ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 7/141-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянув касаційну Державної податкової інспекції у м.
скаргу Ужгороді Закарпатської області
на постанову від 05.11.2003
Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 7/141-03
господарського суду Закарпатської області
за позовом відкритого акціонерного товариства
"УЗ", м. Ужгород
до Державної податкової інспекції у м.
Ужгороді Закарпатської області
про зобов'язання у списанні податкового боргу на суму 16 411,31
грн.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.08.2003
позов задоволено.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді у 10-
денній термін здійснити списання податкової заборгованості по пені
за несвоєчасну сплату ПДВ стосовно ВАТ "УЗ" на загальну суму
16411,31 грн., про що внести відповідні зміни в особову картку
платника податку.
В частині позовних вимог про визнання недійсною відмови ДПІ у м.
Ужгороді провести списання пені по ПДВ провадження у справі
припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.11.2003 рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Ужгороді
просить постанову апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду скасувати та постановити нове рішення яким в
позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування п. п
18.1.1, 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Судовими інстанціями встановлено, що 29.06.1999 Державною
податковою інспекцією у м. Ужгороді прийнято рішення № 23-
1/100-706 про застосування та стягнення фінансових санкцій за
порушення податкового законодавства яким позивачу донараховано
податок на додану вартість в сумі 21666,88 грн. На суму
донарахованого податку за період з 15.10.1996 по 24.04.2000
нарахована пеня в розмірі 16411,31 грн., яка обліковується в
особовій картці платника податку.
Згідно п. п 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню з платників
податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на
податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього
пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, судові
інстанції прийшли до правильного висновку, що списання пені,
нарахованої на податковий борг, який сплачено на час звернення з
вимогою про списання пені, відповідає вимогам п. п. 18.1.3 та
18.1.1 п. 18.1 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000.
Право на списання пені не ставиться в залежність від інших умов,
крім умови щодо строку її нарахування та умови її несплати станом
на 21.02.2001 року.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову від
05.11.2003 Львівського апеляційного господарського суду та рішення
від 07.08.2003 господарського суду Закарпатської області у справі
№ 7/141-03 без змін.