ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 Справа N 13/146
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Комунального підприємства "В", м.
судовому засіданні Запоріжжя
касаційну скаргу
на ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 23.04.2004
р.
у справі № 13/146
господарського суду Запорізької обл.
за позовом Комунального підприємства "В", м.
Запоріжжя
до Жовтневої районної адміністрації,
м. Запоріжжя
третя особі, що не заявила Запорізьке обласне відділення Фонду
самостійних вимог на соціального захисту інвалідів
предмет спору на стороні
відповідача
про визнання недійсним акту
ненормативного характеру -
розпорядження голови Жовтневої
районної адміністрації № 720 від
21.05.2001 р.
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2004 р.
у справі № 13/146 відмовлено в позові КП "В" про визнання
недійсним акту ненормативного характеру - розпорядження голови
Жовтневої районної адміністрації № 720 від 21.05.2001 р.
Не погоджуючись з рішенням суду, КП "В" подало апеляційну скаргу
разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального
строку на її подання у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення
надійшло позивачу лише 17.03.2004.
23.04.2004 Запорізьким апеляційним господарським судом по справі
№ 13/146 від 23.04.2004 винесена ухвала про відмову в задоволенні
клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку та
про повернення апеляційної скарги КП "В" без розгляду.
Відмовляючи заявнику в задоволенні клопотання суд посилається на
те, що строк подачі апеляційної скарги був пропущений заявником
без поважних причин. А посилання заявника про те, що судом йому
було пізно направлено рішення, не були прийняті судом до уваги,
тому що рішення було направлено на адресу позивача в передбачений
Господарським процесуальним кодексом України.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Комунальне підприємство "В",
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою від 28.05.2004 № 12035, в якій просить ухвалу Запорізького
апеляційного господарського суду від 23.04.2004 скасувати та
передати справу № 13/146 до Запорізького апеляційного
господарського суду для розгляду по суті.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на
неправильне застосування судом процесуального права, зокрема п. 4
ст. 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
та роз'яснення Президіума Вищого господарського суду України
№ 04-5/366 від 28.03.2002 р.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з
моменту прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
випадку, коли в судовому засіданні була оголошена лише вступна та
резолютивна частина рішення - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення було підписано
12.03.04., надійшло на адресу позивача 17.03.04. Згідно зі ст. 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, для
подання апеляційної скарги передбачений 10-денний строк. Початок
десятиденного строку, передбаченого статті 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, слід обчислювати з
наступного дня після прогнозованого (тобто з урахуванням пробігу
пошти) отримання усіма особами, зазначеними у цій нормі, рішення
суду першої інстанції. Тому з огляду на вищезазначене, останнім
днем подачі апеляційної скарги слід було вважати не 22.03.04, а
27.03.04.
Адже якщо зайняти таку позицію, як зайняв суд (що строк для
подання апеляційної скарги закінчується 22.03.2004), то виходить,
що робочими днями, протягом яких могла вестись робота по
підготовці апеляційної скарги позивачем були лише 18.03.04 та
19.03.04, а 20, 21 березня припадали на вихідні дні. Тому
посилання заявника на те, що за такий короткий час - 2 дні, він не
встиг написати апеляційну скаргу та зібрати необхідні додатки до
неї, мають право на існування.
Відповідно до ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, сторони
мають право на судовий захист своїх інтересів.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну
частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і
свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній
судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні
гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і
забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою
правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується
також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод
( 995_004 ) (995_004)
.
З метою дотримання конституційних прав особи, судам слід було б
забезпечити стороні можливість оскарження тих судових актів, які
вона (сторона) вважає незаконними.
Крім того, апеляційним судом, відповідно до ухвали від 23.04.2004,
була розглянута апеляційна скарга (а не матеріали апеляційної
скарги), що у відповідності зі ст. 99 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, має робитися за участі
сторін. Отже можна зробити висновок, що скарга була розглянута
апеляційним судом за відсутності сторін, які не були повідомлені
про час та місце засідання суду, що є порушенням основних засад
судочинства.
У відповідності з п. 2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у випадку, якщо справу
розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не
повідомленої належним чином про час і місце засідання суду,
судовий акт у будь-якому випадку підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "В" від 28.05.2004
№ 12035 задовольнити.
2. Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
23.04.2004 р у справі № 13/146 - скасувати.
3. Справу № 13/146 направити до Запорізького апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.