ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 18.05.2004                                      Справа N 37/229а
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                  Удовиченка О.С. - головуючого,
                  Бур'янової С.С.,
                  Грека Б.М.
 
за  участю  представників :
позивача -        А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В.,
відповідача -     Г.Г.Г., Д.Д.Д.,
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні  в м.Києві,
касаційну скаргу  Спеціалізованої державного  податкової інспекції
                  по  роботі  з  великими  платниками  податків  у
                  м. Н-ську   (далі - СДПІ   по  роботі з великими
                  платниками податків у м. H-cьку)
 
на постанову      Донецького  апеляційного господарського суду від
                  02.02.2004 р.
 
у справі          № 37/229а
 
за позовом        "ХХХ"
 
до                СДПІ по роботі з великими  платниками податків у
                  м. Н-ську
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
"ХХХ" м.  H-cьк  звернувся в господарський суд Донецької області з
позовом до СДПІ по  роботі  з  великими  платниками  податків  про
визнання    недійсним    податкового    повідомлення   -   рішення
№0000560816/0-156-08-40-2-14311844-5596/10 від 05.03.2003 року про
нарахування  суми штрафної санкції з податку на прибуток в розмірі
480 671 грн.
 
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2003 року
у справі № 37/229а (суддя: Москальова І.В.) в позові відмовлено.
 
Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від
02.02.2004 року (судді:  Величко Н.Л., Алєєва І.В., Агапова О.Л.),
рішення  господарського суду Донецької області від 21.11.2003 року
у  справі   37/229а   скасовано;   визнано   недійсним   податкове
повідомлення-рішення    Спеціалізованої    державної    податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м.  H-cьку  №
0000560816/0-156-08-40-2-14311844-5596/10  від 05.03.2003р.,  яким
застосована   штрафна   санкція  з податку на прибуток  у  розмірі
480 671 грн.
 
Постанова мотивована  тим,  що  за податковою декларацією №11475 у
платника не виникли узгоджені податкові зобов'язання у сумі 961342
грн.,  а  тому  застосування штрафу відповідно до пп.17.1.7 п.17.1
ст.17 Закону  України  від  21.12.2000  р.  №  2181  "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         (далі - Закон  2181)  за
несплату цієї суми є неправомірним.
 
Не погоджуючись з постановою, СДПІ по роботі з великими платниками
податків у м.  H-cьку звернулась  до  Вищого  господарського  суду
України  з касаційною скаргою,  в якій просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2004 року, а
рішення  господарського суду Донецької області від 21.11.2003 року
у справі №37/229а залишити без змін.
 
В обґрунтування своїх  вимог  скаржник  посилається  на  порушення
судом  апеляційної  інстанції  норм  матеріального  права,  а саме
п.п. 5.3.1   п. 5.3  ст. 5,  п.п. 17.1.7  п. 17.1   ст. 17  Закону
2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
        , що призвело до прийняття незаконної постанови.
 
Колегія суддів,   заслухавши   пояснення   представників   сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши юридичну оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність   застосування   господарським   судом    апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права,  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Господарським судом   апеляційної   інстанції   встановлено,    що
08.02.2002  року позивачем подана до податкового органу декларація
з податку на прибуток за 2001 рік з  визначенням  суми  податкових
зобов'язань за ІV квартал 2001 року в розмірі 184,4 тис.грн.,  які
є узгодженим податковим зобов'язанням відповідно до  декларації  №
11475.
 
Згідно з   п.  5.1  ст.  5  Закону  2181  ( 2181-14  ) (2181-14)
          податкове
зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій
декларації,  вважається  узгодженим з дня подання такої податкової
декларації.  Зазначене  податкове  зобов'язання   не   може   бути
оскаржене  платником  податків  в  адміністративному  або судовому
порядку.  У разі коли  у  майбутніх  податкових  періодах  платник
податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій
ним податковій декларації,  такий  платник  податків  зобов'язаний
подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.
 
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,  за фактом
несвоєчасної  сплати  узгодженого  податкового   зобов'язання   за
податковою  декларацією  з  податку  на прибуток за 2001 рік та ІV
квартал цього року,  вхідний № 11475-дсп, в розмірі 961342 грн. по
строку  11.03.2002  року,  податковим  органом  згідно податкового
повідомлення - рішення  №0000560816/0-156-08-40-2-14311844-5596/10
від 05.03.2003 року здійснено нарахування штрафної санкції.
 
Встановивши вказані  обставини  справи та надавши оцінку наявним в
матеріалах справи доказам,  апеляційна інстанція  дійшла  висновку
про те, що за податковою декларацією № 11475 у платника податку не
виникли узгоджені податкові зобов'язання в  сумі  961342  грн.,  а
тому  обґрунтовано  визнала застосування штрафу відповідно до п.п.
17.1.7 п.  17.1 ст.  17 Закону 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         за  несплату  цієї
суми неправомірним.
 
Відповідно до  ст.  111-7  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція на  підставі  встановлених
фактичних  обставин  справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і  процесуального  права,
при  цьому  касаційна  інстанція  не  має  права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів  над іншими,  збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
 
Враховуючи викладене  та  межі  перегляду  справи   в   касаційній
інстанції,  колегія  суддів  вважає,  що  підстави  для скасування
оскарженої постанови відсутні.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-11  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну скаргу Спеціалізованої державного  податкової  інспекції
по роботі з великими платниками податків у м.  H-cьку залишити без
задоволення.
 
Постанову Донецького   апеляційного   господарського   суду    від
02.02.2004 р. у справі № 37/229а залишити без змін.
 
Головуючий, суддя Удовиченко О.С.
Судді             Грек Б.М.
                  Бур'янова С.С.