ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 36/395
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "ХХХ"
на постанову від 15.12.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 36/395
за позовом ТОВ "YYY"
до ТОВ "XXX"
про стягнення 7500 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 22.03.2004)
відповідача Б.Б.Б. (директор), В.В.В. (дов. від 31.03.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
За уточненими позовними вимогами позивач просить визнати недійсним
на підставі ст. 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договір № 379 від
14.11.2002, укладений між сторонами у справі та повернути все
отримане за договором: суму попередньої оплати у розмірі 7500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за умовами договору
відповідач взяв на себе зобов'язання реалізації комерційного
проекту та залучення фінансових ресурсів за заявою позивача.
Листом № X5 від 14.11.2002 відповідач повідомив позивача про те,
що він є представником інтересів англійської фінансової компанії
"QQQ" та зазначив російську особу для проведення переговорів -
фінансового менеджера Д.Д.Д..
У зв'язку з відсутністю контакту з фінансовим менеджером
англійської компанії Д.Д.Д., на запит від 20.01.2003 позивача до
Київської торгово-промислової палати знайти дійсну адресу та
телефон наданої відповідачем фінансової англійської компанії "QQQ"
у Великобританії, 24.03.2003 листом № X9 позивачем отримана
відповідь від Київської ТПП наступного змісту: "реєстраційний
номер XXX4 належить компанії "QQQ", що була ліквідована у липні
2002 року". А тому договір укладений під впливом обману позивача,
що є підставою для визнання його недійсним та повернення
попередньо оплаченої суми 7500 грн. за договором.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.11.2003 (суддя Т.
Трофименко) позовні вимоги задоволені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.12.2003 (колегія суддів: В. Зеленін, Н. Коршун, В. Корсак)
рішення у справі залишене без зміни.
Рішення та постанова суду мотивовані тим, що укладений між
сторонами договір є договором фінансового інжинірингу, які
укладаються за наявності у сторони, які надаються відповідні
послуги, поважних підстав вважати, що інша сторона спроможна
організувати фінансування проекту. За відсутності з боку
відповідача підтверджень факту здійснення представництва інтересів
компанії "QQQ" договір між сторонами не був би укладений.
Враховуючи надану відповідачем листом інформацію про його
представництво інтересів компанії, позивач погодився на підписання
оспорюваного договору. Отже, відповідач умисно ввів в оману
учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають
дійсності, а тому вимога про визнання угоди недійсною на підставі
ст. 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
судом задоволена, а одержана
відповідачем за угодою попередня сплата підлягає поверненню
позивачу.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції
при вирішенні спору норм права.
Зокрема, настання подій, з якими суд пов'язує введення в оману
позивача, вже після підписання договору та відсутність у діях
відповідача умислу унеможливлює визнання договору таким, що
укладений внаслідок обману.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Пунктом 1.1 оспорюваного договору зазначено: " Сторона 1" (якою є
позивач) заявляє "Стороні 2" (якою є відповідач) як підприємству
фінансового менеджменту та інжинірингу, про серйозність намірів
реалізувати свій комерційний проект, згідно з заявкою і
необхідності залучення фінансових ресурсів. Тобто, позивач,
укладаючи договір, сприймає відповідача як сторону, що спроможна
організувати фінансування проекту. Як на підставу такого
сприйняття позивач посилається на адресований йому відповідачем
лист від 14.11.2002 про представництво ним інтересів англійської
фінансової компанії "QQQ" в Україні. Посилання відповідача на те,
що лист надісланий позивачу на виконання умов договору, відхилене
судом правомірно, оскільки інші докази про сприйняття відповідача
як особи фінансового інжинірингу ним не надані.
Зважаючи, що компанія "QQQ" у реєстрі британських компаній не
значиться, не виявлена і в юрисдикції острову Мен (лист
Комерційного відділу Посольства Великобританії від XX.XX.2002), а
лист про представництво відповідачем цієї компанії став підставою
для укладення оспорюваного договору, умисел відповідача на
укладення договору шляхом обману, судовими інстанціями при
вирішення спору доведений.
Виходячи з наведеного, підстав для зміни або скасування
оскаржуваної постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
Постанову від 15.12.2003 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 36/395 залишити без зміни.
Головуючий Є.Борденюк
Судді М.Остапенко
В.Харченко