ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2004                                         Справа N 20/180H              

                 (залишено без змін постанову ВГСУ)

Судова палата у господарських справах Верховного  Суду  України  у

складі:

Головуючого

суддів

розглянувши касаційну  скаргу  приватного  підприємства   "Ф"   на

постанову Вищого господарського суду України від 24.12.2003 року у

справі за позовом відкритого  акціонерного  товариства  "Державної

холдингової  компанії  "КВ"  до  приватного  підприємства  "Ф" про

визнання недійсною додаткової угоди,

                             встановила:

У травні 2003 року  ДП  "КВ"  звернулося  до  господарського  суду

Луганської  області  з  позовом  до  ПП "Ф" про визнання недійсною

угоди № 1 від  01.03.2000  року,  відповідно  до  якої  продовжено

термін  дії договору № 334/05-КУ від 15.05.1997 року до проведення

повних взаєморозрахунків між сторонами.

Позовні вимоги  обґрунтовувались  тим,  що  вказана   угода   була

укладена внаслідок помилки,  що має істотне значення, а також були

відсутні підстави для  її  підписання,  оскільки  зобов'язання  по

договору  №  334/05-КУ від 15.05.1997 року були виконані ДП "КВ" у

повному обсязі, що підтверджується актом звірки № 1 від 03.07.1997

року.

Відповідач позов  не  визнав  та  подав  до  суду  клопотання  про

залишення позову без розгляду,  посилаючись на те,  що позивач вже

звернувся  до  суду  з зустрічною позовною заявою у справі № 2/388

про той же предмет та з тих же підстав, яка прийнята господарським

судом до розгляду ухвалою від 03.04.2003 року.

Рішенням господарського  суду  Луганської  області  від 03.07.2003

року позов задоволено та визнано недійсною додаткову угоду № 1 від

01.03.2000  року  до  договору  №  334/05-КУ  від 15.05.1997 року,

посилаючись на укладення угоди внаслідок помилки.

Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від

13.08.2003 року рішення господарського суду Луганської області від

03.07.2003 року залишено без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2003  року

залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського

суду від 13.08.2003 року з тих же підстав.

1.04.2004 року Верховним Судом України за  касаційною  скаргою  ПП

"Ф"  порушено  касаційне  провадження з перегляду постанови Вищого

господарського  суду   України   від   24.12.2003   року.   Скарга

мотивується різним застосуванням Вищим господарським судом України

одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача,  представник  ДП  "КВ",   обговоривши

доводи  касаційної скарги та перевіривши матеріали справи,  Судова

палата вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі фактичних обставин і матеріалів справи,  суди першої і

апеляційної інстанцій обґрунтовано задовольнили вимоги позивача.

Визнання недійсною  додаткової  угоди  №  1 від 01.03.2000 року до

договору № 334/05-КУ,  укладеної внаслідок помилки, що має істотне

значення, відповідає вимогам ст. 56 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
        .

Висновок Вищого  господарського  суду  України  про  відповідність

судових рішень у  справі  нормам  матеріального  і  процесуального

права є правильним.

За таких  обставин,  законна  і обґрунтована постанова касаційного

суду  підлягає  залишенню  в  силі,  а  касаційна  скарга  -   без

задоволення.

Керуючись ст.  ст.  111-17,  111-18, 111-19, 111-20 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата

                           постановила:

Касаційну скаргу ПП "Ф" залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від  24.12.2003  року

залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.