ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.04.2004                                    Справа N 41/512
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
 
головуючого судді   Овечкіна В.Е.,
суддів              Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
 
розглянув
касаційну скаргу    АКБ “Правекс-Банк”, м. Київ
на постанову        від 17.12.03 Київського апеляційного
                    господарського суду
у справі            № 41/512 господарського суду м. Києва
за позовом          АКБ “Правекс-Банк”, м. Київ
до                  Київської міської ради
 
про   визнання частково недійсними п.п. 1.1,1.6, 1.6.1
 
За участю представників:
 
позивача:  Хонда М.П. , Кузнецов А.В., Борисов  Д.В.,  довір.  у
справі
відповідача: Самусенко К.С., довір. у справі
 
В  серпні  2003  року  позивач звернувся до господарського  суду
м.  Києва  з  позовною  заявою про визнання недійсними  положень
п.п.  1.1,1.6,1.6.1 Нормативів для визначення  розмірів  пайової
участі   (внесків)   інвесторів   (забудовників)   у   створенні
соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва  та
порядку  залучення  і  використання пайових коштів  затверджених
Рішенням  Київської  міської Ради віл 27.02.03  №  271/431  “Про
пайову  участь  (внески) інвесторів (забудовників)  у  створенні
соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”  в
частині  встановлення  обв’язку по  сплаті  пайового  внеску  на
створення  соціальної  та інженерно-транспортної  інфраструктури
м. Києва у випадку зміни функціонального призначення об’єктів  у
частині   поширення  дії  зазначених  актів   на   об’єкти   при
переведенні з житлового фонду в не житловий, посилаючись на  те,
що вони суперечать чинному законодавству.
 
Рішенням  господарського  суду м.  Києва  у  задоволенні  позову
відмовлено (суддя О.Пилипенко).
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
17.12.03 рішення господарського суду м. Києва залишено без  змін
(колегія    суддів   у   складі:   С.Алданової   –   головуючої,
С.Сотникової, С.Дикунської).
 
Позивач  звернувся з касаційною скаргою, в якій просить прийняті
судові рішення скасувати як таки, що ухвалені з порушенням  норм
процесуального та неправильним застосуванням норм  матеріального
права, просить прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
 
Ознайомившись  з  матеріалами та обставинами справи  на  предмет
надання  їм попередніми судовими інстанціями належної  юридичної
оцінки   та  повноти  встановлення  обставин,  дотримання   норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів
дійшла  висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з
наступних підстав.
 
Предметом  судового  розгляду є вимоги про  визнання  недійсними
нормативів  для  визначення розмірів  пайової  участі  (внесків)
інвесторів    (забудовників)   у   створенні    соціальної    та
інженерно-транспортної   інфраструктури   м.   Києав,    Порядку
залучення  і  використання пайових коштів  (внесків)  інвесторів
(забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної
інфраструктури  м.  Києва,  залучення пайових  коштів  (внесків)
інвесторів   (забудовників),  затверджених  рішенням   Київської
міської ради ІV сесії ХХІV скликання від 27.02.03 № 271/431 “Про
пайову  участь  (внески) інвесторів (забудовників)  у  створенні
соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”  у
частині  поширення  дії цих актів на об’єкти при  переведенні  з
житлового фонду в не житловий.
 
Господарський  суд  має право визнати акт державного  чи  іншого
органу  недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства  або визначений законом компетенції  органу,  який
видав  цей  акт. Обов’язковою умовою визнання акту  недійсним  є
також   порушення   у  зв’язку  з  цього  прийняттям   прав   та
охоронюваних законом інтересів підприємства - позивача у справі.
 
Апеляційним  судом  правильно зазначено, що  виконавчим  органом
Київської  міської ради є Київська міська державна адміністрація
відповідно  до  п.  2  розділу VІІ Закону України  “Про  столицю
України місто-герой Київ” ( 401-14 ) (401-14)
        .
 
Згідно ст.ст. 10,25 Закону України “Про місцеве самоврядування в
Україні”  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         Київська міська Рада є органом місцевого
самоврядування, який представляє територіальну громаду м.  Києва
і  здійснює  від імені та в її інтересах функції і  повноваження
місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та
іншими законами.
 
Відповідно  до ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Житлового кодексу  України
( 5464-10 ) (5464-10)
         у виняткових випадках переведення житлових будинків
і житлових приміщень у не житлові може здійснюватися за рішенням
виконавчого комітету міської Ради.
 
Вирішення питання про зміну функціонального призначення об’єктів
(переведення  житлових  будинків  і  житлових  приміщень  у   не
житлові) в м. Києві відноситься до компетенції Київської міської
адміністрації.  Окрім  цього, рішення про зміну  функціонального
призначення  будинків  (приміщень)  може  відбуватися   лише   у
виключних випадках. Київська міська державна адміністрація  лише
наділена   правом   встановлювати   умови   та   порядок   зміни
функціонального призначення нерухомих об’єктів. Про це зазначено
у  ст.ст.  7,8  “Порядку  переведення  жилих  будинків  і  жилих
приміщень  у  нежилі  у  м. Києві, затвердженому  Розпорядженням
Київської міської державної адміністрації від 01.10.02 № 1825  і
зареєстрованого   в   Київському  міському  управлінні   юстиції
08.10.02 за № 76/459.
 
Відповідно  вимогам  ст.ст.  18,27,28,30  Закону  України   “Про
місцеве  самоврядування  в  Україні”  ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
          відносини
органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами  і
організаціями,   що  не  перебувають  у  комунальній   власності
відповідних  територіальних громад, будується у  тому  числі  на
договірній  основі  в  межах закону, і  ці  органи  мають  право
залучати  на  договірних  засадах  кошти  підприємств,  установ,
організацій,   незалежно   від  форм   власності,   для   потреб
територіальних громад та не передбачає обов’язку  осіб  укладати
угоду на сплату пайового внеску.
 
Таким  чином  суди  попередніх інстанції  дійшли  обґрунтованого
висновку,  що  “Порядок  переведення  жилих  будинків  і   жилих
приміщень  у  нежилі у м. Києві” не встановлює  сплати  пайового
внеску  при зміні функціонального призначення житлових приміщень
на не житлові здійснюється. Це відбувається на підставі договору
за згодою сторін.
 
Відповідно  до  п.п.  2,5  ст. 22 Закону  України  “Про  столицю
України  місто-герой Київ” ( 401-14 ) (401-14)
         Київська міська  Рада  має
право  встановлювати порядок утримання та експлуатації об’єктів,
розташованих у місті та прилеглої до них території, та  залучати
кошти  інвесторів  (Забудовників) в  порядку  пайової  участі  у
створенні  соціальної  та інженерно-транспортної  інфраструктури
м. Києва за нормативами, затвердженими Київською міською Радою у
межах наданих їй повноважень.
 
Попередні судові інстанції при винесенні оскаржуваних рішення та
постанови  правомірно керувалися вимогами зазначеного Закону  та
“Генеральним планом розвитку міста Києва до 2002 року та  дійшли
висновку,  що дія Нормативів поширюється на випадки  переведення
жилих  приміщень  у нежилі згідно з “Порядком переведення  жилих
будинків  і  жилих  приміщень  у  нежилі  у  м.  Києві”,   затв.
Розпорядженням  Київської  міської державної  адміністрації  від
01.10.02 № 1825 зареєстрованого в Київському міському управлінні
юстиції  08.10.02 за № 76/459, який встановлює оплатний характер
такого  переведення.  Нормативи  визначають  лише  розмір  такої
плати.
 
Окрім   цього,  судами  попередніх  інстанцій  встановлено,   що
порушення  прав  та  охоронюваних законом інтересів  позивача  у
зв’язку  з  прийняттям відповідачем оскаржуваного  акту  ним  не
доведено.
 
Враховуючі межі касаційної інстанції щодо встановлення фактичних
обставин  справи, колегія суддів дійшла висновку, що попередніми
судовими інстанціями вірно застосовані норми матеріального права
та  підстав  для  скасування прийнятих рішення та  постанови  не
вбачається.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк”
залишити  без  задоволення,  постанову  Київського  апеляційного
господарського   суду   від   17.12.03   у   справі   №   41/512
господарського суду м. Києва – без змін.