ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 33/34
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників :
позивача
відповідачів
розглянувши у ВАТ по газопостачанню та
відкритому засіданні газифікації
касаційну скаргу "К"
на рішення від 2 квітня 2003 року
господарського
суду Дніпропетровської області
та постанову від 17 лютого 2004 року
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі за позовом ДК "ГУ" НАК "Н" України
до ВАТ по газопостачанню та
газифікації
"К"
про стягнення 3234448,17 гривень,
в с т а н о в и в:
В лютому 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення
3234448,17 грн., посилаючись на те, що останній не виконує умов
договору по оплаті за поставлений природний газ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 2
квітня 2003 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17 лютого 2004 року рішення господарського суду змінено в частині
стягнення пені в сумі 210448,86 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників стонін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом, при прийнятті оскаржуваних судових рішень,
норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2000 року між дочірньою
компанією "Торговий дім" "ГУ" та ВАТ "КС" було укладено договір на
постачання природного газу № 10/16-457, предметом якого є поставка
природного газу власного видобутку для виробничотехнічних потреб,
а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах
даного договору.
Відповідно до умов договору дочірня компанія "Торговий дім "ГУ"
виконала взяті на себе зобов'язання та протягом січня-грудні 2000
року поставила відповідачу 8762910 куб.м. природного газу за
загальну суму 2904904,34 грн., що підтверджується щомісячними
актами передачі-приймання природного газу.
Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав і станом на
17.03.2003 року заборгованість по розрахункам становить 2904904,34
грн.
Згідно ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до
вказівок закону, договору.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускається, за винятком випадків,
передбачених законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що господарський суд, з яким
погодилась апеляційна інстанція, правильно прийшов до висновку про
обгрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення
заборгованості в сумі 2904904,32 грн.
Обгрунтованими є також висновки господарських судів в частині
стягнення інфляційних збитків в сумі 117939,11 грн.
Оскільки при розрахунку пені господарським судом було допущено
помилку, то апеляційна інстанція правильно зменшила розмір її
стягнення до 210442,86 грн.
За таких обставин суд вважає, що постанова апеляційної інстанції
відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому її необхідно
залишити без змін.
Доводи відповідача викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи
та не відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17 лютого 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.