ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2004 Справа N 1/464-15/290
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного відкритого акціонерного товариства "ВП" на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2003
року у справі № 1/464-15/290 за позовом відкритого акціонерного
товариства "Селянський комерційний банк "Д" до державного
відкритого акціонерного товариства "ВП" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Селянський
комерційний банк "Д" звернулось до господарського суду Львівської
області з позовом до державного відкритого акціонерного товариства
"ВП" про стягнення заборгованості в сумі 551432,44 грн.,
посилаючись на порушення відповідачем умов кредитних договорів
№ 13950/3 від 6 вересня 2001 року, № 13950/2 від 3 вересня 2001
року, № 13950/1 від 21 березня 2001 року та чинного законодавства
щодо сплати банку відсотків за фактичне користування кредитними
коштами з 21 травня 2002 року по 19 травня 2003 року.
Рішенням господарського суду Львівської області від 7 жовтня 2003
року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2003 року, позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача борг по сплаті
відсотків в сумі 551432,44 грн. та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані
судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення,
посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, згідно кредитних договорів № 13950/3 від 6
вересня 2001 року, № 13950/2 від 3 вересня 2001 року, № 13950/1
від 21 березня 2001 року позивач надав відповідачу кредити, а
відповідач у встановлені договорами строки не виконав своїх
зобов'язань перед банком щодо повернення суми кредиту та сплати
відсотків за користування кредитними коштами.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що рішенням
господарського суду Львівської області від 4 червня 2002 року у
справі № 1/295-32/148 позов відкритого акціонерного товариства
"Селянський комерційний банк "Д" про примусове стягнення з
позичальника суми кредитів, відсотків та штрафних санкцій за
порушення умов кредитних договорів у вигляді пені задоволено.
Проте, суму основного боргу відповідачем повернуто поетапно, що
свідчить про фактичне користування кредитними коштами і після
винесення рішення у справі № 1/295-32/148 та обов'язок відповідача
сплатити за це певні відсотки.
Висновок місцевого та апеляційного судів про підставність позовних
вимог є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам
та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і
процесуального права, а доводи касаційної скарги його не
спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення
місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції
не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства
"ВП" залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Львівської області від 7 жовтня 2003 року та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 23 грудня 2003 року у справі
№ 1/464-15/290 без змін.