири
лоцманські проведення судна "Петр Стрелков", а саме:
заявку № 34/1 від 02.08.2003р. на проведення судна від рейду
п. Южний до Миколаївського морського торговельного порту (
ММТГІ) буй 128;
заявку № 34/2 від 02.08.2003р. на проведення судна від ММТП (буй
128) до причалу № 6 Миколаївського річного порту (МРП);
заявку № 34/3 від 04.08.2003р. на проведення судна від причалу
№ 6 до МРП до ММТП буй 128;
заявку № 34/4 від 04.08.2003р. на проведення судна від ММТП буй
128 до лоцманської станції п. Южний.
На підставі вказаних заявок підприємство відповідача отримало
замовлені послуги у повному обсязі, про що свідчать наявні у
справў лоцманські квитанції № 1394 від 03. 08.2003р., № 2068 від
03.08.2003р., № 2069 від 04.08.2003р., № 1403 від 05.08.2003р.
За надані послуги ДП виставило Агенту рахунок № 1913 від
06.08.2003р. на загальну суму 5411,12 дол. США, який
відповідачем був оплачено частково у сумі 4080,37 дол. США.
Відмовляючись від сплати решти боргу відповідач послався на
неправильне застосування ДП ставки лоцманського збору, яка, на
його думку, відповідно до здійснених проведень судна повинна
становити 0,0005 дол. США, а не 0,0011 дол. США .
Згідно статті 101 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
(176/95-ВР від 23.05.1995 р.) прибулий на судно
державний морський лоцман зобов'язаний вручити капітану судна
лоцманську квитанцію встановленого Міністерством транспорту
зразка. Відповідно капітан судна відмічає у квитанції місце і
час прийому лоцмана, а також місце і час закінчення лоцманського
проведення.
Відповідно до п. 4.1 Положення про державну морську лоцманську
службу ( z0717-00 ) (z0717-00)
, затвердженого наказом Мінтрансу України №
498 від 11.09.2000р., державний морський лоцман направляється на
судно лоцманською організацією на підставі заявки капітана судна
або морського агента, уповноваженого судновласником.
Пунктом 4.11 Положення ( z0717-00 ) (z0717-00)
, лоцманська квитанція, яка
заповнена і підписана капітаном судна, є документом, що
підтверджує факт надання лоцманських послуг.
Щодо ставок лоцманського збору, то такі ставки встановлені
наказом Мінтрансу України "Про затвердження зборів і плат за
послуги, що надаються суднам у морських портах України"
( z0374-96 ) (z0374-96)
№ 214 від 27.06.1996р. в редакції від 15.12.2000р.
№ 711. Відповідно до таблиці 1 вказаного наказу лоцманський збір
нараховується у доларах США за куб.м-милі за зовнішньопортове та
внутрішньопортове проведення. Ставки такого збору встановлено
окремо для кожного порту та окремо визначена ставка для інших
портів, причалів.
Як зазначив апеляційний господарський суд, з лоцманської
квитанції № 1394 від 03.08.2003р. вбачається, що проведення
судна "Петр Стрелков" здійснено від п. "Южний" до ММТП (буй 130)
на відстань 68 миль.
Відповідно до п. 1.4. Правил плавання та лоцманського проведення
суден в північно-західній частині Чорного моря на Бузько-
Дністровсько-Ліманському та Херсонському морському каналах
( z0212-98 ) (z0212-98)
, затверджених наказом Міністерства транспорту
від 06.03.98р. № 69, порядок плавання на акваторіях і в портових
водах портів вказаного регіону визначається Обов'язковими
постановами по цих портах, якщо вони не суперечать цим Правилам.
Згідно з ч. 1 п. 4.3.2 Обов'язкових постанов по Миколаївському
морському торговельному порту, судна, що прямують в ММТП чи
транзитом через акваторію порту в західному напрямку, приймають
лоцмана на рейді біля буя № 128 після повороту судна на
тринадцяте коліно БДЛК. Частиною 3 п. 4.3.2 Обов'язкових
постанов встановлено, що судна, які прямують транзитом через
акваторўю порту в східному напрямку, приймають лоцмана після
повороту на друге коліно каналу Миколаївського порту.
Виходячи з даних навігаційної карти № 3615 та схематичного плану
ММТП, буй № 128 БДЛК знаходиться на стику 12-го та 13-го колін
БДЛК, а відповідно до п. 1.5 Обов'язкових постанов по ММТП,
тринадцяте коліно БДЛК входить до складу акваторії ММТП, буй
БДЛК № 130 знаходиться на стику 13-го коліна БЛК та 1-го коліна
каналу Миколаївського порту, тобто на акваторії ММТП. Таким
чином, з наведеного вбачається, що здійснене лоцманське
проведення до буя № 128 та до буя № 130 БДЛК є проведенням на
акваторію ММТП, а тому при нарахуванні лоцманського збору
повинна застосовуватись ставка для ММТП, а не для інших портів
причалів.
За таких обставин, апеляційний суд зазначив, що застосування
позивачем за послуги з лоцманського проведення судна "Петр
Стрелков" від порту "Южний" до порту "Миколаїв" та у зворотньому
напрямку, ставки лоцманського збору для "інших портів, причалів"
є безпідставним.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що
позов "ДЛ" задоволенню не підлягає, а рішення господарського
суду Миколаївської області від 10.11.2003р. підлягає скасуванню,
у зв'язку з невідповідністю викладених в ньому висновків
фактичним обставинам справи.
Між тим, погодитись з таким висновком суду неможливо, оскільки
як зазначив позивач Одеський апеляційний господарський суд
неправильно застосував норму матеріального права п. 1.4.
Положення про державну морську лоцманську службу ( z0717-00 ) (z0717-00)
,
затвердженого наказом Міністерства транспорту України від
11.09.2000 року № 498, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 17.10.2000 року за № 717/493 8 (далі - Положення).
А також неправильно застосував положення акта ненормативного
характеру -п. п. 4.3.1., 4.3.2. Обов'язкових постанов по
Миколаївському морському торговельному порту, затверджених
наказом начальника ММТП від 27.09.2000 р. № 439.
Згідно з п. 1.4. Положення ( z0717-00 ) (z0717-00)
лоцманське проведення
судна поділяється на лінійне та портове.
Згідно з п. п. 4.3.1., 4.3.2. Обов'язкових постанов лоцманське
проведення суден, що прямують в ММТП "здійснюється виключно
державними морськими лоцманами ММТП". Оскільки державний
морський лоцман ММТП не здійснював лоцманське проведення судна
"Петр Стрелков" (що підтверджується лоцманськими квитанціями ДП
"ДЛ" № № 1394, № 2068, № 2069, № 1403), то відповідно і судно
"Петр Стрелков" не заходило до Миколаївського морського
торговельного порту. Заходженням судна в порт є швартування
судна до причалів цього порту чи постановка на якір на рейдах
порту.
Фактично (згідно з п. 1.4. Положення ( z0717-00 ) (z0717-00)
) здійснювалось
лінійне лоцманське проведення судна "Петр Стрелков" до рейдів
Миколаївського річкового порту з моря (від порту Южний) по
Рекомендованому шляху № 1, та по 13-ти колінам Бузько-
Днўпровсько-Ліманського каналу (далі — БДЛК), який згідно з п. 3
ст. 5 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, прийнятого
Верховною Радою України 6.06.1995 р., є водним шляхом
загальнодержавного значення.
Одеський апеляційний господарський суд також зазначив, що
"здійснене лоцманське проведення до буя № 128 та до буя № 130 є
проведенням на акваторію ММТП, а тому при нарахуванні
лоцманського збору повинна застосовуватись ставка для ММТП, а не
для інших, портів причалів. Між тим, місцевий господарський суд
встановив, що згідно з п. 2 Наказу МТУ № 211 канал акваторії
порту Миколаїв – це “прилеглий” до Бузько-Дніпровсько-
Лиманського каналу транзитний судноплавний шлях". Отже, прямуючи
транзитним судноплавним шляхом судно може зайти в Миколаївський
морський торговельний порт (при обов'язковому лоцманському
проведенні судна лоцманами ММТП, з оформленням приходу/відходу
судна і проставленням відповідних штампів в суднових документах
Інспекцією державного портового нагляду ММТП).
Коли ж порт призначення судна інший (як-то - МРП), то судно може
пройти транзитом без заходження до ММТП. Судно "Петр Стрелков"
пройшло саме транзитом без заходження до ММТП, прямуючи в
Миколаївський річковий порт, а тому при нарахуванні плати за
лоцманське проведення цього судна повинна застосовуватись
ставка, передбачена для суден, що прямують в Миколаївський
річковий порт-0,0011 дол. США. Місцевий господарський суд також
встановив, що в матеріалах справи не має жодного документального
підтвердження заходу судна "Петр Стрелков" саме до
Миколаївського морського торговельного порту. (Наприклад,
лоцманських квитанцій про лоцманське проведення судна "Петр
Стрелков" лоцманами ММТП; копій документів судна з штампами ІДПН
ММТП про оформлення приходу/відходу судна до ММТП та інше).
Вказані обставини апеляційним господарським судом не
спростовані.
Наведене свідчить про неправильне застосування Одеським
апеляційним господарським судом ч. 1 ст. 101 Кодексу
торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
, прийнятого
Верховною Радою України 23.05.1995 року (далі - КТМ); п. 1.4.
Положення про державну і морську лоцманську службу ( z0717-00 ) (z0717-00)
та п.п. 15, 18 "Зборів і плат".
В постанові від 26.12.2003 Одеський апеляційний господарський
суд зазначає: "відповідно до умов договору ТОВ "Г" подало ДП
заявки на чотири лоцманські проведення судна "Петр Стрелков".
Далі (стор.3) суд зазначає: "на підставі вказаних заявок
підприємство відповідача отримало замовлені послуги у повному
обсязі, про що свідчать наявні у справі лоцманські квитанції
№ 1394 від 03.08.2003 р., № 2068 від 03.08.2003 р., № 2069 від
04.08.2003 р., № 1403 від 05.08.2003 р."
Але згідно з п. 1.4. Положення про державну морську лоцманську
службу ( z0717-00 ) (z0717-00)
лоцманські послуги поділяються на лінійні та
портові, а згідно з ст. 101 КТМ ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
прибулий на судно
державний морський лоцман зобов'язаний вручити капітану судна
лоцманську квитанцію. Оскільки лоцманське проведення судна "Петр
Стрелков" від порту Южний в Миколаївський річковий порт
здійснювалось як лінійним лоцманом ДП "ДЛ", так і портовим
лоцманом ДП "ДЛ" то, відповідно, на судно прибуває як лінійний
лоцман, так і портовий і кожний з них зобов'язаний (згідно з
ст. 101 КТМ ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
) вручити капітану судна лоцманську
квитанцію.
Отже, як зазначив позивач, наявність чотирьох заявок і чотирьох
квитанцій (в кожній з яких зазначений один і той же порт заходу
судна - Миколаївський річковий порт) є підтвердженням не того,
що було здійснено "чотири лоцманські проведення", а того, що
було здійснено одне лоцманське проведення двома державними
лоцманами ДІТІ "ДЛ" (лінійним і портовим) від порту Южний до
причалів Миколаївського річкового порту і одне лоцманське
проведення двома державними лоцманами ДП "ДЛ” (портовим і
лінійним) в зворотному напрямку - від причалів Миколаївського
річкового порту до порту Южний.
При цьому згідно з п. 18 Зборів і плат Державному підприємству
"ДЛ" сплачується одна єдина плата за єдине лоцманське проведення
державними лоцманами за ставкою, яка застосовується при
проведенні судна в Миколаївський річковий порт - 0,0011 дол.США.
Одеський апеляційний господарський суд неправильно застосував
ст. 80 КТМ України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
та п. 18 Положення про портові
збори ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1544.
Так, ст. 80 КТМ України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
взагалі не стосується
справляння портових зборів і ніяким чином не відноситься до
спірних правовідносин між ДП "ДЛ" та ТОВ "Г ".
Ст. 80 КТМ ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
регулює правовідносини щодо затримання
суден або вантажів в морському порту начальником порту на
прохання особи, яка має морську вимогу.
Неправильне ж застосування п. 18 Положення про портові збори
( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2000 р. № 1544 Одеським апеляційним
господарським судом полягає в наступному.
В постанові від 26.12.2003 р. Одеський апеляційний господарський
суд зазначає:
"З наявних у справі матеріалів, а саме, заявки № 34/1 ТОВ "Г",
яка була направлена Капітану ММТП та заявки № 34/2 направленої
04.08.2003 р., в яких товариство просило Капітана порту
забезпечити транспортний прохід судна "Петр Стрелков" по
акваторії ММТП, вбачається, що прямуючи з п. Южний, судно “Петр
Стрелков” здійснило захід у ММТП. Однак, як зазначив місцевий
господарський суд в заявках ТОВ “Г” № 34/1 та № 34/2 чітко
зазначено: “прошу обеспечить транзитный ( а не транспортний як
зазначає суд в постанові від 26.12.2003 р.) проход по акватории
НМТП». Тобто, заявка подана на транзитний прохід судна через
13-те коліно БДЛК. Далі суд зазначає: "ММТП виставив ТОВ МА "Г"
рахунок № 07102026 на сплату портових зборів по т/х “Петр
Стрелков” Але апеляційний суд не зазначає, які саме портові
збори були оплачені згідно вищезазначеного рахунку. Рахунок
№ 07102026 від 6.08.2003 р. та платіжне доручення № 138 від
18.08.2003 р. (відповідно додатки № 3 та № 4 до пояснення ТОВ
"Г” " № 84 від 22.12.2003р.) свідчать, що ТОВ "Г" оплатило ММТП
один єдиний портовий збір - канальний, за транзитний прохід 13
тим коліном БДЛК, прямуючи до МРП.
Згідно з п. 18 Положення про портові збори ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
,
затвердженого постановою - Кабінету Міністрів України від
12.10.2000 р. № 1544 "нарахування канального збору здійснюється
за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне
проходження каналу судном транзитом в один кінець за один куб.
метр об'єму судна".
Отже, ця норма встановлює, що канальний збір може нараховуватись
і в випадку, коли судно не заходить в порт, а проходить 13-те
коліно БДЛК транзитом.
Судно "Петр Стрелков" пройшло 13-те коліно БДЛК транзитом, отже
оплата ТОВ "Г" канального збору за таке транзитне проходження
судном "Петр Стрелков" не може бути, доказом заходу судна в
Миколаївський морський торговельний порт, як зазначає Одеський
апеляційний господарський суд в порушення вимог п. 18 Положення
про портові збори ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1544.
В обґрунтування самого факту відведення акваторії Миколаївському
морському торговельному порту та відповідно меж цієї акваторії
Одеський апеляційний господарський суд посилається на:
а) навігаційну карту № 3615;
б)схематичний план ММТП;
в) п. 1.5. Обов'язкових постанов по ММТП.
Але згідно ст. 74 КТМ України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
"відведення
земельних і водних ділянок для морського порту, а також
вилучення цих ділянок здійснюється в порядку, встановленому
чинним законодавством України".
Ні "навігаційна карта № 3615"; ні "схематичний план ММТП", ні
Обов'язкові постанови по ММТП, затверджені наказом начальника
ММТП від 27.09.2000 р. № 439 не є законодавством України, а отже
посилання на ці "документи", як на акти, що підтверджують факт
відведення акваторії Миколаївському морському торговельному
порту та встановлюють межі цієї акваторії є порушенням норми
матеріального права - статті 74 КТМ України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
.
Згідно п. 15 "Зборів і плат" "лоцманський збір справляється з
усіх суден, що заходять у порти України". П. 18 "Зборів і плат"
встановлює розмір ставок, за якими справляється лоцманський
збір, залежно від порту заходу судна.
Порт заходу судна "Петр Стрелков" чітко зазначений в лоцманських
квитанціях, які є доказом надання послуги і підписані
безпосередньо капітаном судна.
Згідно лоцманських квитанцій порт заходу/виходу судна "Петр
Стрелков" - Миколаївський річковий порт.
Оскільки Миколаївський річковий порт не зазначений окремою
графою в п. 18 "Зборів і плат", то цей порт відноситься до
"інших портів (причалів)".
Тобто, у відповідності до вимог п. 18 "Зборів і плат" в разі
заходження судна в Миколаївський річковий порт при нарахуванні
плати за лоцманське проведення суден, які проводяться понад 30
миль, застосовується ставка 0,0011 дол. США.
При цьому, в порушення норм матеріального права - вимог п.п. 15,
18 "Зборів і плат" Одеський апеляційний господарський суд
зазначає, що плата за лоцманське проведення судна "Петр
Стрелков" повинна розраховуватись за ставкою 0,0005 дол. США,
тобто за ставкою, яка застосовується при заходженні судна в
Миколаївський морський торговельний порт (який фактично
знаходиться ближче від місця початку лоцманського проведення чим
Миколаївський річковий порт). Але судно "Петр Стрелков" не
заходило в Миколаївський морський торговельний порт, а прямувало
транзитом мимо Миколаївського морського торговельного порту в
Миколаївський річковий порт, що доведено місцевим господарським
судом і визнано іншою стороною.
З урахуванням вищевикладеного, Одеським апеляційним
господарським судом порушені та неправильно застосовані норми
матеріального права і тому постанова Одеського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 26.12.2003 року у справі № 3/344, а рішення господарського
суду Миколаївської області від 10.11.2003 р. у даній справі
залишити без змін.