ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.04.2004                               Справа N 32/119-03-4602

                           м. Київ

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М., Палій В.М.

за участю представника позивача А.А.А. (дов. від 15.01.04),

розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського  товариства  з

обмеженою відповідальністю "XXX"

на                   постанову від  3 вересня 2003 року  Одеського

                     апеляційного господарського суду

у справі             № 32/119-03-4602

за позовом           сільськогосподарського товариства з обмеженою

                     відповідальністю "XXX"

до                   товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"

про   визнання договору неукладеним

                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від  24  липня  2003  року  господарського  суду  Одеської

області (суддя Л.  Грабован),  залишеною без змін постановою від 3

вересня  2003  року  Одеського  апеляційного  господарського  суду

(судді В.  Шевченко, В.Беляновський, М.Мирошниченко) провадження у

справі припинено з мотивів відсутності предмету спору.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "XXX"

вважає,  що  постанова  господарського  суду апеляційної інстанції

підлягає скасуванню,  а справа передачі  місцевому  господарському

суду для розгляду по суті,  з огляду на порушення судом статті 124

Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  статей  6  і  153  Цивільного

кодексу  Української  РСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  а  також  статей 1 і 12

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Товариство з  обмеженою  відповідальністю  "YYY"  не   використало

наданого  законом  права  на подання відзиву на касаційну скаргу і

його представник в судове засідання не з'явився.

Перевіривши повноту встановлення  господарськими  судами  обставин

справи  та  їх  правову  оцінку,  Вищий  господарський суд України

дійшов  висновку  про   необхідність   відмовити   в   задоволенні

касаційної   скарги   і   одночасну   зміну  мотивувальних  частин

постановлених у справі судових актів з наступних підстав.

Господарські суди дійшли правомірного висновку,  що вимога визнати

договір  неукладеним є нічим іншим як встановленням факту,  що має

юридичне значення,  і цей факт може встановлюватися господарськими

судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору

про  право  цивільне  і  чинне  законодавство,  зокрема  стаття  6

Цивільного  кодексу  Української  РСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  не передбачає

такого способу захисту цивільних прав.

За таких  обставин  суди  ухвалили  рішення  про  відсутність  між

сторонами предмету спору.

Колегія суддів   вважає   такий   висновок   господарських   судів

помилковим, оскільки за змістом пункту 11 статті 80 Господарського

процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          з  цієї  підстави

господарський суд вправі припинити провадження у справі  якщо  між

сторонами не залишилось неврегульованих питань або у випадку, коли

спір врегульовано самими сторонами шляхом  виконання  зобов'язання

боржником  після  звернення  кредитора  з позовом за умови подання

доказів такого врегулювання.

Водночас, колегія суддів погоджується з  висновком  господарського

суду апеляційної інстанції про те,  що Господарським процесуальним

кодексом  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          не  віднесено   до   компетенції

господарських судів розгляд заяв про встановлення фактів, що мають

юридичне значення. Підвідомчість таких справ визначена статтею 254

Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ) (1502-06)
        ,  відповідно

до  якої  справи  про  встановлення  фактів,  що  мають   юридичне

значення, віднесені до підвідомчості судів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що господарські суди мали

припинити провадження у справі на  підставі  пункту  1  статті  80

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у

зв'язку з непідвідомчістю спору господарському суду.

Разом з тим,  неправильне застосування господарськими судами  норм

процесуального   закону   не  призвело  до  судової  помилки  щодо

необхідності припинити провадження у справі, а тому не є підставою

для скасування постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  сільськогосподарського  товариства  з  обмеженою

відповідальністю "XXX" залишити без задоволення.

Ухвалу від 24 липня 2003 року господарського суду Одеської області

та постанову  від  3  вересня  2003  року  Одеського  апеляційного

господарського  суду  частково  змінити,  виклавши їх мотивувальні

частини в редакції цієї постанови.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко

Суддя             І. М. Васищак

Суддя             В. М. Палій