ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 24/291
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 01.01.04), Б.Б.Б.
(дов. від 01.01.04), В.В.В. (дов. від 30.12.03), Г.Г.Г. (дов. від
30.12.03), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
на рішення від 23 вересня 2003 року господарського суду
Донецької області та постанову від 16 грудня
2003 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 24/291
за позовом відкритого акціонерного товариства "XXX"
до акціонерного товариства закритого типу "YYY"
про стягнення 135 976, 42 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 23 вересня 2003 року господарського суду Донецької
області (суддя Н. Ломовцева), залишеним без змін постановою від 16
грудня 2003 року Донецького апеляційного господарського суду (О.
Скакун, Т. Колядко, С. Мирошниченко) в позові відмовлено з мотивів
безпідставного звернення до господарського суду за захистом свого
права, оскільки грошове зобов'язання у відповідача виникає лише з
моменту пред'явлення до нього відповідних рахунків на оплату.
Відкрите акціонерне товариство "XXX" вважає, що судові акти в
даній справі підлягають скасуванню з огляду на порушення
господарськими судами 165 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Акціонерне товариства закритого типу "YYY" вважає доводи
касаційної скарги безпідставними і в її задоволенні просить
відмовити.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну
оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про необхідність
скасування судових актів, що оспорюються, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою подання позову є
невиконання відповідачем умов цивільної угоди від 12 листопада
2002 року № 02/10 на передачу електроенергії в частині розрахунків
(далі скорочено - Договір).
Ухвалюючи рішення, господарські суди, застосувавши до спірних
правовідносин скорочені строки позовної давності та загальні умови
виконання зобов'язань, звільнили відповідача від майнової
відповідальності з урахуванням порушення позивачем встановленого
контрагентами порядку розрахунків - поставщик мав здійснювати
оплату передачі електричної енергії виключно на підставі рахунків,
отриманих в бухгалтерії позивача (пункт 5.2. Договору).
Водночас, господарські суди не звернули уваги на той факт, що цим
пунктом договору сторони встановили попередню оплату в розмірі 100
відсотків від заявленого обсягу електричної енергії, що
передається, і обов'язок отримувати в бухгалтерії обленерго
розрахункові документи, на підставі яких мали проводитися рахунки
за договором, покладається саме на відповідача, а не позивача.
Крім того, суди не дали правової оцінки тому факту, що із
загальної суми 683 114 грн. 08 коп., яку мав сплатити відповідач,
ним вже було сплачено 555 000 грн. без дотримання встановленого
договором порядку здійснення платежів.
За змістом статті 210 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
боржник звільняється від відповідальності за
невиконання або неналежне виконання зобов'язання, коли невиконання
або неналежне виконання зобов'язання обумовлено умислом або
необережністю кредитора і в такому разі в силу статті 179
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
кредитор не вправі
вимагати сплати неустойки (штрафу, пені).
За таких умов, колегія суддів вважає, що всупереч вимогам статті
43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної
правової оцінки всім доказам в їх сукупності, а також ступіні вини
кредитора як підстави звільнення відповідача від цивільноправової
відповідальності, і судова колегія дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення і
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного
з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і
залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Рішення від 23 вересня 2003 року господарського суду Донецької
області та постанову від 16 грудня 2003 року Донецького
апеляційного господарського суду у справі № 24/291 скасувати,
справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій