ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 21.04.2004                                Справа N 2-17/12088-02
 
Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
головуючого    Божок В.С,
суддів:        Хандуріна М.І., Черкащенка М.М.
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу    Відділу  Державної  виконавчої служби Н-ського
                    міського   управління   юстиції     Автономної
                    Республіки Крим
 
на  постанову       Севастопольського  апеляційного господарського
                    суду від 22.01.04
 
у справі            господарського суду Автономної Республіки Крим
 
за позовом          Підприємства   з   іноземним  капіталом "ХХХ",
                    м. Київ
 
до                  Відділу  Державної  виконавчої служби Н-ського
                    міського   управління    юстиції    Автономної
                    Республіки Крим
 
3-ті особи          1) Концерн "YYY", м. Н-ськ
                    2) ТОВ "ZZZ", м. Н-ськ
 
про                 оскарження   дій  Відділу Державної виконавчої
                    служби
 
в судовому засіданні взяли участь  представники:
 
від позивача:       А.А.А.,
від відповідача:    Б.Б.Б., В.В.В.;
 
від 3-іх осіб:      1) не з'явилися,
                    2) не з'явилися;
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою від  03.12.02  господарського  суду  Автономної Республіки
Крим скарга підприємства з іноземним капіталом  "XXX"  на  дії  та
бездіяльність ВДВС Н-ського міського управління юстиції Автономної
Республіки Крим залишена без задоволення, з тих підстав, що згідно
поштового штемпеля на конверті скарга подана 10.09.02, тобто після
закінчення вказаного терміну.
 
Постановою від     22.01.04     Севастопольського     апеляційного
господарського   суду  ухвала  від  03.12.02  господарського  суду
Автономної Республіки Крим скасована.  Визнані дії  ВДВС  Н-ського
міського   управління   юстиції   Автономної   Республіки  Крим  з
непроведення  переоцінки  арештованого  майна  та  зняття  його  з
реалізації неправомірними.
 
Визнано недійсною  постанову  ВДВС  Н-ського  міського  управління
юстиції Автономної  Республіки  Крим  від  12.09.02  про  передачу
нереалізованого  майна,  зокрема  98/100  частини  домоволодіння -
готелю "SSS" ТОВ "ZZZ".
 
Зобов'язано ВДВС Н-ського міського управління  юстиції  Автономної
Республіки  Крим  здійснити  уцінку  арештованого  майна  до  30%,
зокрема:  98/100 частини домоволодіння № 99 розташованого  на  пр.
Л-на  у  м.  Н-ську - готель "SSS" та передати майно для подальшої
реалізації  шляхом  проведення  публічних  торгів   з   реалізації
арештованого майна за зниженою ціною.
 
Постанова мотивована    тим,    що    ст.   121-2   Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          скарги  на  дії  чи
бездіяльність  органів  Державної виконавчої служби щодо виконання
рішень,  ухвал,   постанов   господарських   судів   розглядаються
господарськими судами.
 
Крім того, ВДВС не здійснив переоцінку майна, яке було реалізовано
на публічних торгах,  не вказав мінімальну початкову  ціну  майна,
яке повторно виставлялося на торги,  чим порушив п.п 3.2, 4.7, 4.8
"Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних  торгів  з
реалізації  арештованого  нерухомого  майна" ( z0745-99 ) (z0745-99)
        ,  а тому
його дії в частині відмови зменшити стартову ціну  для  проведення
повторних торгів є неправомірними.
 
Не погоджуючись   з   постановою   Севастопольського  апеляційного
господарського суду  ВДВС  Н-ського  міського  управління  юстиції
Автономної  Республіки  Крим  звернулось у Вищий господарський суд
України з касаційною скаргою і просить її  скасувати,  посилаючись
на  те,  що  судом  порушені  норми матеріального і процесуального
права і  таке  порушення  призвело  до  прийняття  необгрунтованої
судової постанови.
 
Оскарження учасниками   виконавчого  провадження  рішень,  дій  чи
бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС  у
відповідності  з  главою  31-Г  Цивільного  процесуального кодексу
України ( 1501-06 ) (1501-06)
         здійснюється в суді загальної юрисдикції.
 
Колегія суддів,  приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи   в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права   при   винесенні   оспорюваного  судового  акту,  знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
 
Господарськими судами встановлено, що 04.07.01 нотаріусом Н-ського
міського  нотаріального  округу  вчинений  виконавчий напис,  яким
запропоновано для задоволення вимог заставоутримувача  ПзІК  "ХХХ"
за  договором  №  73/02-5  від 06.06.99 та додатковою угодою №1 до
договору від 16.05.01 у розмірі 997176 грн.  продати  з  публічних
торгів домоволодіння,  № 99 розташованого по пр. Л-на в м. Н-ську,
що знаходиться під заставою за договором від 17.05.01.
 
На підставі даного виконавчого напису постановою ВДВС Н-ського МУЮ
від   11.07.01   відкрито  виконавче  провадження  №4283/2002  про
стягнення з концерну "YYY" на користь ПзІК "XXX"  998876,03  грн.,
що   постановою   від  06.06.02  Н-ського  МУЮ  було  об'єднано  з
виконавчим провадженням №7736/2002 з примусового виконання  наказу
№2-17/3079,  виданого  18.05.02  господарським  судом АР Крим,  пр
стягнення з концерну "YYY" на користь ПзІК "XXX" 171728,86 грн.  в
одне зведене провадження під №4283/2002 р.
 
У відповідності   зі   ст.   49   Закону  України  "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        ,  якщо в ВДВС відкрито  кілька  виконавчих
проваджень  відносно  того  самого  боржника,  вони  поєднуються в
зведене виконавче провадження і  на  майно  боржника  накладається
арешт  у  межах  загальної  суми стягнення,  виконавчого збору.  У
матеріалах справи відсутні дані про скасування постанови ВДВС  про
об'єднання виконавчих проваджень.
 
Севастопольським апеляційним   судом   встановлено,  що  заявником
оскаржуються дії та  бездіяльність  ВДВС  з  виконання  не  тільки
виконавчого    напису   нотаріуса,   але   і   виконання   рішення
господарського суду АР Крим від 07.05.02 у справі №2-17/3079, тому
колегія  суддів  вважає,  що  суд апеляційної інстанції правомірно
дійшов  висновку  про  те,  що  справа  за  скаргою  на   дії   чи
бездіяльність ВДВС підвідомча господарському суду.
 
Відповідно зі ст.  1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
           юридичні   особи   мають   право   звертатися   до
господарського   суду  відповідно  до  встановленої  підвідомчості
господарських справ за захистом  своїх  порушених  чи  оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
 
Статтею 2   Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що господарський суд порушує  справи  за
позовними  заявами  підприємств та організації,  що звертаються до
господарського суду за захистом  своїх  порушених  чи  оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
 
У відповідності зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  скарги  на  дії  чи  бездіяльність  органів
Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов
господарських судів розглядаються господарським судом.
 
05.0602 ВДВС Н-ського МУЮ та Спеціалізоване державне  підприємство
"QQQ"  Міністерства  юстиції  України  в особі директора Кримської
філії СГП "QQQ" уклали договір №010755 від  05.06.02  про  надання
послуг  з  реалізації  арештованого  нерухомого майна на публічних
торгах.
 
За  умовами  даного  договору СДП і "QQQ" зобов'язується здійснити
продаж на  публічних  торгах належної концерну "YYY" 98/100 частки
домоволодіння,  розташованого в м. Н-ську по пр. Л-на, 99 - готель
"SSS" і гараж вартістю 3100000 грн.
 
Відповідно до  п.3.2 "Тимчасового положення про порядок проведення
публічних   торгів  з реалізації  арештованого  нерухомого  майна"
( z0745-99 ) (z0745-99)
         СДП "QQQ" за заявкою державного виконавця організовує
і проводить публічні торги, в якій вказується мінімальна початкова
ціна майна, що виставляється на торги.
 
Судом апеляційної інстанції встановлено, що призначені на 21.06.02
публічні торги з реалізації 98/100 частки домоволодіння  №  99  по
пр.  Л-на в м. Н-ську за стартовою ціною 310000 грн., зазначеної в
заявці державного виконавця ВДВС Н-ського МУЮ,  не відбулися через
відсутність  заявок на участь у публічних торгах,  у зв'язку з чим
тимчасово  виконуючим  обов'язки   директора   філії   СДП   "QQQ"
начальнику  ВДВС Н-ського МУЮ був спрямований лист за вих.№952 від
21.06.02 з  проханням  вирішити  питання  про  уцінку  майна,  яке
реалізується  на повторних торгах,  у зв'язку з відсутністю заявок
на участь у публічних  торгах  за  стартовою  ціною  реалізованого
майна   310000   грн.,  що  відповідає  вимогам  п.4.7,  4.8,  3.2
"Тимчасового положення про порядок проведення публічних  торгів  з
реалізації  арештованого  нерухомого  майна"  ( z0745-99  ) (z0745-99)
        ,  які
передбачають той же  порядок  підготовки  і  проведення  повторних
торгів,  тобто  встановлення  стартової  ціни  нижче,  ніж була на
перших торгах.  Повторні публічні торги,  призначені  на  22.07.02
були  перенесені на 26.08.02 у зв'язку з помилкою в інформаційному
повідомленні.
 
Призначені на 26.08.02 торги знову не відбулися через  відсутність
заявок на  участь  у  публічних  торгах  за тією ж стартовою ціною
310000 грн., що була зазначена на перших торгах, оскільки 01.07.02
ВДВС  Н-ського  МУЮ  на  адресу Кримської філії СДП "QQQ" направив
листа про недоцільність уцінки реалізованого на  публічних  торгах
майна,  враховуючи, що у ВДВС на примусовому виконанні знаходиться
велика кількість виконавчих документів про  стягнення  з  концерну
"YYY" і зменшення ціни утруднить задоволення всіх вимог стягувача.
 
Апеляційна інстанція також встановила,  неправомірність дій ВДВС і
в частині зняття з реалізації на публічних  торгах  98/100  частки
домоволодіння  №  99  по  пр.  Л-на в м.  Н-ську,  про що 28.08.02
державним виконавцем був складений акт і  його  ж  постановою  від
12.09.02  дане  майно  було передано ТОВ "ZZZ" у рахунок погашення
боргу в сумі 3030000 грн.  з концерну  "YYY".  Даними  діями  ВДВС
Н-ського МУЮ порушив вимоги ст.ст.  7,  44,  52, 61 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         і ст.  ст.  19,  20  Закону
України     "Про    заставу"    ( 2654-12    ) (2654-12)
            що    надають
стягувачу-заставоутримувачу   переважне   право    перед    іншими
стягувачами на звернення стягнення на майно боржника.
 
Відповідно до   абз.   3   ст.61  Закону  України  "Про  виконавче
провадження"  ( 606-14  ) (606-14)
           майно,   не   реалізоване   торговими
організаціями протягом двомісячного терміну, підлягає переоцінці і
лише у випадку нереалізації переоціненого майна  протягом  місяця,
стягувачу  пропонується  вирішити  питання  про залишення за собою
нереалізованого майна.
 
В порушення ст. 61 вищевказаного Закону ( 606-14 ) (606-14)
         майно державним
виконав-цем  не  переоцінено,  торги  за новою ціною не проведені.
Дана обставина підтверджується листом СДП "QQQ" №952 від 21.06.02,
відповідно  до  якого  начальнику ВДВС було запропоновано вирішити
питання про уцінку майна через публічні торги, які не відбулися.
 
Севастопольським апеляційним     господарським     судом     також
встановлено,   що   господарський   суд  АР  Крим,  відмовляючи  в
задоволенні  скарги  на  дії  та   бездіяльність   ВДВС,   рішення
державного  виконавця,  що  розглядаються  за загальними правилами
провадження у справах про визнання недійсними актів ненормативного
характеру,   необґрунтовано  послався  на  перебіг  10-ти  денного
терміну  для  подачі  скарги,   оскільки   з   матеріалів   справи
вбачається,  що  державний  виконавець ВДВС Н-ського МУЮ повідомив
стягувача ПзІК "XXX" телеграмою від 06.09.02 про  зняття  майна  з
реалізації,  а  також  було  запропоновано  йому залишити за собою
нереалізоване на публічних торгах майно,  скарга до господарського
суду   була  спрямована  10.09.02,  про  що  свідчить  календарний
штемпель на конверті.
 
Зважаючи на викладене,  колегія суддів вважає, що Севастопольським
апеляційним  господарським  судом  дана  правильна юридична оцінка
обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
 
Постанову від      22.01.04     Севастопольського     апеляційного
господарського суду зі справи № 2-17/12088-02 залишити без змін.
 
Головуючий В.С. Божок
Судді      М.І. Хандурін
           М.М. Черкащенко