ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 33/577
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
За участю представників сторін:
від позивача
від відповідача Колісник Н.М.
розглянувши касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Оболонському районі м. Києва
на ухвалу від 15.12.2003.
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 33/577
за позовом МП ТОВ “Соляріс”
до Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсними рішень
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.09.2003р. у справі
№ 33/577 (суддя Лосєв А.М.) позовні вимоги задоволені.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної
податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
№ 0000522600/1 від 11.07.2003; визнано недійсним податкове
повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва № 0000532600/1 від 11.07.2003;
стягнуто з Державної податкової інспекції у Оболонському районі
м. Києва на користь Малого підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю “Соляріс” 203,00 грн. судових витрат;
повернуто Малому підприємству у формі товариства з обмеженою
відповідальністю “Соляріс” з Державного бюджету України державне
мито у сумі 85,00 грн.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва з
зазначеним рішенням господарського суду не погодилася, в зв‘язку
з чим звернулася до Київського апеляційного господарського суду
з апеляційною скаргою. Оскільки скарга була подана з пропуском
процесуального строку, відповідач додав клопотання про
відновлення пропущеного строку, обґрунтовуючи причину пропуску
тим, що оскаржуване рішення надійшло на адресу заявника з
запізненням.
Колегією Київського апеляційного господарського суду (у складі
суддів Фролової Г.М., Шипки В.В., Полянського А.Г.), було
встановлено, що вказана скарга ДП1 у Оболонському районі
м. Києва подана з порушенням вимог ст. 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто з пропуском 10-ти денного строку без поважним
причин, в зв‘язку з чим в задоволенні клопотання про відновлення
строку було відмовлено.
Відповідач з ухвалою суду апеляційної інстанції не згоден,
просить її скасувати, справу направити для розгляду по суті до
Київського апеляційного господарського суду. Свої вимоги
скаржник обґрунтовує тим, що ухвала прийнята внаслідок
неправильного застосування норм процесуального законодавства.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2003 під час винесення
рішення у справі представник відповідача був присутній у
судовому засіданні і йому було відомо про результат розгляду
справи. Зазначені обставини свідчать про те, що скаржнику було
відомо про прийняття рішення у справі та його результат. Отже
колегія суддів визнає правомірним висновок суду апеляційної
інстанції про те, що скаржник не був позбавлений можливості
звернутися з апеляційною скаргою вчасно.
Одночасно слід зазначити, що рішення господарського суду
м. Києва у справі підписане 10.10.2003, в той час як відповідач
звернувся з апеляційною скаргою 07.11.2003р., що свідчить про
зволікання з поданням апеляційною скаргою.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що
ухвала суду апеляційної інстанції у справі прийнята з урахування
всіх вимог та приписів чинного процесуального законодавства,
підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись положеннями ст.ст. 80, 108, 111-5, 111-7 – 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
15.12.2003 у справі господарського суду м. Києва № 33/577
залишити без змін, а касаційну скаргу-без задоволення.