ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 11/56
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “АД”
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
03.02.2004 р.
у справі № 11/56
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “І”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АД”
про стягнення 130100,40 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
03.02.2004р. позовні вимоги Товариства з обмеженою
відповідальністю “І” до Товариства з обмеженою відповідальністю
“АД” про стягнення 130100,40 грн. задоволено.
Рішення мотивовано не виконанням відповідачем умов договору
позики від 06.10.2003р., відповідно до якого останній повинен
був повернути надану позивачем позику у сумі 130000,0 грн.
протягом 2-х банківських днів з моменту строку, зазначеного у
п. 4.1. вказаного договору – 05.01.2004р.
Керуючись п. 10 Перехідних положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2004р. та ст.ст. 526, 1050, 625 названого
Кодексу, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з
відповідача суми основного боргу у розмірі 130000,0 грн. та
100,40 грн. річних.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить суд його скасувати, а справу направити на новий розгляд.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення
судом першої інстанції норм процесуального права, а саме
ст.ст. 22, 64, 87 Господарського процесуального кодексу (ГПК)
України.
Зокрема, скаржник вказує на те, що відповідач не був
повідомлений про час і місце судового засідання, що призвело до
розгляду справи у відсутність відповідача і згідно п. 2 ч. 2
ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування
судового рішення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, однією з засад
судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед
законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у
встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх
процесуальних прав і виконання обов’язків.
В силу ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторони користуються
рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема,
належать право брати участь у господарських засіданнях; подавати
докази, брати участь у дослідженні доказів.
При вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої
інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати
вказані процесуальні права, оскільки розглянув справу за
відсутності повноважного представника відповідача. При цьому,
сторону не було належним чином повідомлено про час і місце
засідання суду.
Відповідно до ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвала про
порушення провадження у справі надсилається сторонам, які беруть
участь у справі. Ухвали розсилаються сторонам не пізніше п’яти
днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку (ст. 87
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського
суду Дніпропетровської області від 22.01.2004р. порушено
провадження за позовною заявою ТОВ “І”. Відповідно до вказаної
ухвали розгляд справи призначено у судовому засіданні на
03.02.2004р. на 11 год. 20 хв. При цьому, відповідача
зобов’язано надати суду письмовий відзив і документи, що
підтверджують його заперечення, забезпечити звірку взаємних
розрахунків, участь уповноважених представників сторін у
судовому засіданні визнана обов’язковою (а.с.1).
Утім, представник відповідача в засідання суду не з’явився,
відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подав.
У поданій позовній заяві позивач вказав дві поштові адреси
відповідача:
- м. Дніпропетровськ, вул.К.Лібкнехта, 1;
- м. Дніпропетровськ, Жовтнева площа, 7/1.
Разом з тим, ухвалу про порушення провадження у справі, місцевий
господарський суд надіслав відповідачу лише за першою адресою,
(а.с.15), яку отримав гр.Юрченко (охоронник).
Отже, суд першої інстанції, за обставини не явки відповідача у
судове засідання, не вирішив питання про відкладення розгляду
даної справи (ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) та надіслання йому
(відповідачу) відповідної ухвали за іншою поштовою адресою,
вказаною у позовній заяві.
Таким чином, розглянувши справу у першому ж судовому засіданні
за відсутності відповідача, суд першої інстанції не вжив заходів
щодо забезпечення йому рівних з позивачем процесуальних прав,
чим допустив порушення названих вище норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
вказане порушення норм процесуального права є в будь-якому
випадку підставою для скасування прийнятого у справі рішення
місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АД”
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
03.02.2004р. у справі № 11/56 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.