ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 43/293пд
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
за участю представника відповідача А.А.А. (дов. від 01.10.03),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства "XXX"
на рішення від 15 грудня 2003 року господарського
суду Донецької області
у справі № 43/293пд
за позовом приватного підприємства "XXX"
до комунального підприємства "YYY"
про спонукання виконати дії
та за зустрічним
позовом комунального підприємства "YYY"
до приватного підприємства "XXX"
про стягнення 9 052 грн. 33 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15 грудня 2003 року господарського суду Донецької
області (суддя І.Зубченко) провадження за первісним позовом
припинено; зустрічний позов задоволено та стягнуто з приватного
підприємства "XXX" на користь комунального підприємства "YYY"
8 728 грн. 41 коп. заборгованості за надані послуги
водопостачання; 162 грн. 77 коп. пені; 80 грн. 10 коп. індексу
інфляції; 81 грн. 5 коп. річних; 90 грн. 52 коп. витрат по сплаті
державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Приватне підприємство "XXX" вважає, що рішення підлягає скасуванню
з огляду на неправильне застосування господарським судом статті
161, 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а також
статей 4, 32, 33, 43, 80, 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та просить ухвалити нове рішення, яким позов
задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.
Комунальне підприємство "YYY" просить оскаржувану постанову
залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин
справи та їх правову оцінку, Вищий господарський суд України
дійшов висновку про відповідність ухваленого в справі рішення
вимогам закону з огляду на таке.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про
зобов'язання відповідача виконати пункт 2.2. договору від 30
листопада 1998 року № 2922 та виставити рахунки на оплату
відповідно до обсягів фактичного надання послуг водопостачання та
водовідведення. В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні
вимоги, а саме: визнати акти за № 2922 від 16 травня, 13 червня,
11 липня, 11 серпня, 27 вересня, 28 жовтня, 24 листопада, 19
грудня 2002 року, а також від 20 січня, 18 лютого, 27 березня, 29
квітня, 30 травня і 26 червня 2003 року недійсними; а також
визнати недійсними рахунки за № 2922 від 31 травня, 21 червня, 18
липня, 30 вересня, 29 жовтня, 27 листопада, 26 грудня 2002 року, а
також 23 січня, 28 лютого, 31 березня, 30 квітня, 30 травня 2003
та зобов'язати виробниче управління водопровідно-каналізаційного
господарства виконувати пункт 2.2. договору від 30 листопада 1998
року № 2922 "На відпуск питної води та прийом
господарсько-побутових та виробничих стічних вод у систему міської
каналізації на 1998 рік" (далі скорочено - Договір).
Відповідач, у свою чергу, звернувся до суду з зустрічним позовом
про стягнення з позивача 9 053 грн. 33 коп. суми боргу та штрафних
санкцій за невиконання договірних зобов'язань щодо повної та
своєчасної оплати наданих послуг водопостачання.
Як встановлено місцевим господарським судом, між сторонами
укладений Договір, відповідно до умов якого відповідач
зобов'язався надавати послуги водопостачання та водовідведення, а
позивач здійснювати оплату за надані послуги. На території
приватного підприємства "XXX" встановлений лічильник води
крильчатий ЕТК - 1, 5 (ДУ-15мм) № 97724945, контроль метричних
характеристик якого був здійснений у січні 1998 року та у січні
2000 року і прийнятий в експлуатацію у березні 2000 року.
Декретом Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року № 30-93
"Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та
відповідальність за їх порушення" ( 30-93 ) (30-93)
(в редакції, чинній на
час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що державний
нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, станом засобів
вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції
здійснює Державний комітет України по стандартизації, метрології
та сертифікації і його територіальні органи, а також інші
спеціально уповноважені на те органи.
Номенклатурним переліком робочих засобів вимірювальної техніки, що
підлягає перевірці відповідно до статті 20 Закону України "Про
метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) (113/98-ВР)
, затвердженим
26 липня 1999 року Донецьким держаним центром стандартизації,
метрології та сертифікації, періодичність обов'язкових державних
перевірок лічильників води становить один раз у два роки.
Зазначений термін кореспондуються з даними Показчика за 2002 рік
Держспоживстандарту України "Засоби вимірюваної техніки, занесені
до Державного реєстру України", який містить офіційну інформацію
щодо засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в
Україні, відповідно до якого міжперевірочний інтервал такого типу
лічильників води, які застосовуються для комерційного обліку води
в комунально-побутові сфері, становить не більше двох років.
З огляду на такі вимоги державного органу нагляду, комунальне
підприємство "YYY" 14 березня 2002 року видало припис і 19 березня
2002 року повторний припис про заміну водоміру на перевірений, які
приватне підприємство не виконало.
За таких обставин колегія суддів вважає правомірним застосування
місцевим господарським судом до спірних правовідносин Правил
користування системами комунального водопостачання водовідведення
в містах і селищах України ( z0165-94 ) (z0165-94)
, затверджених наказом від
1 липня 1994 року № 65 Державного Комітету України по
житлово-комунальному господарству (далі скорочено - Правила).
Відповідно до пункту 4.1. Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
абоненти, які
приєднані чи бажають приєднатися до системи комунального
водопостачання та водовідведення зобов'язані мати необхідні засоби
обліку для розрахунків з Водоканалом за надану воду та прийняті
стічні води. Пунктом 4.2. Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
встановлено, що
абонент повинен придбати й встановити водолічильник, який буде
перебувати у нього на балансі й обслуговуванні і у разі відмови
абонента виконувати рекомендації водоканалу, що направлені на
поліпшення якісного обліку води, водокористування вважається без
обліковим. Згідно з пунктом 4.12. Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
у разі
відсутності або розміщення абонентом водомірних пристроїв з
порушенням діючих Правил технічної експлуатації систем
водопостачання та водовідведення населених пунктів ( z0231-95 ) (z0231-95)
,
БНіП 2.04.01-85, паспорта водолічильника, цих Правил та умов
встановлення водолічильників водопостачання абонента вважається
безобліковим і витрата води визначається за пунктом 9.6. Правил
( z0165-94 ) (z0165-94)
. Також, пунктом 10.2. Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
встановлено, що при неможливості знімання показань водолічильників
Водоканалом з вини абонента, представник Водоканалу складає акт, і
витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
з дня виписування останнього рахунку до дня усунення вказаних
порушень.
Застосування до позивача такого методу обліку витрат води призвело
до його заборгованості перед комунальним підприємством станом на 1
липня 2003 року в розмірі 8 728 грн. 41 коп.
Виходячи з того, що позивач свої зобов'язання належним чином не
виконав, місцевим судом вірно застосовано статтю 161 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися
належним чином і у встановлений строк.
Також правомірними є висновки місцевого суду щодо стягнення пені,
індексу інфляції, а також відсотків річних згідно статті 214
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка передбачає
відповідальність за невиконання грошових зобов'язань.
Колегія суддів також вважає правомірним висновок місцевого
господарського суду про припинення провадження у справі за
первісним позовом на підставі пункту 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки оспорювані
акти не є такими в розумінні статті 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і спори про визнання
недійсними актів знімання показань водолічильника абонента,
складених персоналом відповідача на підставі пункту 10 Правил
( z0165-94 ) (z0165-94)
, так само спори про визнання недійсними рахунків на
сплату грошових коштів за користування водою, господарським судам
не підвідомчі.
Решта доводів скарги не ґрунтуються на матеріалах справи та
зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань
про надання переваги доказів відповідача над іншими, тобто
здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки
доказів, що суперечить вимогам ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Враховуючи викладене та керуючись статей 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 15 грудня 2003 року господарського суду Донецької
області у справі № 43/293пд залишити без змін, а касаційну скаргу
приватного підприємства "XXX" без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій