ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.04.2004                                    Справа N 35/600
 
Вищий господарський суд України у складі колегії
 
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірньої компанії "ГУ”
НАК “НГ”
 
на рішення господарського суду м.  Києва від 19.01.2004
 
у справі № 35/600
 
за позовом Відкритого акціонерного товариства по
 
газопостачанню та газифікації “Ж”
 
до Дочірньої компанії “ГУ” НАК “НГ”
 
про   стягнення 4 317 834,65 грн.
 
Рішенням  господарського суду м.  Києва  від  19.01.2004  р.  по
справі  № 35/600 позов про стягнення 4317834,65 грн. задоволено:
стягнуто  з  ДК  “ГУ”  Національної  акціонерної  компанії  “НГ”
4317834,65  грн.  основного  боргу, 1700грн.  витрат  по  сплаті
державного   мита,   118грн.  витрат  на   інформаційно-технічне
забезпечення     судового    процесу.     Рішення     мотивовано
обґрунтованістю позовних вимог.
 
Відповідач у справі - ДК “ГУ” Національної акціонерної  компанії
“НГ”,  не погоджуючись із рішенням господарського суду м.  Києва
по справі, подав до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу,  в  якій  просить рішення місцевого суду  скасувати,  як
таке, що прийняте при неправильному застосуванні норм права.
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду України,  дослідивши
матеріали  справи та заслухавши представників сторін, встановила
наступне:
 
ВАТ  по  газопостачанню та газифікації “Ж” звернулось з  позовом
про  стягнення  невідшкодованої суми по  різниці  в  тарифах  за
послуги з транспортування природного газу у 1998році.
 
Міністерство економіки України (керуючись урядовими постановами)
своїм  наказом №  121 від 31.10.1997 року “Про затвердження  цін
на  природний газ і тарифів на послуги з його транспортування на
1998   рік”   затвердило  середній  тариф   на   транспортування
природного  газу для Державної акціонерної холдингової  компанії
“У”,   яка  затверджує  своїм  наказом  диференційовані   тарифи
обласним і міським господарствам в межах середнього тарифу.
 
Для  ДАХК “У” було встановлено середній тариф по транспортуванню
природного газу в розмірі: 5,34 долара США за 1000 куб.  м.   (з
урахуванням  ПДВ).  Відповідно до  цього  ж  Наказу  №  121  від
31.10.97  р. ДАХК “У” встановлює диференційовані тарифи обласним
3 міським господарствам своїм наказом в межах середнього тарифу.
 
Згідно  з  переліком відкритих акціонерних товариств,  створених
шляхом  корпоратизації  та  приватизації  державних  підприємств
газопостачання   та  газифікації,  акції  яких  передаються   до
статутного  фонду  ДАХК  “У”, затверджений  Постановою  Кабінету
Міністрів України №  750 від 16.07.1996 року, ВАТ “Ж” входило до
переліку цих підприємств.
 
ДАХК  “У”  Наказом від 22.12.1997 р. №  75 затвердила “Тимчасові
диференційовані тарифи на послуги по транспортуванню  природного
газу  підприємствами ДАХК “У” на 1998 рік”. Для усіх  споживачів
постачання  яким  мало  здійснювати ВАТ  “Ж”,  було  встановлено
диференційований  тариф в розмірі – 8,20  доларів  США  за  1000
куб.м  (з  урахуванням ПДВ). Відповідно до вищевказаного  наказу
розрахунок  здійснюється  в  гривнях  за  курсом  НБУ  на   день
зарахування коштів на рахунок газозбутової організації.
 
Господарським  судом  при розгляді справи було  встановлено,  що
відповідно  до  “Порядку  розрахунків  за  природний   газ   для
споживачів  соціальної  сфери та його  транспортування  до  усіх
споживачів   у   1998   році”,  затвердженого   ДАХК   “У”   від
22.12.1997р., різницю між середнім тарифом (5,34 долара  США  за
1000  куб. м.) та диференційованим тарифом (8,20 доларів США  за
1000  куб.  м.)  -  за  січень-вересень  1998  року,  ДАХК   “У”
зобов'язана була відшкодувати підприємству ВАТ “Ж”.
 
Господарським  судом  також  було  встановлено,   що   внаслідок
встановлення  різниці  в тарифах на послуги  по  транспортуванню
природного газу утворилась заборгованість ДАХК “У” перед ВАТ “Ж”
у  сумі  4317834  грн.  і  що  ДАХК  “У”  свої  зобов'язання  по
відшкодуванню  різниці  в тарифах за транспортування  природного
газу споживачам у 1998 р. перед ВАТ “Ж” не виконала.
 
З  урахуванням викладеного, колегія суддів вважає,  що  місцевий
господарський суд правомірно дійшов до висновку про  задоволення
позовних вимог та стягнення суми заборгованості.
 
Стосовно твердження скаржника про не передачу прав та обов'язків
ДАХК “Т” ні ГУ “Г” ні ДК “ГУ” колегія суддів відзначає наступне:
 
Відповідно  до  Указу  Президента  України  від  21.08.1998   р.
№  902/98  “Про  ліквідацію  Державної  акціонерної  холдингової
компанії “У” ( 902/98 ) (902/98)
         та Постанови Кабінету Міністрів  України
від  28.09.1998 р. № 1534 “Про ліквідацію Державної  акціонерної
холдингової   компанії  “У”  ( 1534-98-п  ) (1534-98-п)
           ДАХК   “У”   була
ліквідована.  Відповідно  до  Розпорядження  Кабінету  Міністрів
України  від  23.04.1999року №  318-р  правонаступником  прав  і
обов'язків ліквідованої ДАХК “У” є НАК “НГ”.
 
Згідно   з   Наказом   НАК  “НГ”  від  09.07.1999   р.   №   176
правонаступником  прав  і  обов'язків ліквідованої  ДАХК  “У”  є
Головне  управління з експлуатації систем постачання  природного
та скрапленого газу “Г” ДК “Т” НАК “НГ”.
 
Крім  того, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1998
р.   №    1173   “Про   розмежування  функцій   з   видобування,
транспортування,   зберігання  і  реалізації  природного   газу”
( 1173-98-п  ) (1173-98-п)
        , якою створена Дочірня компанія  “ГУ”  НАК  “НГ”
шляхом  реорганізації дочірньої компанії “Торговий дім “ГУ”  НАК
НГ”  з  приєднанням до неї Головного управління  з  експлуатації
систем  постачання  природного  та  скрапленого  газу  “Г”,  яке
виділяється  із складу ДК “Т” НАК “НГ”. Таким чином,  твердження
скаржника  щодо  відсутності правонаступництва відносно  спірних
правовідносин, є безпідставним.
 
Що  стосується строку позовної давності слід зазначити наступне:
відповідно  до ст. 71 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
         (в  редакції
до 01.01.04) загальний строк для захисту права за позовом особи,
право  якої  порушено (позовна давність), встановлюється  в  три
роки.  Господарським судом при розгляді справи було встановлено,
що  строк  виконання зобов'язань стосовно компенсації витрат  за
різницю в тарифах на транспортування фактично не був зазначений.
 
Відповідно до ст.  165 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
         якщо  строк
виконання  зобов'язання не встановлений або визначений  моментом
витребування,  кредитор  вправі вимагати  виконання,  а  боржник
вправі  провести  виконання  в будь-який  час.  Боржник  повинен
виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення
вимоги   кредитором,  якщо  обов'язок  негайного  виконання   не
випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
 
Господарським судом було встановлено, що ВАТ “Ж”,  як  кредитор,
надіслало  на  адресу ДК “ГУ” лист №  226/10 від 11.03.03  р.  з
вимогою відшкодування заборгованості в сумі різниці в тарифах на
транспортування  природного  газу.  З  урахуванням  викладеного,
місцевий  суд  правомірно  дійшов до  висновку  про  відсутність
пропуску строку позовної давності.
 
Враховуючи  вищенаведене,  колегія  суддів  вважає,  що  рішення
прийнято  при правильному застосуванні норм права,  а  тому  має
бути залишене без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
 
Керуючись   ст.ст.    111-5,  111-7,   111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.Касаційну скаргу Дочірньої компанії “ГУ” НАК “НГ” залишити без
задоволення.
 
2.Рішення  господарського суду м.  Києва від  19.01.2004  р.  зі
справи №  35/600 залишити без змін.